Вітаємо з Різдвом Пресвятої Богородиці!
 .
21 вересня православні християни відзначають Різдво Пресвятої Богородиці.
Це свято церква стала відзначати в IV столітті. Різдво Пресвятої Богородиці — дванадцяте свято церковного календаря, початок якого припадає на 1 вересня за старим стилем. З цим святом пов'язаний один переказ. В старому місті Назареті жила далеко не молода подружня пара. І чоловік Іоаким, і дружина Анна були чесними та вірними одне одному, але у них не було дітей. В одне велике свято Іоаким приніс в храм дари для Господа Бога, але священик відмовився їх приймати, оскільки подружжя було бездітним, а діти — це благословення Боже. Дізнавшись про це, Анна заплакала і пішла в сад. Там їй з'явився Господь, який сказав, що Анна народить дочку, яка буде сама благословляти всі народи і стане порятунком для світу. В цей же час Іоакиму, який пішов сумувати в пустелю, з'явився ангел і розповів йому про передрікання Господа.
Через дев'ять місяців у подружжя дійсно народилася дочка. Появі на світ заступниці людей радів весь світ. Це було Різдво Пресвятої Богородиці.
На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з IV ст., коли рівноапостольна княгиня ольга побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. В VI ст. про святкування Різдва Богородиці згадує святий Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах в дні святкування Різдва Діви Марії: «з давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священики прославляють найвищу ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого.
Різдво Богоматері – це початок неосяжної для людського розуму таємниці боговтілення і нашого спасіння. Різдво Пресвятої Владичці нашої Богородиці та Приснодіви Марії є джерелом радості й утіхи. В особі Богоматері Бог дарував світові особу, перед Якою схиляється стільки людей, підноситься стільки молитов, перед Якою виливаються ріки людських сліз. Дійсно, скільки людей, які з вірою благають її материнської домоги, одержують зцілення і розраду.
Як часто в житті ми відчуваємо прагнення чистоти, оновлення та радості. І як часто наша негідність, наші гріхи закривають світло радості та слави Божої. У день Різдва Владичиці нашої Богородиці звернімось до Неї і проситимемо Її – Пречисту і Пренепорочну, щоб Вона допомагала нам перемагати гріх і всяку нечистоту, щоб ми могли чистим серцем славити Бога і радіти у Ньому. Хто звертається до Неї з вірою і надією, не залишиться безутішним і не почутим, Їй дана благодать молитися за нас і допомагати нам. «Перша Пречиста жито засіває, а Друга дощем поливає». Із Другою Пречистою пов’язана й остання заготівля «чарівного зілля». Наші предки вважали, що зібрані між обома Пречистими «приворотні трави» мають неабияку властивість привертати хлопця до дівчини, чоловіка до жінки й навпаки. Тому в цей день жіноцтво востаннє заготовляло барвінок. Особливу увагу в цю пору звертали також і на калину. Недарма ж бо мовиться: «Без калини нема України». Калину широко використовували в обрядах. Кетягами прикрашали вінець молодої, оздоблювали весільний коровай. Калина символізувала дівочу цнотливість, незайманість, чистоту. Цей красивий у всі пори року кущ висаджували біля криниць, осель, обіч гомінких доріг.
До речі, в давнину підвішений до стріхи пучок калини засвідчував, що в домі є дівчина на виданні, отож можна прийти на оглядини, а там, після Пречистих, і сватів заслати.
О цій порі погода вже явно повертає на осінь, тому й мовилося: «Прийшла Перша Пречиста — одягла калина намисто, прийшла Друга Пречиста — взяла комарів нечиста, прийшла Третя Пречиста — стала діброва безлиста».
До Пречистої господарі прагнуть майже все зробити на городі: картоплю викопати, кукурудзу виламати, гарбузи позвозити. А перед Пречистою і на саму Пречисту завжди варять першу гарбузову кашу.
Готують її на молоці, з пшоном, заправляють медом. Нібито тоді гарбузи не пропадуть, не погниють і долежать до весни.
Різдво Пресвятої Богородиці відзначається як свято справжньої радості. Цього дня не працювали, не постували, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим застіллям. Окрім обов’язкових рибних страв, готували всілякі м’ясні: борщ зі свининою чи птицею, печеню чи то душенину з м’ясом, до столу подавали різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів. Усе це активно використовувалося в народній кухні в Україні на храми Другої Пречистої.
Після Другої Пречистої починають сіяти озимину тим зерном нового врожаю, яке освятили в церкві на Першу Пречисту. Щоби паростки добре перезимували й не вимерзли, цього дня хазяїн уставав удосвіта й до схід сонця мав засіяти хоч декілька жмень зерна.
Від Другої Пречистої розпочинається осінній весільний сезон, і можна засилати сватів. «Прийшла Пречиста — понесла женихів нечиста». На Другу Пречисту годилося засватати дівку, а на Покрову — зіграти весілля. До гарної дівки багато хлопців сватаються. От вона й виносить тому, хто їй до душі, накритий хусткою або рушником хліб. А бува й так: свати зняли хустку, а там замість хліба — гарбуз. Усі сміються, а сватам великий сором, що парубок гарбуза потягнув. І нині дають гарбузи, але вже ніби жартома.
Прислів’я та приказки
- Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.
- Настала Пречиста – картопелька чиста...
- Перша Пречиста жито засіває, а друга – дощем поливає.
|
