Платіжні картки, які є в гаманці майже кожного українця, починають все дорожче обходиться людям. Час безоплатних операцій пройшов і практично за кожен рух в банкоматі, платіжному терміналі або інтернеті доводиться платити.
Раніше банкіри намагалися обходити цю тему, а тепер вже відкрито говорять — що збираються стягувати комісію практично за кожен свій сервіс. Посилаючись на те, що у них просто немає іншого виходу: через те, що кредитування в нашій країні практично зупинилося, розрахунково-касове обслуговування залишилося одним з небагатьох джерел доходу.
Так що людям пора звикати до того, що карткових послуг з нульовим тарифом скоро практично не залишиться. "Будь-яка операція має якусь собівартість. Це раніше банки могли собі дозволити пропонувати послуги, як безкоштовні. Але безкоштовними для банку вони ніколи не були. І зараз такі можливості лише зменшуються", — запевнив експерт фінансового ринку Василь Невмержицький.
Нові прийоми
Багато виявилися не готовими до того, що з них почнуть стягувати плату за те, що власники карт часто вважали простим пересуванням по меню банкомату або платіжного терміналу. Банкірам довелося пояснювати, що це не просте натискання кнопок в апараті — це послуги. І кожна така послуга коштує грошей.
Новинки останніх кількох місяців — це встановлення банками комісій за три послуги, які раніше найчастіше були безкоштовними. А саме: за зміну ПІН-коду платіжної картки, за отримання інформації про стан рахунку (звіт на дисплеї банкомату/терміналу або на паперовому чеку) і за помилкову/некоректну операцію. Вперше банки почали брати за це гроші ще пару років тому, так і надходили лише одиниці, але тепер це стає масовим явищем.
"Будь-яка трансакція яка проводиться клієнтом по карті проходить через процесинговий центр і має певну собівартість, яка лягає на банк-емітент, що випустив карту. Так, для зміни ПІН-коду вона коливається від 80 коп. до 1 грн. І щоб цю витрату компенсувати, банки вводять тарифікацію даної операції для фізособи 1-5 грн", — розповів Василь Невмержицький.
Теж стосується операцій некоректних транзакцій: собівартість неправильного введення коду обходиться банкам у 40-50 копійок.
"Ви скористалися карткою, ввели неправильний пароль, програма вас скинула, але через процесинговий центр запит авторизувався і з банку списали 40 копійок. Цю витрату банк теж хоче компенсувати", — пояснив Невмержицький.
Виведення залишку коштів на рахунку обходиться банкам у 30 копійок, а людям — до 1 грн. А якщо захочете отримати паперовий чек з такою цифрою, то заплатите ще дорожче — до 3 грн.
"Утримання мережі "інтелектуального" заліза недешеве і вартість її обслуговування зростає. Банкомат — це ж не автономна зона обслуговування. Фінустанові треба приїхати і провести інкасацію, а тут необхідно супровід охорони і спеціальний транспорт. Сервісне обслуговування коштує якихось грошей, папір, який заправляють, подорожчав, електроенергія зросла в ціні", — пояснив розцінки Невмержицький.
За різними підрахунками, на поточний момент цінники на раніше безкоштовні карткові послуги, виставили вже від 70% до 80% банків. Фінансисти впевнені, що й інші банки скоро почнуть надавати вищезазначені послуги за гроші. При цьому розмір комісій може зростати.
Скільки готівка
Також як це було зі зняттям готівки. Якщо кілька років тому багато банків дозволяли клієнтам безкоштовно знімати готівку в своїх банкоматах з приватних (якщо людина сама відкривала собі рахунок) дебетових карток, то тепер майже завжди беруть за це менше 1% суми. Іноді комісія вище — 1,5%, але не менше 5 грн. За зняття коштів закордоном комісія також складає близько 1,5% і мінімум $5.
Більш того фінансисти все частіше почали стягувати за привілей поповнити рахунок: хочеш дати грошей банку — заплати за це задоволення. В одних банках плата стягується тільки якщо рахунок поповнюється не його власника, а третя особа — 30-50 грн., а в інших — навіть, коли це робить власник картки.
У кого досі залишилися привілеї за зняття готівки в банкоматах — це у власників зарплатних карт.
"У плані безкоштовного зняття коштів в чужих банкоматах привілеями здебільшого користуються клієнти зарплатних проектів. Тут банки заробляють на обертах підприємств, не обкладаючи клієнтів додатковими комісіями", — запевнив UBR.ua заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко.
Але 0% при знятті з кешу зарплаток — це тільки для своїх банкоматів. Якщо готівка знімається в пристрої чужого банку (не партнера емітента пластику), то сплачуються всі ті ж 1-1,5% суми.
І в цьому теж є проблема. Через те, що за останні 2,5 року в країні закрили 81 банк, стало набагато менше банків-партнерів. А через фінансові проблеми що залишилися на ринку банків скоротилися їхні власні банкоматні мережі. Так що тепер людині доводиться чимало побігати після зарахування зарплати на карту, щоб отримати готівку з 0% комісії.
"Загальна мережа банкоматів скоротилася майже на 40%. Але назвати кількість банків або дати консолідовану статистику тарифів по системі не може ні НБУ, ні наш центр. Ці дані всередині кожного банку. Ми можемо тільки здогадуватися або оперувати цифрами, які окремо озвучують самі банки", — зазначив директор Українського процесингового центру Антон Романчук.
Хоча в цілому, запевняють фінансисти, частка операцій з використанням банкоматів і терміналів самообслуговування стала значно нижче інших операцій з картами, навпаки, виділяється зростання безготівкових операцій на ринку: розрахунки в торговельній мережі та інтернеті або P2P-переклади.
Щоб відучити українців від зняття готівки і побільше заробити на любителях кешу, багато банків стали йти на хитрощі. Почали встановлювати дуже дрібні ліміти для "чужих" карток. Людині не дають за раз зняти, наприклад, 1000 грн і заплатити за це поштучну комісію в 2 грн. Йому дозволяють знімати за раз не більше 200 грн, і що отримати свою тисячу, йому потрібно зробити 5 операцій, і заплатити банку 10 грн.
"Суми часто обмежує банк-власник банкомату. А банк, який видав вам карту, зобов'язаний заплатити закладу, який вас обслуговував, визначену плату за кожну операцію — так звану ставку міжбанківської комісії interchange. І стягується з клієнта комісія надсилається банку-власнику банкомату. Тому у клієнта є вибір — або знімати в своєму банкоматі без обмежень або шукати банк, де немає настільки дрібних лімітів", — зазначив Антон Романчук.
Заробляє на такій комісії банк-емітент карти, залежить від його політики: може стягувати менше комісії interchange/нічого не стягувати, як лояльності до клієнта; може стягувати тільки суму, яку перераховує, а може утримати і більше офіційної ставки interchange. (вони різні в залежності від платіжних систем та видів карт. Найнижчий interchange — 2 грн). Що стосується кредитних карт, то за ним тарифікація інша. Банки застосовують більш високі ставки, оскільки комісія є складовою ефективної ставки кредитування, в яку закладають ряд додаткових тарифів. Наприклад, по страхуванню, що є сьогодні обов'язковим при видачі позик.
"За кредитними картками комісія за зняття готівки може бути 4% і більш. Тобто тарифна політика більше залежить від типу картки та її цільового призначення".
