.Під час досудових і судових спорів стосовно відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортних засобів під час ДТП дуже часто виникає питання про те — на який саме часовий момент визначається розмір матеріального збитку, завданого власнику або законному користувачу транспортного засобу.
Найбільш часто ці спори виникають у тих випадках, коли до участі в справі залучена страхова компанія, яка несе відповідальність за умовами договора про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Спробуємо максимально просто (наскільки вдасться) пояснити цю ситуацію.
За загальними правилами, що чітко визначені частиною 2 статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Це також підкреслено пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». І, слід мимохідь зазначити, що це правило стосується не лише пошкоджень транспортних засобів під час ДТП, а будь якої шкоди, якщо інше не передбачене спеціальними законами або спеціальними нормами законів.
Тобто, якщо Ви після ДТП виконали роботи по ремонту, то Ви в СТО отримуєте документ, що підтверджує перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів і саме ці Ваші втрати мають бути Вам відшкодовані. Якщо при цьому, інша сторона спору (винуватець ДТП та/або страхова компанія) не погоджуються з наданим Вами документом щодо розміру витрат по ремонту, те одна з сторін має замовити автотоварознавче дослідження для встановлення суми матеріального збитку, що завданий власнику транспортного засобу. А якщо справа вже розглядається в суді – заявити суду клопотання про призначення відповідної судової автотоварознавчої експертизи.
Якщо ж Ви вже замовили таку оцінку до судового розгляду, суд має врахувати її, якщо інші сторони судового спору не заперечують. Якщо вони заперечують проти висновків оціночного дослідження, те вони у відповідності до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), яка вказує, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, мають доказово обгрунтувати свої заперечення. Тобто, наприклад Ви, як позивач, надали суду свій доказ – звіт оцінювача. Інша сторона не погоджується з висновками звіту – тоді вона має надати свій доказ, який спростовує поданий Вами. Таким доказом під час судового розгляду має бути або звіт іншого оцінювача, замовлений тою стороною до початку судового розгляду або ця сторона має право заявити клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи. При чому, таке клопотання, за бажанням, може заявити і сам позивач.
Звісно, за наявності двох суперечливих звітів оцінювачів, вже позивач має заявляти клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, якщо цього не робить відповідач.
Та вказане правило норми частини 2 статті 1192 ЦК України не є абсолютним для всіх випадків. Зокрема, у відповідності до пункту 30.1. статті 30 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У такому випадку цей Закон пунктом 30.2. статті 30 передбачає, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. І ні чого іншого, та й лише в межах страхової суми, та й ще за мінусом франшизи, якщо за договором страхування франшиза підлягає відрахуванню.
В даному випадку мабуть законодавець мав на увазі, що здебільшого під час майже будь-якого ДТП все ж залишаються непошкоджені запасні чи комплектуючі частини, які мають якусь визначену ринкову вартість. Та ця норма для багатьох випадків вносила істотну плутанину і залишала для страхових компаній можливість дещо маневрувати. Тому пунктом 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», було визначено, що транспортний засіб за статтею 30 Закону № 1961-IV вважається знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.
Тобто, Пленум встановив залежність визначення транспортного засобу знищеним від згоди на це власника і вказує, що якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Якщо ж власник не заперечує проти визнання транспортного засобу знищеним, він визнається знищеним і відшкодування шкоди страховиком здійснюється у розмірі, який відповідає ринковій вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, під час проведення автотоварознавчого дослідження застрахованого транспортного засобу мають бути з`ясовані його ринкова вартість на день потрапляння в ДТП, але до моменту пошкодження в ДТП, а також (щоб Ви потім не мали зайвих проблем з доказуванням і обгрунтуванням) – ще й вартість залишків автомобіля на той самий день ДТП, але вже після ДТП.
Ну і варто знати, що якщо страховик (або винуватець ДТП) все ж відшкодував Вам всю вартість транспортного засобу на момент ДТП, він отримує право забрати собі його залишки, але таке його право має бути визначено у судовому рішенні. Коли таке питання постає під час судового розгляду, головне наполягайте на тому, щоб суд визначав у рішенні таке право страховика або винуватця ДТП лише після здійснення ними повної грошової виплати.
Але ж не забувайте, що страхова компанія, як вже було сказано, відшкодує (якщо відшкодує?) Вам суму матеріального збитку лише в межах суми, передбаченої договором страхування. Якщо реальні збитки, що завдані пошкодженням автомобіля перевищують виплачену суму страхового відшкодування, або суму яка підлягає до виплати з боку страхової компанії (якщо вона ще не виплатила), решту збитків Ви маєте право просити суд стягнути з винуватця ДТП.
В такій ситуації потрібно розділяти вимоги до страхової компанії і до винуватця ДТП за вартістю матеріального збитку і за періодом його нарахування.
Щоб чітко все можна було зрозуміти, повернемось до автотоварознавчої експертизи. У будь якому разі, у випадках залучення до участі в справі страхової компанії рекомендую у клопотанні (заяві) про призначення такої експертизи у зв`язку з ДТП, просити суд поставити на вирішення експерта (експертів), щонайменше наступні питання у приблизно такому формулюванні:
- якою була ринкова вартість пошкодженого автомобіля станом на дату ДТП (вказати дату) – до моменту пошкодження автомобіля під час ДТП?
- яка сума матеріального збитку завдана власнику автомобіля, внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля під час ДТП (вказати дату) в цінах, станом на дату ДТП (вказати) після пошкодження автомобіля внаслідок ДТП?
- яка сума матеріального збитку в цілому завдана власнику автомобіля, внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля під час ДТП (вказати дату) в цінах, станом на час проведення експертизи?
- чи є економічно доцільним відновлення пошкодженого під час ДТП автомобіля з дотриманням технічних вимог виробника?
- якою є ринкова вартість автомобіля після пошкодження в ДТП?
Звісно, що четверте питання стосується тільки тих випадків, коли транспортний засіб пошкоджений дуже сильно і у Вас є сумніви, чи доцільно або чи можливо його відновлювати через те, що вартість ремонту перевищить ринкову вартість такого самого непошкодженого автомобіля, або через те, що це просто технічно не реально у відповідності до вимог виробника (наприклад старий автомобіль, для якого вже не має у виробництві і продажу належних деталей).
Третє питання доцільно ставити лише в тих випадках, коли сума страхового відшкодування може не покрити вартість ремонту і Ви маєте намір звертатися з позовом про відшкодування також і до винуватця ДТП.
Так от, наприклад, винуватець ДТП застрахував свою відповідальність за договором обов`язкового страхування на суму 100 тисяч грн., а внаслідок ДТП Ваш автомобіль, що коштував до моменту ДТП (за висновком ) 200 тисяч грн., повністю знищений. Поки йдуть з`ясування, спори, суди, долар, як водиться зростає разом з цінами на все, і ринкова вартість автомобіля, як би він не був пошкоджений в тому ДТП, вірогідно теж мала б зрости (хоча буває і інакше). І експертиза дає Вам висновок, що на час проведення експертизи сума матеріального збитку становить вже не 200 тисяч грн., а 250 тисяч грн.
Тобто (для прикладу), як би не визначена договором страхування сума страхового відшкодування в розмірі не більше 100 тис. гривень, страхова компанія виплатила б Вам не більше, як 199 тис. грн. (від 200 тис. грн. з відрахуванням франшизи). А так, за діючим договором вона виплатить Вам максимальну суму — 99000 (від 100 тисяч грн., з відрахуванням франшизи).
Решту маєте просити суд стягнути з винуватця ДТП. При цьому, Ви в позові вказуєте, що з винуватця Ви бажаєте стягнути суму матеріального збитку на час судового розгляду, тобто за формулою: сума матеріального збитку на час судового розгляду (фактично — на час проведення експертизи), від якої відраховується сума, що виплачена або має бути виплачена страховою компанією. У нашому прикладі це виглядає наступним чином: 250000 грн. мінус 99000 грн. дорівнює 151000 грн. Це й є сума позовних вимог для винуватця ДТП.
Та ще раз нагадую: це лише приклад для зазначеної вартості!
Автор: Advocat Кучерявий
