Завтра святкуємо!  Перший Спас, Медовий Спас... 

.

  Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас, Маковій — назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успенського посту — 14 серпня. 

  Свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього прийшло до нас із Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини Хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили Константинополем з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних недуг. За допомогою хреста освячували воду, щоби вона стала чистішою та щоб ішли дощі у спеку. 

Цього дня Церква вшановує пам’ять семи святих мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їхньої матері Соломії та вчителя їхнього Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога та були за це жорстоко покарані.

У народі «Маккавеїв» трансформувалося у «Маковія». Це свято – одне з найпоетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня в церквах святять воду, квіти й мак.

На Маковія кожний мав букет квітів, у якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути й чорнобривці, й жоржини, і айстри, і гвоздики, й барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

«Маковійську квітку» робили переважно з городніх квітів, але були в ньому й лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Інколи додавали й невеличкий соняшник і все це обв’язували червоною стрічкою. Маківки в’язали в окремий букет.

Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усілякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині були ласка, злагода і щирість, сонях символізував небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим та милосердним до людей, тварин і рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку клали за образи і зберігали до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».

Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип’ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є пісний борщ з грибами, шулики, або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки й заливають свіжовикачаним медом із перетертим маком. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком.
Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.

У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася й після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоби вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі та чистили старі.

За переказами, цього дня 988 р. хрестився князь Володимир. На Маковія при богослужінні відбуваються винесення хреста на середину храму та поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.

Перший Спас називають іще Медовим, бо вулики до цього часу наповнюються медом і традиційно пасічники починають медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

У Перший Спас починається Успенський піст – «спасівка», який триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь закликає.