Вже багато років у Корюківці не працює поліграфічна фабрика. А колись там люди трудилися навіть уночі, машини не зупинялися. Вікна цегляної будівлі освітлювали батьківську земельну ділянку, і було так видно, ніби вдень. На фабриці кипіло життя! Тепер у вікнах - темінь.![](http://www.gorod.cn.ua/image/news/gorod_7/gr_20.07.16_koryukivka.jpg)
За парканом нині приватна власність, працює підприємство, що переробляє деревину. Тирси там - справжні гори! Як тільки вітер у бік людських садиб, на подвір’ї не можна очі розплющити. Летить і кружляє тирса, наче взимку сніг.
Кущі, дерева, городина і все навколо притрусило подрібненою деревиною. Ніхто не заперечує, що від неї користі багато, адже тирса - це цінне добриво для ґрунту, а також чудове доповнення до компосту. Та людям, котрі живуть на вулиці Індустріальній, від неї користі немає.
Корюківці зверталися по допомогу з колективним листом до місцевої влади та районної газети. Сподівалися, що очільники міста й авторитетне видання примусять керівництво підприємства зважати на людей. Проте навіть після гучної публікації в місцевій пресі ніяких кроків назустріч людям так і не було зроблено.
Вони зневірилися, опустили руки, вже не скаржаться... Так і живуть із кучугурами тирси по-сусідству, коли вітряно - вдихають її і очі мружать.
Я і мої діти також відчули це на собі. У вихідні рвали порічки у садку дідуся і бабусі. Був легенький вітерець, сонце припікало. Тирса кружляла й падала на листя, граву і на нас. Штанці і ноги, волосся і носи також притрусило «дарунками» сусідньої о підприємства. Діти чхали й чухали очі.
Хотіла ягідку з вишні зірвати, та не вдалося. Дрібна смітинка потрапила в око. Було боляче. На моє обурення батьки не знали, що відповісти. Мовляв, вдіяіи нічого не можуть, отож так і житимуть-доживаї ймуть. Як це?! Невже ви нікому не потрібні і вас ніхто не захистить?! Мовчати не можна. У двері треба стукати.
Як виявилося, з журналістами керівництво приватного підприємства не хоче спілкуватися. Так мені пояснили. Люди також уже не мають наміру сваритися зі своїм сусідом, бо набридли суперечки, що нічого не вирішують.
![](http://www.gorod.cn.ua/image/news/gorod_7/gr_20.07.16_koryukivka_01.jpg)
Можливо, директор приватного підприємства в Корюківці прочитає матеріал у «Деснянці» й нарешті дослухається до тих, хто живе поруч, і вчасно почне вивозити подрібнену деревину. Адже від накопичених териконів тирси насправді страждають люди.
Лариса Галета, "Деснянка" №30(610) від 21 липня 201б