ЗВЕРТАЙТЕСЯ ! Дізнатися про свій рід
і не тільки -
допоможуть в архіві
 .
З давніх-давен в Україні існувала традиція: кожен мав знати свій рід до сьомого коліна. Вважалося, що таким чином зберігалася не лише пам'ять про представників роду, а й виховувалося бажання берегти і підтримувати зв'язок з родичами-сучасниками. На жаль, зараз мало хто знає історію і родовід своєї сім'ї, та й просто імена своїх предків, які жили раніше за бабусь-дідусів.
Але ситуація змінюється, і сьогодні люди все частіше намагаються зазирнути у минуле родини, ба навіть беруться за складання свого родовідного дерева. І для цього існують розроблені методики пошуку, спеціальна література, відкрито архіви.
Один з кращих архівів України
Історичні документи відіграють важливу роль у відновленні подій минулого. У фондах Державного архіву Чернігівської області зберігається 1 мільйон 900 тисяч старовинних документів. За обсягом своїх фондів та інформаційним складом документів він є одним із найбільш значимих архівів України.
«В нашому архіві зберігаються документи з кінця XVII століття і до теперішнього часу, - розповідає Раїса Воробей, директор Державного архіву Чернігівської області. - Третина фондів архіву - документи дорадянського періоду. Саме ці документи користуються великою популярністю серед дослідників, яких у нас дуже багато. Досліджувати документи до Чернігова приїжджають не лише з різних міст України, але й із сусідніх держав - Росії, Білорусі та країн так званого далекого зарубіжжя. Люди вивчають історії населених пунктів, окремі теми часів Чернігівської губернії. Працюють аспіранти, доктори, ну і, звичайно, останнім часом багато хто вивчає свій родовід».
В архіві є документи дуже цікаві й унікальні. Тут можна знайти листи з автографами Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Бориса Грінченка, Михайла Кутузова. Найдавніший документ датується 1664 роком - це Універсал гетьмана Якова Сомка про підтвердження прав власності на села Сидричі та Видричі.
Досить великим джерелом інформації для вивчення подій минулого є і періодичні видання. В обласному архіві зібраний великий комплект «Чернігівських губернських відомостей». З кінця
XVIII до початку XX століття в кожній губернії Російської імперії випускались свої відомості. Газета складалась з двох частин: офіційної і неофіційної. В першій подавалась інформація про губернську службу, державні органи, про чиновників. А в неофіційній частині розміщувалася інформація про історію того регіону, де вона виходила, історичні описи населеного пункту.
З чого починати пошуки
Сьогодні є багато різних організацій, які займаються складанням «родинного дерева», але можна заощадити свої кошти і зайнятися відновленням родоводу самостійно.
«Багато дослідників нашого архіву шукають свої корені, - продовжує свою розповідь Раїса Борисівна. - Вони працюють з документами впродовж декількох років. Для того щоб почати таке дослідження, потрібно обов'язково знати базову інформацію: дату, місце і рік народження людини, з якої починаєте пошук. Найбільшим джерелом для дослідження родоводу є метричні книги. Це документи, в яких фіксувалися факти народження, хрещення, вказувалися батьки і їх соціальний стан, також туди записували хрещених батьків новонародженого. Ще в метричних книгах фіксували дати шлюбів і смерті.
У цих документах дослідник може знайти, наприклад, дату народження своєї бабусі, її батьків, їх соціальний стан. І вже від цих даних можна буде шукати далі. Якщо ж року народження предків не вказано, то необхідно логічно думати, скільки могло б бути років батькам на момент народження дитини, і потім замовляти метричні справи тих років. Це дуже складна і кропітка робота, але люди працюють, знаходять. Іноді доводиться працювати по декілька років».
Найдавніші метричні книги обласного архіву датуються кінцем XVIII століття, а «найсвіжіші» 1936 роком. Більш пізні метрики зберігаються в архівах ЗАГСу. В обласний архів їх передають після того, як їм виповниться 70 років.
Коли не знаєш з чого почати і які саме документи потрібні, то завжди можна звернутися за допомогою до працівників архіву, які підкажуть вам, які описи продивитися, до яких джерел звернутися.
Система роботи з документами
«При роботі з документами тут діє система, яку звичайній бібліотеці. Людина повинна прийти в архів з паспортом і заповнити анкету, де вказати мету свого дослідження і те, які саме документи їй потрібні для дослідження. Якщо ж дослідження відбувається на замовлення якоїсь певної установи, то необхідно мати з собою супровідний офіційний лист, де написано, що керівництво установи просить надати дозвіл для роботи з такими документами. Потім ви йдете до читальної зали, де дивитесь описи, замовляєте потрібні документи. Через деякий час отримуєте їх. Чекати на документи доведеться декілька днів чи тижнів, а, може, й місяців. Це залежить від кількості дослідників і кількості замовлень.
Право на користування документами архіву має кожен громадянин. Та є деякі документи, які ми не видаємо на руки, але їх не багато, - говорить пані директор. - Останнім часом ми провели розсекречення практично всіх. Доступ до документів, які знаходяться на таємному зберіганні, мають тільки особи, що мають доступ до державної таємниці.
Деякі документи у нас «оцифровані», і людині для роботи надаються не оригінали, а вже їх цифрові копії».
Зберігання документів
Для того щоб всі документи могли потрапити до рук дослідників, працівники архіву приділяють велику увагу їхньому збереженню. Всі документи зберігаються в архівосховищах у картонних коробках (картонажах), які виготовляють самі працівники. На кришці кожної коробки знаходиться ярлик де вказано назву та номер фонді і номери .документів, які в цьому картонажі зберігаються. У працівників архіву є топографічна карта фонду і зберігачам легко знайти той документ, який замовляють. Звичайно ж, у сховищах підтримується правильний волого-температурний режим, проводиться обезпилення картонажів, вологе прибирання архівосховища. Цим займаються працівники цілі відділу в архіві. Також постійно проводяться перевірки наявності документів, під час яких заводять акти, де вказують, потребує документ реставрації чи ні.
«У нашому архіві є свій реставраційний відділ, - з гордістю говорить Раїса Борисівна. - Реставрація документів - дуже важлива і складна робота. Не в кожному архіві є реставраційний відділ. А у нас - свої професійні працівники; необхідні матеріали, певна технологія, згідно з якою проводиться реставрація. Крім того, проводиться робота щодо створення страхового фонду документів. Тобто документи перезнімаються на мікроплівку, і цей фонд зберігається в спеціальному сховищі в металевих коробках».
Довідка
Обласний архів знаходиться на Чернігівському Валу в т.зв. будинку архієпископа, який був збудований ще у 1780 році. За весь цей час будинок реконструювався декілька разів. За часів губернії тут розміщувалося Губернське правління. З 1919 року - Чернігівський губернський комітет партії більшовиків. Під час Другої світової війни будівля була майже зруйнована. Та після реконструкції 1945-1950 pp. тут розмістили Державний архів Чернігівської області.
Загалом у Державному архіві області працює 43 людини. Більшість із них - це люди з історичною освітою. Бо ж для того, щоб виконувати таку роботу, необхідно добре орієнтуватися в хронології подій. А ще любити свою роботу.
Марія Савіна, тижневик «Чернігівщина» №2 (382)
|
