ЗАХИСНИКАМ БАТЬКІВЩИНИ Права та пільги для учасників АТО - 30 Жовтня 2016

СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

ЗАХИСНИКАМ БАТЬКІВЩИНИ

Права та пільги для учасників АТО

На прохання читачів подаємо довідковий матеріал "Про підстави й порядок отримання соціального захисту військовослужбовцями" що надруковано в газеті Урядовий курєр http://ukurier.gov.ua/uk/articles/prava-ta-pilgi-dlya-uchasnikiv-ato/

1 Як отримати статус учасника бойових дій і на які пільги вони мають право?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (зі змінами) для надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних сил України командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення подають на розгляд комісії Міноборони з питань визначення учасників бойових дій такі документи:

1. Оригінал довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

2. Витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції.

3. Витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.

4. Копії посвідчень про відрядження, якщо такі є.

5. Копії документів про поранення, якщо є.

6. Інформація про осіб, яким надається статус учасника бойових дій.

7. Згода на збирання та обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).

8. Копія першої сторінки паспорта громадянина України (щоб уникнути помилкового написання прізвища, ім’я та по батькові).

Усі копії документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.

Учасники антитерористичної операції, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.

Щодо соціального захисту вони мають право на:

♦75-відсоткову знижку квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів;

♦ безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

♦використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі;

♦ першочергове забезпечення житловою площею. Учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії або каліцтва, забезпечують житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.

2 Де і як поранені захисники можуть отримати статус інваліда війни? Які пільги їм гарантує держава?

Одноразову грошову допомогу у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а також у разі їх загибелі (смерті) їхнім родинам виплачують відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975.

Право на її отримання мають:

♦ у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), зазнаного під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин — військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;

♦ у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, — особи, звільнені з військової служби;

♦ у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервістові під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, — військовозобов’язані або резервісти;

♦ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;

♦у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовослужбовці строкової військової служби;

♦ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовозобов’язані або резервісти.

♦у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).

Одноразова допомога оформлюється й виплачується:

♦ військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — через військові частини, в яких вони проходять службу або збори.

♦членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби, — через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат).

Допомога родинам загиблих:

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — 689 тисяч гривень. Це 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які визначають на дату загибелі (смерті) (1378 гривень•500) та виплачують рівними частинами батькам, дружині, дітям (до 18 років та до 23 років, які навчаються). Документи оформлюють через обласні військові комісаріати. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. У 2014 році таку допомогу виплачено 778 родинам в сумі 465,1 мільйона гривень, у 2015-му — 885 родинам в сумі 534,8 мільйона гривень.

Виплати пораненим та інвалідам:

Розмір допомоги встановлюється на дату проходження МСЕК і на 1 вересня 2015 року становить:

♦ за поранення (контузію, травму, каліцтво) без встановлення інвалідності — від 4,8 до 96,5 тисячі гривень (залежно від відсотка втрати працездатності: 1% = 965 гривень);

♦ у разі встановлення інвалідності — залежно від групи та причинового зв’язку:

► під час виконання обов’язків:

1 група — 250 прожиткових мінімумів — 344,5 тисячі гривень;

2 група — 200 прожиткових мінімумів — 275,6 тисячі гривень;

3 група — 150 прожиткових мінімумів — 206,7 тисячі гривень.

► під час проходження військової служби:

1 група — 120 прожиткових мінімумів — 165,4 тисячі гривень;

2 група — 90 прожиткових мінімумів — 124,0 тисячі гривень;

3 група — 70 прожиткових мінімумів — 96,5 тисячі гривень.

У 2014 році допомогу виплатили 174 військовослужбовцям у сумі 7,2 мільйона гривень, а у 2015-му — 2428 військовослужбовцям в сумі 173,6 мільйона гривень.

Документи для виплати допомоги тим, хто проходить військову службу, оформлюються через фінансову службу військової частини (установи), звільненим — через обласні військові комісаріати.

Виплату одноразової допомоги провадять у порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на це.

Перелік документів на одержання одноразової грошової допомоги:

У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:

♦ заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

♦ копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинового зв’язку втрати працездатності або встановленої інвалідності (видають МСЕК Міністерства охорони здоров’я);

♦ копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видають медичні установи, де проводилось лікування);

♦ копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видають у військовій частині;

♦ витяг із наказу командира військової частини про вилучення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених зі служби);

♦ копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

♦ копія ідентифікаційного коду отримувача.

Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:

♦ заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — другого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);

♦ копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАЦС за місцем проживання);

♦ витяг із наказу про вилучення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);

♦ копії документів, що засвідчують причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):

► для виплати одноразової допомоги сім’ям загиблих під час проведення антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),

► для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинового зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складає командир військової частини або військова служба правопорядку Збройних сил України або правоохоронні органи — прокуратура, міліція, Служба безпеки України);

♦ копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК або КЕЧ);

♦ витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);

♦ копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

♦ копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

♦ копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

♦копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;

♦ копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї.

3 Як держава піклується про родини загиблих?

Відповідно до статей 10 та 15 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність цього закону, до яких належать зокрема:

♦сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання в період проходження військової служби;

♦дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;

♦діти померлих учасників бойових дій, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

Внесено зміни до статті 36 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (набрав чинності з 01.01.2015 р.), згідно з якими:

♦ 70% зарплати загиблого годувальника передбачено на одного непрацездатного члена сім’ї (діти та інші особи, зазначені в другому абзаці статті 30 цього закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого годувальника). А також членам сімей військовослужбовців, тих, хто звільнений з військової служби та був поранений, покалічений чи загинув, зазнавши поранення, захищаючи Батьківщину або при виконанні інших обов’язків військової служби. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсію призначають у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менш ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюють пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, що втратили обох батьків.

Також передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього закону.

Статус ветерана війни членам родин загиблих

Постановою від 23 вересня 2015 року №740 Кабмін надав статус ветеранів війни сім’ям громадян, які добровільно забезпечували (або добровільно долучалися до забезпечення) проведення АТО (зокрема здійснювали волонтерську діяльність), і загиблих (зниклих безвісти) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах операції в період її проведення.

Також такий статус надається сім’ям загиблих учасників добровольчих формувань, які були утворені або самоорганізувалися для захисту України, за умови, що в подальшому такі формування було введено до складу армії, МВС, Нацгвардії та інших військових формувань і правоохоронних органів, які взаємодіяли з такими підрозділами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів, статус ветеранів війни поширюється і на родини загиблих військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) і працівників Збройних сил, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної служби, спецслужби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління держохорони, служби спецзв’язку, ДСНС.

Крім того, такий статус надано сім’ям загиблих працівників підприємств, установ, організацій, які долучалися до забезпечення АТО і загинули (пропали безвісти) від поранення, контузії чи каліцтва, яких зазнали безпосередньо в районах АТО під час її проведення.

До підтримки таким родинам долучаються і органи місцевої влади. Наприклад: у Львівській області надано матеріальну допомогу 158 сім’ям по 120 тисяч гривень кожній, у Чернівецькій — прийняли рішення виплачувати дітям загиблих за рахунок бюджету області щомісячно по 500 гривень. А у Миколаївській та Кіровоградській — для поліпшення житлових умов таких родин придбані квартири.

4 Винагороди військовослужбовцям

Протягом останнього року Уряд запровадив низку додаткових винагород військовослужбовцям, які виконують бойові завдання.

За безпосередню участь в АТО військовослужбовцям виплачують винагороду у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тисячі гривень на місяць. У разі участі в АТО менше одного календарного місяця — розмір визначається пропорційно до днів участі.

Винагороду також виплачують під час перебування на стаціонарному лікуванні після поранень під час АТО.

За успішне виконання бойового завдання виплачують додаткову нагороду підрозділу. Результати виконання бойового завдання визначають на підставі документа вищого органу військового управління про постановку бойового завдання, бойового наказу командира частини, журналу бойових дій та звітного документа військової частини про виконання бойового завдання, в якому вказано кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні, а також наказу штабу АТО щодо оцінки результатів виконання бойового завдання. Додаткову винагороду розподіляє командир між підпорядкованими підрозділами із зазначенням у наказі розміру винагороди кожній конкретній особі. Про виплату додаткової винагороди за успішне виконання бойового завдання командир військової частини видає наказ.

За безпосередню участь у бойових діях після видання бойового наказу військовослужбовцям виплачують додаткову винагороду в розмірі 1 тисяча гривень за кожну добу такої участі.

Безпосередня участь у бойових діях — це виконання військовослужбовцями військової частини бойових завдань в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником; виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження супротивника під час контрбатарейної боротьби; участь у веденні оперативної розвідки, здійсненні польотів у район проведення АТО та контррозвідувальне забезпечення військових формувань та правоохоронних органів у районі АТО в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником.

Цю винагороду виплачують на підставі підтвердження штабу АТО, бойового наказу, журналу бойових дій, бойового донесення та наказу командира військової частини.

Додаткову винагороду за знищення ворожої техніки виплачують підрозділу чи окремим особам за наявності трьох і більше документів, зокрема журналу бойових дій, підсумкового бойового донесення командира підрозділу, який безпосередньо виконував завдання, дані фото- та відеоспостереження з координатами місця знищення техніки, стосовно захопленої техніки — акт оприбуткування трофейного майна.

Додаткові винагороди виплачують також військовослужбовцям, яких під час виконання завдань захопили в полон, вони зникли безвісти чи загинули. У таких випадках винагороду виплачують членам сімей військовослужбовців.

5 Чи гарантує держава збереження робочого місця за мобілізованим та працевлаштування тих, хто повернувся?

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (стаття 119 Кодексу законів про працю України, стаття 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Час перебування громадян України на військовій службі (зокрема в особливий період) зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабмін.

За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається після звільнення з військової служби право на працевлаштування в тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або їхні правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.

Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання військовий комісаріат у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі під час скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

6 Поліпшення житлових умов учасникам АТО: хто може претендувати, куди звертатися?

Уряд надав кошти на придбання найближчим часом понад 700 квартир для учасників АТО, інвалідів та сімей загиблих воїнів.

Середній розмір такої квартири становитиме приблизно 60 квадратних метрів. А середня вартість житла залежно від регіону — 6900 гривень за квадратний метр. Для реалізації цієї програми Мінсоцполітики з держбюджету спрямувало 300 мільйонів гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 травня 2015 року. Субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам даватимуть на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, що безпосередньо брали участь в антитерористичній операції, а також інвалідів АТО І—ІІ груп, які потребують поліпшення житлових умов.

Щоправда, темпи житлового будівництва не встигають належним чином забезпечувати спорудження житла для цих потреб. Тому Кабінет Міністрів прийняв постанову, за якою ті, хто має право на такі помешкання, і в кого підійшла черга на отримання житла, можуть отримати замість квадратних метрів грошову компенсацію. У 2015 році на це передбачено 354,4 мільйона гривень.

Порядок визначення розміру та надання грошової компенсації регулює постанова Кабінету Міністрів «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» від 2 вересня 2015 року №728.

Перелік документів, які для цього слід подати:

♦рапорт військовослужбовця та нотаріально посвідчену згоду членів його сім’ї на отримання компенсації замість житлового приміщення, яке вони мають отримати;

♦ довідку про склад родини та реєстрацію місця проживання (перебування);

♦ копії паспортів військовослужбовця та повнолітніх членів сім’ї;

♦ копію свідоцтва про шлюб (за наявності);

♦ копії свідоцтв про народження дітей (якщо є діти);

♦ копії облікових карток платників податків військовослужбовця та членів його сім’ї;

♦ довідку про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем із колишнього місця перебування його на обліку;

♦ документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

♦ витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить військовослужбовцеві та членам його родини;

♦ дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом родини грошової компенсації.

Як це відбувається:

1. Військовослужбовець має перебувати на квартирному обліку у Збройних силах України.

2. Житлові комісії військових частин надсилають лист військовослужбовцям, чия черга отримувати житло надійшла.

3. Військовослужбовець протягом місяця письмово повідомляє про своє рішення щодо згоди (відмови) на отримання компенсації. Якщо у встановлений термін згоди не отримано, складають комісійний акт про відмову військовослужбовцю надати грошову компенсацію в поточному році.

4. Житлова комісія військової частини розглядає отримане від військовослужбовця письмове сповіщення про його згоду на отримання компенсації. Військовослужбовцеві можуть відмовити в отриманні компенсації, якщо ще не надійшла його черга отримувати житло або якщо він не перебуває на квартирному обліку в гарнізоні.

5. Списки затверджують Міністерство оборони України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України.

6. Головне квартирно-експлуатаційне управління інформує військовослужбовця про прийняте рішення.

7. Військовослужбовець відкриває поточний рахунок у банку та повідомляє його реквізити Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил України через квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) району.

8. Департамент фінансів Міністерства оборони надає Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил завірену копію платіжного доручення.

9. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил повідомляє квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) району про необхідність зняття військовослужбовця та членів його сім’ї з квартирного обліку.

10. Військовослужбовець отримує грошову компенсацію замість житла, яке мав отримати.

По детальнішу консультацію військовослужбовці можуть звернутися до квартирно-експлуатаційних відділів (квартирно-експлуатаційних частин) району за місцем перебування на квартирному обліку або на «гарячу лінію» Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України: (044)-242-08-06.

Земельні ділянки

Також відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право і на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).

Забезпечують право на отримання земельної ділянки місцеві органи влади та територіальні органи Держземагентства. На сьогодні найбільше ділянок учасникам АТО вже надали на Львівщині — 936 площею 132,05 гектара. Серед лідерів також Вінницька область — 7706 ділянок площею 168,72 га, Волинська — 490 площею 256,74 га, Чернігівська — 469 площею 264,96 га. Далі Київська область — 375 ділянок площею 62,86 га, Миколаївська — 714 площею 648,9 га, Житомирська — 309 площею 170,37 га), Закарпатська — 293 площею 76,64 га, Тернопільська — 219 ділянок площею 41,68 гектара.

Компенсація за піднайом житла

За дорученням Прем’єр-міністра України вирішено й питання щодо збільшення суми компенсації за піднайом житла для військовослужбовців. Згідно з наказом міністра оборони Степана Полторака від 7 жовтня цього року, тепер мінімальний розмір компенсації за піднайом житла становить:

для військовослужбовців для родини з трьох осіб (окрім самого військовослужбовця):

♦ для міста Києва — 2756 грн;

♦ для обласних центрів — 2067 грн;

♦ для інших населених пунктів — 1378 грн;

для родин, у яких більше ніж три особи (не враховуючи військовослужбовця):

♦ для міста Києва — 4134 грн;

♦ для обласних центрів — 3100 грн;

♦ для інших населених пунктів — 2067 грн.

Компенсацію за піднайом житла військовослужбовці отримуватимуть не лише з жовтня. У цьому місяці її перерахують також за період з травня по вересень цього року. Загалом на цю справу виділено 140 мільйонів гривень. З них 90 мільйонів — на виплати за жовтень та перерахування за попередні місяці, по 25 мільйонів — на листопад та грудень цього року.

7 Як родинам учасників АТО, загиблих та поранених отримати субсидію на сплату за житловокомунальні послуги?

Нині, коли тарифи на житлово-комунальні послуги доводять до рівня економічно об∂рунтованих, Уряд розробив низку механізмів підтримки тих, хто потребує державної допомоги. Зокрема спрощено порядок отримання житлових субсидій і зменшено кількість документів, потрібних для цього. Кабінет Міністрів виявив особливу турботу про родини військовослужбовців, які захищають Батьківщину в зоні АТО. І в прийнятому 23 вересня цього року Урядом рішенні щодо внесення чергових змін до порядку призначення субсидій зокрема зазначено:

При призначенні субсидії особам, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції, та/або членам їх сімей до сукупного доходу родини не враховують:

♦ отримані ними у період безпосередньої участі в антитерористичній операції грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, що виплачують працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям та працівникам Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, іншим працівникам утворених відповідно до закону військових формувань;

♦отриману ними у період та/або після безпосередньої участі в антитерористичній операції благодійну допомогу незалежно від розміру та джерела походження.

Крім цього, до сукупного доходу родини не враховується допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

8 На яке медичне обслуговування, реабілітацію та протезування можуть розраховувати військові?

Військовослужбовці мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Вони щорічно проходять медичний огляд, їм проводять лікувально-профілактичні заходи.

Учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безплатно надають лікарські засоби за рецептами лікарів, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатно забезпечують санаторно-курортним лікуванням; вони мають право користуватися після виходу на пенсію чи зміни місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи, а також на першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергову госпіталізацію; їм виплачують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100% середньої заробітної плати.

Держава гарантує безоплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Перелік необхідних документів для отримання технічних та інших засобів реабілітації:

♦ паспорт (копія й оригінал);

♦ ідентифікаційний код (копія й оригінал);

♦рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом;

♦витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), з відомостями про участь в антитерористичній операції (для військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів військових формувань, яким не встановлено інвалідності).

Протезування за кордоном

Уряд збільшив допомогу учасникам АТО на протезування за кордоном. Постановою Кабінету Міністрів № 465, ухваленою 8 липня 2015 року, затверджено зміни до Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, яких немає в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в АТО та/або забезпеченні її проведення (здійсненні заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок. Постановою передбачено збільшення розміру грошової допомоги учаснику АТО на протезування (ортезування) однієї кінцівки за кордоном з 500 до 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також буде збільшено строк здійснення попередньої оплати до трьох місяців (на сьогодні один місяць) протезування (ортезування) зазначених осіб.

Також постановою Уряду передбачено встановлення розміру грошової допомоги (не більше як 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), механізму оплати витрат, пов’язаних з післягарантійним ремонтом протезно-ортопедичного виробу підвищеної функціональності.

Куди звертатися?

Цей перелік документів військовий або його законний представник подає до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.

Після звернення працівники органів соціального захисту населення:

♦ нададуть грунтовну консультацію щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

♦ ознайомлять із каталогами технічних та інших засобів реабілітації;

♦ознайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;

♦ видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації.

Учасник АТО, який потребує протезування, обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або ж забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації. На обраному підприємстві його оглянуть та нададуть подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

По детальнішу інформацію звертатися до Державної служби України з питань ветеранів, інвалідів та учасників антитерористичної операції:

9 На яке пенсійне забезпечення мають право учасники АТО?

Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією.

Порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим законом, прийнятих на службу на посади начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.

Збережено розмір пенсій офіцерам запасу, призваним під час мобілізації. Після демобілізації цим офіцерам пенсію буде збільшено з урахуванням нових посад, військових звань та додаткової вислуги років. Якщо ж новий розмір пенсії в офіцерів буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у раніше встановленому розмірі.

Щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців

Розмір пенсії за вислугу років:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років — 50%, звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я — 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3% відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менш як 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба: за страховий стаж 25 років — 50% і за кожний повний рік стажу понад 25 років — 1% відповідних сум грошового забезпечення;

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби за умов реформування Збройних сил України: за вислугу 20 років — 50% відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3% за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більш ніж 65% відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії за вислугу років не має перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зараховані в установленому законом порядку до категорії 1, — 100%, до категорії 2 — 95%.

Пенсію за вислугу років призначають і виплачують лише після звільнення з військової служби.

Пенсія військовослужбовцям обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність — це зараз становить 13 300 гривень.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв’язку із запровадженням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

10 Чи отримують соціальний захист військові добровольчих загонів? Якщо так, то на що вони можуть розраховувати?

Військові добровольчих загонів, які входять до складу військових частин Збройних сил України, Національної гвардії та інших силових відомств держави, користуються всіма правами, пільгами та гарантіями, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців.

11 Де і як військові можуть отримати консультацію з проблемних питань та допомогу щодо захисту своїх прав?

Військовослужбовці Збройних сил України можуть звертатися на телефони «гарячої лінії» Міністерства оборони з питань тилу:

або до оперативного чергового по тилу:

Проблеми учасників антитерористичної операції та членів їхніх родин також оперативно розв’язують в межах проекту Міноборони «Зворотний зв’язок. Проблемні питання учасників АТО». Такий банер можна знайти на сайті Міноборони. Для вивчення та розв’язання питань призначають відповідальних посадових осіб Міністерства оборони.

Звернутися можна також до громадської приймальні Міністерства оборони:

м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, Центральний будинок офіцерів ЗС України, кімната №347.

Телефон: (044) 253-04-71 — запис на особистий прийом.

Телефон довіри Національної гвардії України

Додаткові телефони «гарячих ліній»:

Телефонний довідник Корюківського району