Олександрівська сільська рада

 Олександрівка 

    .     Олександрівка – село, центр сільської ради, до якої належать малі села Верхолісся і Піски. Розташоване за 20 км від районного центру і за 5 км від  залізничної станції Низківка. По селу протікає рівчак, який за переказами був колись річкою Клокиною. Олександрівська громада має намір приєднатися до Корюківської ОТГ.

         За народними переказами Олександрівка веде своє походження від якогось Олександра, який переселився з Верхолісся. Жителі Верхолісся, бажаючи його відвівати, казали: «Ходім до Лександра».

         Довгий час вважалося, що Олександрівка почала заселятися з початку  XVIII ст. Насправді ж, очевидно, вона виникла до середини XVII ст...      За Гетьманщини це було переважно козацьке село. Олександрівське козацтво об’єднувалося у 3 курені. Називалися вони за прізвищами отаманів ...              Біля Олександрівки згадуються  14 хуторів, що належали козакам та старшині. З них лише 2 мали постійне населення, у решті господарі мешкали тільки під час випасу худоби.... 

До 1892 р. кількість населення зросла до 2302 чол. (444 двори), а в 1897 р. тут вже було 2449 чол. У 1902 р. у містечку разом з прилеглими хуторами проживало 3628 мешканців...              В зв’язку з  ліквідацією повітів і волостей та утворенням округів і районів у 1923 р. територію Олександрівської волості було включено до складу Корюківського району...

Олександрівська сільська рада:

   Верхолісся,  Піски

Верхолісся

.Село розташоване за 14 км від районного центру і за 2 км від центру сільської ради. Через село протікає річка Мена -  права притока Десни. В давнину вона мала ширину 25-50 м. і глибину 8-14 м., була судноплавною.  На цих землях були ліси. Під лісом при витоку річки Мени почали селитися люди. Звідси і походить і назва поселення – Верхолісся.

Верхолісся є одним з найстаріших сіл Корюківського району. Вперше згадується у 1620 р.  як сільце Старі Верхоліси у переліку 11 сіл колишнього Чернігівського уїзду Московської держави, що вціліли під час польської навали...          Верхолісся згадується і під час проведення присяги 1718 р. царевичу Петру...          На 1860 р. чисельність жителів майже не зросла і становила всього 578 осіб....

На 1924 р. Верхолісська сільрада складалася з одного села, імовірно, сусідні хутори показали разом з селом, оскільки чисельність жителів зросла до 1603 осіб на 330 дворів. Порівнюючи з 1917 роком (169 дворів, 890 жителів) ця цифра збільшилася майже вдвічі ...        

На 1963 р. Верхолісся мало 230 дворів де проживало 602 чоловік. Восьмирічну школу (директор Шматок Г. Ф.)  відвідувало щороку 110-125 дітей. Крім того... 

 Піски

Село Піски знаходиться за 12 км від районного центру та за 4 км від центру сільської ради. Перші поселенці в цій місцевості з’явилися у 50-х роках ХІХ ст. Це булі Короткі, Рибаренки, Петрики (по вуличному Темруки, бо виїздили на заробітки до м. Темрюк). Назву Піски поселення отримало від білих сипучих пісків.

 Землі належали панам – олександрівському Арендаренку та верхоліському  Костянтину Товстоногу. У посушливі роки вітри засипали піском вибалки і канави, переносили вздовж вулиці. Спочатку тут було 5-6 дворів. Деякі поселенці потім виїхали на Далекий Схід у пошуках кращої долі...