День Державного Прапора України. Екскурс в історію

.

  Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. 

  Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків...  Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії... 
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір...

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор...   

      За врожай плодів земних, за часи мирні і спокійні, 

      за матір нашу  Україну  Господу помолимось

  Кожного року  на Спаса, 19 серпня,  за покликом серця  віруючі  приходять до Храму Божого, щоб долучитися  до освячення плодів земних та з’єднатися духовно у спільний молитві.  Ось і цього року Свято-Вознесенський храм зустрічав велику кількість людей, які  з вірою прийшли  до церкви, щоби  з’єднатися  у спільній молитві, освятити плоди  і  вознести свої  найсокровенніші благання  до Творця  Небесного.

  У нас спільна  віра, спільні  цінності, традиції, бо ми є представниками  однієї  нації. Тому ми повинні бути єдині  як ніколи. Спільною молитвою ми єднаємось  в міцне  духовне  ціле, яке стане переможною  силою над  усім  злом.

    Про цю подію ми створили  відеофільм.  Сподіваємося,  що з цікавістю його переглянуть ті, хто різних  причин не зміг побувати в цей день  на  богослужінні  та...   

    ТАК І ЖИВЕМО !

   Краще зруйнувати, ніж ремонтувати?

   Ось уже кілька тижнів не можу забути сесію Чапаївської сільради Менського району, де в черговий раз вирішувалась доля нежитлового будинку, який має пряме відношення до родини всесвітньовідомого майстра національних музичних інструментів, бандуриста Олександра Корнієвського. Дуже здивувала одностайність як сільських депутатів та голови, так і представників районної виконавчої влади. Вони назвали ряд дуже вагомих причин, через які не бути музею Олександра Корнієвського в Чапаївці.

А для підкріплення своєї позиції ще раз затвердили необхідність знесення будівлі рекомендацією авторитетної комісії з району, яка після обстеження хати визнала її аварійною і порадила перенести її в нежитлові будівлі та вирішити питання подальшого використання. і надали дозвіл на ліквідацію хати, встановили термін виконання робіт, передбачили укладення договору на знесення будівлі. 

Хата українського Страдіварі