Зранку плакало небо дрібними сніжинками, в скорботі тихо стояв навколишній віковічний ліс, сотні корюківчан, представники влади, трулових колективів, громадських організацій, війська зібралися біля будинку, де проживав Микола Пономаренко, щоб провести в останню путь воїна-героя, який загинув внаслідок осколкового поранення під час проведення антитерористичної операції на сході України. Миколі Миколайовичу Пономаренко було 33 роки...
Тяжке горе впало в одночас на плечі сивочолих батьків, дружини, двух малолітніх дітей, рідні... Загинув відважний воїн на полі бою, захищаючи рідну Україну, ситу Європу від підступного ворога, що за велінням «кремлівського царька» прийшов загарбати наші землі.
Відспівування загиблого здійснив священик Корюківського Вознесенського храму УПЦ КП благочинний Корюківського району о.Тарас Баїк за участі ряду священиків УПЦ Київського патріархату з навколишніх райцентрів та міста Ніжина
Прощальне слово на кладовищі виголосили міській голова, райвоєнком, священики УПЦ Київського патріархату.
За свої 33 роки життя Микола Пономаренко здобув велику повагу серед людей. У пам’яті близьких і знайомих він залишився світлою, добропорядною, талановитою та щирою людиною. У пам’яті бойових побратимів — надійним і вірним товаришем.
Українська земля, яку він боронив у боях з окупантами, прийняла свого сина під звуки державного гімну України та салюту.
Герої не вмирають! Микола Пономаренко поліг за незалежність нашої держави. Память про тих, хто боронив мирне небо, хлібні лани, квітучий край буде жити у віках!
Поховали воїна- героя на кладовищі в мікрорайоні «Милейки».
