Головна » 2010»Листопад»21 » Прокуратура Чернігівської області “воює” за доступ населення до орендованих водойм
13:21
Прокуратура Чернігівської області “воює” за доступ населення до орендованих водойм
Прокуратура Чернігівської області "воює”
за доступ населення до орендованих водойм
Заходами представницького реагування, вжитими у цьому році, органи прокуратури Чернігівщини повернули державі та не допустили вибуття з її власності близько 3,5 тис га земель різного призначення. До держбюджету стягнули понад 1 млн грн заборгованості з орендної плати та збитків від нецільового використання або самовільного заняття земельних ділянок. З проханням прокоментувати найгрубіші порушення у сфері земельного законодавства кореспондент УКРІНФОРМу звернувся до начальника відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Чернігівської області Лілії Федорченко.
– Ліліє Анатолієвно, перш за все, хотілося б знати, як прокуратура виявляє ці порушення? Адже населених пунктів дуже багато і практично в кожному місцева влада розподіляє земельні ділянки.
– З 2004 року всі суди зобов’язані поміщати свої рішення в Єдиний державний реєстр судових рішень. Переглядаючи його, ми знаходимо ті рішення, які потребують оскарження. Тому що, дійсно, самим усе відслідкувати просто неможливо. Звертаючись у суди різних інстанцій, ми добиваємось відміни неправосудних рішень у сфері земельних відносин і таким чином упереджуємо вибуття землі з державної власності.
Упродовж 2009-2020 років органами прокуратури області на усунення виявлених порушень земельного законодавства до судів було пред’явлено 598 позовів. З них задоволено (в тому числі закрито у зв’язку з добровільним врегулюванням) 373 позови на загальну суму 4,35 млн грн. – Чи можна вважати, що земля, яка передається в оренду на 49 років, вибуває з державної власності?
– Так, тому що оренда на 49 років дає першочергове право безкоштовного викупу земельної ділянки, як тільки це буде дозволено. І такі землі ми теж намагаємось повертати державі, якщо вони надані без належного оформлення.
Так, у господарському суді розглядався наш позов про визнання недійсним рішення виконкому Любецької селищної ради та договору про надання в оренду на 50 років земельної ділянки водного фонду площею 89 гектарів. Справа в тім, що передача земель водного фонду в області нерідко здійснюється тільки за згодою відділу земельних ресурсів. Тобто, нібито передається сама земля, про водойму ніхто й не згадує. Її ж наявність відносить цю землю до водного фонду і потребує значно складнішої процедури оформлення документів. Для передачі такої ділянки потрібні висновки і дозволи від цілого ряду контролюючих органів: басейнового управління, екології, рибінспекції, санітарно-епідеміологічної служби та інших. Але їх просто не залучають. Огороджують ставок і користуються ним на свій розсуд, позбавляючи місцевих жителів права ловити рибу, купатися, поїти худобу, випасати птицю. Хоча всі ці моменти повинні бути передбачені договором оренди і погоджені з відповідними органами.
– Чи вдається прокуратурі відстоювати водні об’єкти?
– Коли як. Ось нещодавно, у вересні, господарський суд задовольнив позов заступника прокурора області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 15,5 гектара між Чернігівською райдержадміністрацією та приватним підприємством. Цей договір був укладений без проекту відведення і тих погоджень, про які я щойно казала. Мова йде про землю в Количівці Чернігівського району, яка колись належала місцевому звірогосподарству. Там товариство купило дві практично зруйновані клітки для утримання тварин і орендувало кілька гектарів землі зі ставком нібито для обслуговування тих надбудов. Далі орендар змінив цільове призначення тієї ділянки – із сільськогосподарської на промислову – і збирається будувати якийсь завод. Ми не проти – бери ту землю, але документація повинна бути оформлена у відповідності до чинного законодавства. Та перше питання, яке ми порушуємо: чи матимуть доступ до цього ставка інші люди, окрім орендаря і його оточення.
А от суд по тих 89 гектарах під Любечем ми нині програли. Тому що позивач по справі – управління Держкомзему – відмовився підтримати наш позов, який був поданий в його інтересах. Представник управління мотивував це тим, що орендар погрожує зруйнувати дамбу, спорудженням якої була утворена ця водойма, і спустити воду. Щось не віриться. Він 20 років завдяки цьому ставку королює і він буде його спускати?! Хоча нам у позові й відмовили, ми на цьому не зупинимось – будемо звертатися в суди вищих інстанцій.
– Чи є у вас якісь важелі впливу на державні установи, які мали би підтримувати позицію прокуратури?
– На міжвідомчу нараду, що відбулася нещодавно при першому заступнику прокурора області і де розглядалися ці питання, ми запросили представників усіх органів, що здійснюють контроль у сфері дотримання земельного законодавства, в тому числі, басейнового управління, і вели з ними жорстку розмову. Тому що досить часто представники державних органів ставляться безвідповідально до наших позовів і просто не з’являються в суди.
– В чому, на вашу думку, причина неналежного оформлення земельної документації: в корупції, правовій неграмотності працівників органів влади та місцевого самоврядування чи в недосконалісті українського законодавства?
– Все, що ви назвали, в комплексі. Але найперше – недосконалість закону "Про оренду землі”. Під нього немає ніяких однозначних роз’яснень про те, як і що потрібно робити. В результаті один і той же спір вирішується судами по-різному, тому що по-різному можна тлумачити цей закон.
Хватит уже наезжать на честных предпринимателей которые, по сути, из жабечьих помойных болот создали водоемы, соорудили дамбы и систему регулирования водоема, запустили рыбу. Из вонючих луж сделали нормальные водоемы. А чем и где помогло государство? Штрафами, судебными исками, проверками.
