З нового року ліки виписують за новими правилами .
Від 1 січня лікарі, виписуючи рецепти, повинні вказувати не назву конкретного препарату, а міжнародну непатентовану назву його діючої речовини. Таким чином пацієнт сам буде вирішувати, які ж ліки йому купувати. Кому такі новації на користь? Ініціатори змін у правилах виписування рецептів вважають, що відтепер можна уникнути участі лікарів у маркетинговій схемі розповсюдження лікарських засобів та нав’язування ними конкретних дорогих препаратів пацієнтові. Тобто людина, прийшовши до аптеки, зможе вибрати серед кількох препаратів з однаковою діючою речовиною лікарський засіб за прийнятною для неї ціною.
Мабуть, у даній ситуації невдоволеними стануть власники аптечного бізнесу. Виявилося, це не зовсім так. За словами директора ТОВ «Менська районна аптека ім. В.І. Смирнова» Надії Абдрахімової, нововведення щодо виписування рецептів неодноразово обговорювалися і під час засідання «круглого столу» Всеукраїнської аптечної асоціації, і під час форуму Ліги фармацевтів Чернігівщини. Звучали побоювання, що пацієнт просто не зможе правильно підібрати потрібні для нього ліки, а скоріше діятиме за принципом: «аби дешевше». А побічні ефекти засобів, а їхня взаємодія між собою, а особливості організму кожної конкретної людини, її супутні захворювання? Усе це у комплексі повинні знати й ураховувати лікарі.
– Чи не стануть наші аптеки чимось на зразок продмагів? – зауважує Надія Миколаївна. – Коли покупець приходить у магазин за ковбасою, то йому і такий сорт пропонують, й інший, по різній ціни. Людина сама собі вирішує, що придбати. То, виходить, і тут так само? Фармацевт може порадити, але ж він не знає усіх нюансів призначення, він не лікар, не має права брати на себе відповідальність.
Відтепер лікар позбавлений можливості вільного вибору та призначення лікарських засобів, котрі, на його думку, є оптимальними для пацієнта. Лікар також не зможе контро¬лювати, який саме препарат отримав хворий. А тому існує ймовірність неправильного лікування, особливо у пацієнтів похилого віку з хронічними захворюваннями.
При виписуванні лікарських засобів за міжнародними непатентованими назвами виникає питання: хто буде нести відповідальність у випадку, якщо у пацієнта виникнуть тяжкі побічні наслідки? Виробник, лікар, фармацевт чи сам пацієнт?
Утім, усі ці нововведення не такі вже й загрозливі.
– У нашій країні медики в основному виписують лікарські препарати на простих папірцях, котрі не є ні фінансовими, ні доказовими документами, – зауважує Надія Абдрахімова. – На них – ні підпису, ні печатки, тож рецептами їх назвати не можна. Справжні рецепти ми бачимо нечасто. Приміром, минулого року, коли був запроваджений пілотний проект з профілактики гіпертонічної хвороби, пацієнти несли оформлені за всіма правилами рецепти. Наприклад, із вказаною міжнародною непатентованою назвою препарату – еналапріл. Проте видів препаратів з цією діючою речовиною – близько 60.
Ірина Примак http://www.gorod.cn.ua/news_51705.html
|
