Сьогодні в Україні відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці
14 жовтня православна і греко-католицька церкви відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Козаки здавна вважали Богородицю своєю заступницею і покровителькою. В Україні 14 жовтня відзначають державне свято - День українського козацтва.
Також у цей день 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН була створена УПА для захисту мирного населення України від знущань Німецької окупаційної влади. В спеціальній постанові Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року було сказано: "День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА".
В основу свята Покрови покладено переказ про появу Божої Матері у 910 році у Влахернському храмі в Константинополі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, її головний покрив і частина поясу, перенесені з Палестини у V столітті). За легендою, Божа Матір своєю хустою-омофором накрила оточений сарацинами Константинополь, і вороги відступили від міста.
На Русі свято на честь Покрови Божої Матері було встановлене святим князем Андрієм Боголюбським - сином Юрія Долгорукого.
У свято Покрови Пресвятої Богородиці віруючі просять у Цариці Небесного захисту і допомоги.
Після Покрови і до початку Пилипівського посту, 28 листопада, українці традиційно гуляли весілля. Вважається, що молодих, які тоді укладають шлюб, Богородиця бере під свій покрив і в сім`ї пануватимуть любов і злагода.
У побуті свято здавна пов`язували із закінченням польових робіт, з поворотом на зиму.
До Покрови завершували усі роботи на полях і проводили осінні ярмарки.
Від цього свята молодь в українських селах колись починала сходитися на вечорниці.
Вечорниці тривали цілу зиму аж до Великого посту. Разом збиралася молодь тільки однієї вулиці або кутка. Чужі могли приєднатися лише з дозволу всієї молодіжної громади. Дівчата починали ходити на вечорниці років із 14–16, як навчаться прясти, шити й вишивати. З-поміж себе вони вибирали отаманшу - дівчину, що керувала вечорницями й яку всі мусили слухатися.
Існували ще й оденки, клаки, капусники. На них для спільної роботи збиралися дівчата й заміжні жінки. Тривали вони тільки до десятої години вечора. Парубки в таких посиденьках участі не брали - щоб не заважали працювати.
Особливо веселими були "складки" - вечорниці, приурочені до новорічно-різдвяних свят, Масниць, Андрія або Кузьми й Дем'яна. Таких складок протягом зими було від чотирьох до восьми. На них молодь не працювала, а влаштовувала "балі". Дівчата приносили з дому продукти й готували святковий стіл. Хлопці наймали музику, й танці тривали всю ніч.
Після вечорниць і досвітків хлопці й дівчата розходилися додому окремо. Проводжати дівчину можна було, лише якщо молоді освідчилися одне одному й одержали від батьків згоду на шлюб. Тоді хлопцеві дозволялося при людях тримати дівчину за руку. А про дівчину односельці казали: "Вона вже водить парубка". Тобто громада визнає майбутню подружню пару.
За матеріалами УНІАН,
|
