За кілька кілометрів від російського кордону плетуть сітки та шиють бурки для українських бійців

.

Ця війна, як і та що закінчилася сімдесят років, потребує жертовності як на фронті так і в тилу. Закінчиться вона тоді, коли останній рашистський солдат залишить нашу Батьківщину. Не дивлячись на економічні й соціальні труднощі наші люди наближають Велику Перемогу. 

  "От і зараз, - розказує Ольга Кияшко волонтер із Сядрина, - є люди, що жертвують для наших солдат. По-доброму вразила жіночка з Корюківки, котра принесла три посилки. У неї ніхто не служить. І вона попросила відправити будь-кому із солдатів...  .

 Особливо хочеться сказати за Савинську сільську раду та загальноосвітню школу...  
 Слава Богу, що там на передовій у нас є волонтер, який пов'язаний із Сядрином...   Окрема подяка директору Корюківської фабрики технічних паперів Мураю Віктору Петровичу. Фабрика надала 27 металевих та пластикових бочок для фронту..., 
З листопада наше місто й район приєдналися до всеукраїнського руху "Маскувальна сітка для армії руками волонтерів". Небайдужі жінки об'єдналися для того, щоб надати посильну допомогу нашим воїнам. Настоятель храму УПЦ КП отець Тарас надав для роботи кімнату у приміщенні церкви і благословив на добру справу. Згодом РВО та всі шкільні колективи району долучилися до цієї справи...