Питна вода – найбільше багатство
 .
Вимагайте від влади забезпечення якісною питною водою .
Вода є важливою складовою організму, необхідною для кровообігу, дихання, травлення та інших фізіологічних процесів. Людина складається з неї на 65%, втрата понад 10% може призвести до необоротних змін обмінних процесів і окремих функцій.
Доброякісна питна вода в достатній кількості дає змогу підтримувати на високому рівні здоров’я . Важливим є її хімічний склад. У природі живильна волога ніколи не зустрічається в чистому вигляді. Це універсальний розчин, що несе багато елементів, співвідношення яких залежить від складу водоносних порід та інших чинників. Коли ми говоримо про воду як про причину захворювання неінфекційної природи, маємо на увазі вплив хімічних речовин, кількість яких обумовлюється природними особливостями формування джерела водопостачання, техногенними або антропогенними факторами.
Багато залежить від сольового складу. Вода з підвищеною мінералізацією впливає на секреторну діяльність шлунка, порушує водно-сольовий баланс. Її жорсткість спричинює сумарний склад кальцію та магнію, з яких, до речі, й утворюється накип. Таке пиття сприяє розвитку сечокам’яної хвороби.
Дуже серйозна проблема – концентрація нітритів та нітратів у господарсько-питних джерелах. У артезіанських свердловинах такого не реєструється. Натомість ці небезпечні сполуки постійно виявляються в колодязях. Лабораторні дослідження 2009-2010 років довели, що вода з колодязів громадського користування практично в кожному селі та в м. Корюківка забруднена нітратами в середньому на 44,4-55,2%. В окремих населених пунктах виявлено значно більший відсоток. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних добрив, його забрудненні стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.
При вживанні води з нітратами може виникнути небезпечна хвороба – воднонітратна метгемоглобінемія, особливо у новонароджених на штучному вигодовуванні. Заходи з покращення якості колодязної води в більшості випадків не забезпечують помітних зрушень. Тому необхідно будувати та розширювати водопроводи, використовуючи при цьому водоносні горизонти гарантованої якості.
Важливою складовою є фтор. Якщо протягом 10-20 років вживати воду, рівень фтористих сполук у якій перевищує 2 мг/дм куб., виникає флюороз (болі, обмеження руху суглобів, прогресуюча деформація скелета). Нестача цього мікроелемента в раціоні призводить до карієсу зубів. У нашій місцевості даний показник у воді в межах допустимої норми.
Дефіцит йоду пов’язують зі збільшенням щитовидної залози, що небезпечно глибокими порушеннями центральної нервової системи та іншими органічними ураженнями. Однак тільки вода не забезпечить потребу організму в ньому, необхідне різноманітне харчування.
Наявність у воді великої кількості заліза погіршує її смакові якості. Наукові дані свідчать, що це нешкідливо для здоров’я. Однак все-таки вона може стати непридатною для пиття. При понад 1 мг/дм куб. цього елемента вода набуває в’яжучого присмаку. Вміст заліза не повинен перевищувати 0,2 мг/дм куб. Крім того, при перевищенні цього показника водопроводи заростають залізодефіцитними бактеріями. Залізо в артезіанських водах – величезна проблема, що призводить до швидкого зносу мереж.
Якість води сільських водопроводів з кожним роком погіршується. Ті з них, що залишилися без господарів, експлуатуються без лабораторного контролю. Тому вода негарантованої якості споживається населенням. Існує ще одна дуже важлива проблема. Після припинення експлуатації об’єктів сільського господарства в районі залишилися без господарів богато артезіанських свердловин. Вони перетворилися на джерела забруднення водоносних горизонтів.
Порушення тих або інших санітарних правил як при організації водопостачання, так і в процесі експлуатації водопроводу може спричинити катастрофу. Ймовірні масові й тяжкі наслідки порушення здоров’я громади пов’язані з можливістю переносу збудників кишкових інфекцій. Через воду передаються холера, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія, туляремія, бруцельоз, вірусний гепатит А, ротавірусний ентерит. У джерелах водопостачання нерідко виявляються віруси поліомієліту, адено- та ентеровіруси.
Варто згадати й про проблему нераціонального використання питної води. Тільки при несвоєчасній ліквідації аварійних ситуацій її втрати складають 20%. Населення не використовує іржаву воду, скидає в каналізацію, це також втрати. Дехто вважає водопровідну воду технічною й також використовує не за призначенням. Насправді це питна вода. Таким чином виснажуються водоносні горизонти.
За порушення вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про захист населення від інфекційних хвороб» - настає особиста відповідальність як посадових осіб, так і громадян.
Дбайте про найбільше багатство – власне здоров’я, яке залежить від якості питної води.
Вимагайте від влади забезпечення якісною питною водою .
|
