ГАРБУЗИ ЩЕ Є... ! Лікувальні властивості гарбузів . До цього часу немає єдиної думки щодо походження такого відомого в Україні овочу, як гарбуз. Одні вважають, що батьківщиною гарбуза була Америка, інші — що завезена ця культура з Китаю. Але достовірно відомо, що до Європи гарбуз потрапив завдяки Колумбу. Проте залишається загадкою: звідки міг знати про гарбуз Авіценна, який жив задовго до Колумба. І не лише знати, а й описати його лікувальні властивості: «Відвар гарбуза корисний від кашлю і болю в грудях... Вичавлений сік гарбуза… заспокоює гарячий біль у вусі… допомагає у разі пухлин у мозку і корисний для хворого горла... Гарбуз породжує значну вологість у шлунку і тамує спрагу…»
ІЗ ГАРБУЗОМ ХИТАВИЦІ НІЧОГО БОЯТИСЯ Гарбуз — це не тільки дуже смачний продукт харчування, а й чудовий лікувальний засіб. Із його допомогою можна позбутися багатьох проблем зі здоров’ям. За вмістом цілющих речовин він перевершує багато інших овочів. Страви з гарбуза рекомендують вводити до раціону хворим на гепатит, холецистит, жовчнокам’яну хворобу, хронічний коліт і ентероколіт у стадії загострення, а також людям із захворюваннями серцево-судинної системи, з гострими і хронічними нефритами та пієлонефритами. Гарбуз рекомендують до вживання вагітним і в разі морської хвороби як природний протиблювотний засіб. Оскільки в гарбузі багато солей міді, заліза і фосфору, які позитивно впливають на процес кровотворення в організмі, вживати його рекомендують для профілактики недокрів’я і атеросклерозу. Гарбузова каша очищає організм від солей і поліпшує пам’ять. Загалом, вживаючи страви з гарбуза протягом тривалого часу, можна домогтися виведення зайвої рідини з організму, тому вони ефективні за ниркових та серцевих набряків. Страви з гарбуза бажано вживати й тим, хто перехворів на вірусний гепатит А, оскільки біологічно активні речовини, які містить м’якоть цього овочу, сприяють відновленню активної антиоксидантної функції печінки. Вітамін Е, який є в гарбузі, сповільнює старіння організму. Він має властивості запобігати появі зморщок і старечих плям. Гарбуз також містить вітаміни С, В — запобігають підвищенню тиску; А — підтримує роботу сітківки ока, посилює імунітет, захищаючи організм від бактерій та вірусів. У гарбузі містяться рослинні фібри, які усувають закрепи і є профілактикою для таких захворювань, як коліт та діабет. Пектинові речовини, виявлені в гарбузі у великій кількості, сприяють виведенню з організму токсичних речовин і холестерину. До того ж гарбуз — чемпіон серед овочів за вмістом заліза, а це означає, що любителі гарбуза вирізняються здоровим кольором обличчя й веселим настроєм. Увага! Гарбуз протипоказаний тим, хто хворіє на останню стадію цукрового діабету. Також гарбуз, у будь-якому вигляді, не можна вживати у разі гастриту зі зниженою кислотністю, відкритої виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. М’ЯКОТЬ ГАРБУЗА «ПРОЖЕНЕ» БІЛЬ М’якоть гарбуза має сечогінну, м’яку проносну дії, поліпшує обмін речовин. Також вона містить дуже багато цінного для дитячого організму вітаміну D. М’якоть, зварену з медом, вживають в їжу в разі хвороб сечового міхура, печінки, нирок, а також під час серцево-судинних захворювань, що зумовлюють набряки. Гарбузова каша з медом та пшоном поліпшує функцію кишечнику, підвищує діурез, посилює видалення хлоридів з організму. Особливо корисна вона за колітів. Як сечогінний і жовчогінний засіб їдять сирий (по 0,5 кг на день), варений або печений (по 1,5—3 кг на день) гарбуз протягом 3—4 місяців. У разі екземи, алергійних висипань, опіків, лишаїв, вітиліго та інших запалень шкіри кашку із сирої м’якоті гарбуза прикладають до уражених місць. Витримують 20 хв, потім шкіру протирають вершками, а через 30 хв — обмивають теплою водою. Гарбузова кашка зі свіжої м’якоті прискорює дозрівання фурункулів і гнійників. Людям, яким доводиться багато стояти протягом дня, увечері рекомендують прикладати гарбузову кашку, щоб зняти біль у стопах. За безсоння, як заспокійливий засіб: пити на ніч по 1/3 склянки гарбузового відвару з медом. Мед кладуть за смаком. Анемія. 4—5 разів на день з’їдати по 20—150 г вареного гарбуза. Від карієсу вживають по 500—600 г гарбуза на день, це забезпечує добову потребу організму у фторі. У разі порушень обміну речовин, захворювань печінки, дискінезії жовчних шляхів слід вживати м’якоть плодів (сиру або варену) по 0,5 кг на добу і випивати по 1—2 склянки соку. Коли болить голова, рекомендують до лоба та скронь прикладати м’якоть гарбуза. У разі пієлонефриту, уретриту та гострого циститу доцільно вживати гарбузову кашу по 50 г двічі на день. Корисно додавати в кашу трохи меду. За мастопатії натерту на тертці м’якоть гарбуза накласти на груди як компрес і тримати не менш як півтори години.
ГАРБУЗОВИЙ СІК І КАМІНЬ ТОЧИТЬ Дуже корисний і гарбузовий сік. Він зменшує токсикоз у вагітних, діє заспокійливо на нервову систему. Свіжий сік добре пити у разі хронічних запорів, запалень сечовивідної системи, ниркової недостатності, геморою і нервових розладів. Його п’ють як сечогінний засіб від набряків, спричинених захворюваннями серця і нирок. Гарбузовий сік благотворно впливає на печінку, має жовчогінну, жарознижувальну дії, допомагає чоловікам підтримувати сексуальний тонус. П’ють його зазвичай по 1—2 склянки на день. У разі зубного болю закапувати в ніс по 4—5 крапель свіжого соку гарбуза. Камені в нирках і жовчному міхурі розчиняє і з часом виводить свіжий сік гарбуза, якщо пити його протягом тривалого часу натще по склянці на прийом. Простатит: пити сік по 1 склянці двічі на день. У разі захворювань печінки та нирок п’ють свіжий сік гарбуза по 1 склянці на день натщесерце. Можна розділити цю дозу на три частини і випивати її за півгодини до їди. За колітів, що супроводжуються закрепами слід випивати по 0,5 склянки гарбузового соку на ніч. У разі захворювань серця, набряків: сік гарбуза пити по 0,5 склянки на добу. За опіків допомагають компреси з соку. У разі токсикозу та безсоння п’ють на ніч свіжий гарбузовий сік з медом. На 0,5 склянки соку беруть 5—7 г меду.
ГАРБУЗОВЕ НАСІННЯ — «ВІНИК» ДЛЯ ГЛИСТІВ Гарбузове насіння з давніх часів використовували в народній медицині як протигельмінтний засіб, у разі захворювань сечостатевих органів, особливо за спазмів, що утруднюють сечовипускання, під час нестачі цинку в організмі, яка проявляється зазвичай вуграми на шкірі та себореєю. Глисти стрічкові. На 300 г насіння — 15 г меду і 40—50 мл води (доза для дорослих). Сухе насіння гарбуза обчистити від шкірки, не пошкоджуючи тонкої зеленої оболонки, розтерти невеликими порціями в ступці, доливаючи по краплі води, потім додати мед. Всю дозу з’їсти натщесерце по 1 ч. л. протягом години. Через 3 години прийняти проносне (бажано 20 г сульфату магнію), а ще через 30 хв зробити клізму. Для трирічних дітей доза — 50 г насіння, 4 років — 70 г, 5—7 років — 100 г, 8—9 років — 120 г, 10—12 років — 150 г. Дози води і меду змінюються в тій само пропорції. Насіння гарбуза з медом вживають кілька разів протягом 2—3 днів. Перед початком лікування рекомендується приймати їжу в перетертому вигляді (перетерті супи, овочеві пюре), а також вживати кисіль, черствий хліб і т.п., вечеря повинна бути легкою. На ніч слід приймати сольове проносне (рицинова олія забороняється). У разі хвороб нирок і сечового міхура з гарбузового та конопляного насіння готують лікувальне «молоко»: по 1 склянці кожного насіння розтерти у керамічному посуді, поступово підливаючи 3 склянки окропу, потім процідити й відтиснути. Отримане «молоко» випивають протягом дня. Це засіб особливо показаний у тих випадках, коли в сечі міститься кров або коли сечовипускання затримується через спазми. Для зміцнення мускулатури сечового міхура і нормалізації його функцій рекомендують щодня з’їдати по 2—3 ст. л. обчищеного гарбузового насіння. Стенокардія. За нападів болю їдять гарбузове насіння. Цей простий засіб швидко знімає біль навіть за тяжких нападів. Сушене гарбузове насіння дуже корисно їсти чоловікам з початковою стадією простатиту, для цього слід щодня натщесерце вранці і ввечері з’їдати по 20—30 насінин.
РЕЦЕПТИ ТИБЕТСЬКОЇ МЕДИЦИНИ Тибетська народна медицина широко застосовує у лікуванні плодоніжки гарбуза. Частіше це компонент лікувального харчування для хворих на гастрит із підвищеною кислотністю, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки (також із підвищеною кислотністю), у разі захворювань печінки, нирок та серця. Відкладення солей: 1 ст. л. сухих подрібнених стебел залити 1 склянкою окропу. Кип’ятити 10—15 хв, настояти в теплому місці 40 хв. Пити тричі на день по 2 ст. л. за 20 хв до їди. Відвар зберігати в холодильнику. Але ліпше готувати кожного разу свіжий. Цей засіб також помічний у разі остеохондрозу і подагри. За набряків і як сечогінний засіб: 1 ст. л. подрібнених сухих плодоніжок залити 1 склянкою окропу. Кип’ятити 10 хв, настояти 30 хв, перецідити. Приймати по 2 ст. л. відвару тричі на день. У разі захворювань печінки, нирок, серця, гастритів з підвищеною кислотністю, а також виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки: 15—20 г дрібно нарізаних плодоніжок і 2 г прополісу варити 15 хв у 2 склянках води — це доза на день.
ГАРБУЗОВА КОСМЕТИКА Щоб позбутися вугрів, звузити пори й усунути жирний блиск на лобі і крилах носа, корисно протирати обличчя часточкою гарбуза. Для жирної шкіри: до 3 ст. л. кашки вареного гарбуза додати яєчний жовток і 1 ч. л. меду. Нанести теплу маску на обличчя на 10—15 хв, потім змити холодною водою. Для сухої шкіри: 2 ст. л. вареного гарбуза розім’яти, а потім ретельно перемішати з 1 ст. л. маслинової або іншої олії. Нанести маску на обличчя на 20 хв, змити прохолодною водою. Пігментні плями: розтерти з водою в ступці сире насіння гарбуза у співвідношенні 1:1, отримане молочко змішати з медом. Накласти суміш на обличчя і тримати півгодини. Для чутливої шкіри: змішати 1/3 склянки гарбузового соку з 3 ст. л. вівсяного борошна, додати 1 яєчний жовток і 1 ст. л. меду. Всі компоненти ретельно перемішати, а потім збити з допомогою міксера. Нанести маску на очищену шкіру обличчя на 15 хв, після чого змити теплою водою.
СТРАВИ З ГАРБУЗА ДОДАДУТЬ ЗДОРОВ’Я Гарбуз традиційно використовують для приготування других страв. Його також можна додавати в овочеві супи і подавати як закуску. Гарбуз, запечений в горщику. Гарбуз обчищають і ріжуть на невеликі часточки, пересипають цукром, ваніліном і залишають на кілька хвилин. Горщик змащують маслом і кладуть у нього порізаний гарбуз, потім заливають вершками і ставлять у духовку на 1 годину, після чого горщик з гарбузом виймають і охолоджують. Цю страву ліпше вживати охолодженою. Кисіль із гарбуза. Взяти 500 г гарбуза, 0,5 л молока, 3 ст. л. цукру, 1,5 ст. л. картопляного крохмалю, сіль і ванільний цукор за смаком. Гарбуз обчищають і труть на дрібній тертці. Картопляний крохмаль розводять холодним молоком і виливають у гаряче молоко, перемішуючи доводять до кипіння. Додають за смаком ваніль, цукор, трохи солі, потертий гарбуз. Усе перемішують і доводять до кипіння. Розливають і охолоджують. Гарбуз смажений. Обчищений гарбуз нарізають скибочками, солять, обкачують у борошні і смажать на сковороді в олії до готовності. Гарбуз печений. Цілий гарбуз кладуть на деко, ставлять у духовку і запікають. Готовий гарбуз розрізають на шматки, видаляють насіння, зрізують шкірочку і подають, поливши сметаною. Гарбуз із яйцями. Ріпчасту цибулю нарізують і злегка обсмажують в олії. Обчищений гарбуз нарізають кубиками, солять і тушкують з цибулею. Коли гарбуз стане м’яким, його заливають яйцями і запікають у духовці.
Джерело інтернет
|