Замість ручки – олівець, замість класиків – сучасні письменники?
.
Напередодні 1 вересня у засобах масової інформації з’явилося багато новин про початкову освіту. Затверджено зміни у програмах початкової школи, а 11 серпня на сайті Міністерства освіти та науки були викладені оновлені програми. Ці програми є продуктом роботи багатьох активних вчителів, які не просто скаржилися на "важке життя” та недопустимість застарілих норм, але й доклали максимум зусиль, щоб змінити нашу початкову школу на користь маленьким українцям.
Що ж чекає на початківців уже цього навчального року – розповідає Людмила Баглай, директор Корюківської ЗОШ І ступеня №2.
Домашніх завдань на вихідні – не буде
Є принципові зміни. Самостійність учителя: чим педагоги дійсно задоволені – це тим, що тепер самостійно визначатимуть кількість годин, необхідну для вивчення певної теми. Вони можуть самі обирати порядок вивчення тем. Домашні завдання забиратимуть менше часу і сил. Відтепер домашніх завдань не буде на вихідні, свята та канікули. Дітям, нарешті, дозволять писати олівцями, а не обов’язково пером чи кульковою ручкою, аби вони могли легко стерти помилки. Вчителі вже не використовуватимуть червону ручку: мабуть, аби не травмувати дітей і батьків.
Складні теми перенесуть на пізніше
Запроваджуються зміни й у програмах по предметах. Раніше при вивченні української мови діти складали речення за малюнком у підручнику з обмеженою кількістю слів, що вбивало будь – який потяг до творчості. А тепер діти складатимуть речення довільно. Складні теми вивчатимуться пізніше, а замість написання тексту-роздуму, міркування, розповіді, які мають чітку структуру, вводиться новий тип мовлення – есе, аби дітям було легше висловлювати власні думки.
З програми по літературному читанню вилучили вивчення творів 49 радянських письменників (яких саме, поки що не вдалось з’ясувати), натомість наповнили навчальну програму іменами сучасних авторів – Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Андрія Куркова, Катерини Штанко тощо. Дітей навчатимуть аналізувати вчинок дійової особи без поділу на «хороший-поганий». Навичку читання тепер не перевірятимуть за кількістю прочитаних слів на хвилину, адже це не дає дітям зрозуміти зміст прочитаного. Акцент робитиметься на якості читання – тобто на виразності та розумінні прочитаного.
І табличку множення у першому класі не зубритимуть
Математика: перші в житті літні канікули дітям запам’ятовувалися одним – зубрінням таблички множення. За оновленою програмою, вони вчитимуть табличку множення у другому семестрі 2-го класу і лише до "5”, а від "6–9” учні 2-го класу зможуть у обчисленнях користуватися таблицями. А вже у 3-му класі школярі мусять навчитися рахувати без допоміжних матеріалів. Першокласників не змушуватимуть завчати напам’ять таблиці додавання і віднімання в межах 10, а учнів 2-го класу – в межах 20.
Іноземна мова – у форматі діалогу
При вивченні іноземної мови основним буде усне мовлення, вміння вести діалог, а не читання й письмо. Останнє діти почнуть вивчати у другому семестрі 1-го класу. Вивчати мови має стати цікавіше, бо вчителі іноземної мови подаватимуть нові знання школярам за допомогою пісень, віршів і відеоматеріалів. Тобто нарешті наші люди почнуть просто говорити англійською, як це вміють робити мільярди людей різних рас на всіх континентах.
Природознавство теж стане більш простим і відповідатиме віку дитини. А на уроках фізкультури нарешті обіцяють відмовитися від військових команд на зразок «Клас, струнко!» чи «Рівняйсь!». Відтепер замість конкретних спортивних дисциплін, наприклад, лижного бігу – виконуватиметься більше вправ з оздоровчої гімнастики та релаксації, а також проводитиметься більше рухливих ігор, таких як бадмінтон чи фрізбі.
Роздуми практика
У цілому, ми згодні з нововведеннями у програмах початкової школи, але маємо і свою позицію щодо окремих змін. Більше того, рекомендацію вибору кольору ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді – у нашому колективі (де нині навчаються 134 учні 1-4 класів) застосовуємо вже декілька років, використовуючи різнокольорові пасти (жовту, зелену, коричневу), і вважаємо її доцільною. Але не згодні з письмом олівцем. Розробники пропонують користуватися ним, аби понизити психологічне напруження у першокласників. Проте, ми вважаємо, що олівець може негативно впливати на зір, бо написане ним видно гірше. Крім того, існує безліч видів олівців за м’якістю і твердістю, за розмірами грифелю. Який саме вибрати? Вважаємо, що чіткішу лінію можна зробити ручкою. Саме ручкою легше відпрацювати точність рухів. Крім того, олівець має властивість "розмазуватись” (чи не привчатимемо дітей до "брудних” зошитів?) та ламатись, а в невмілих руках першачків особливо. Чи не доведеться вчителю витрачати більшість часу на уроці на підстругування олівців? А щодо права на помилку, то змалку дитина має усвідомити: на помилках вчаться, помилки виправляються.
Ми вважаємо, що вилучати з програми по читанню таких авторів, як М. Стельмах, Є.Гуцало, Ю.Збанацький та інших, не варто. Твори цих письменників вчать любити рідний край, його природу. Вони не заполітизовані, легкі в розумінні та повчальні. А з творами сучасних письменників можна знайомити дітей під час позакласного читання. Пропонують також не виставляти оцінку за ведення зошита. Припускаємо, що це такий хитрий хід, аби за місяць-два зняти з учительської зарплати надбавку за перевірку зошитів, тому – проти цього нововведення.
Україна тільки стає на шлях оновлення і, звичайно, багатьом буде трохи ніяково споглядати, що їхні діти і онуки вчитимуться інакше, ніж попередні покоління – без домашніх завдань на вихідні чи зубріння таблички множення влітку. Але треба не забувати: школа – це лише інструмент, хоча й найважливіший, стимул, джерело, заохочення, а Людиною людина стає сама.
Джерело http://koryukivka-mayak.com
