Цукрове виробництво на Корюківщині
(середина ХІХ – І половина ХХ ст).
. У середині ХІХ ст. цукроманія охопила багатьох поміщиків Чернігівської губернії, в т. ч. і Сосницького повіту, які відкривають невеликі цукрові заводи у своїх маєтках. Саме поміщики тоді утримували економічну першість у суспільстві. Пристосовуючи свої господарства до нових ринкових відносин, вони будували промислові підприємства для переробки малоприбуткової сільгосппродукції на більш дорожчу промислову.
Слід зазначити, що у 60-х роках Чернігівська губернія займала в імперії ІІ місце за кількістю цукрових заводів і ІІІ місце за кількістю виробленого цукру [1]. Першопрохідцем у наших краях був колезький асесор Григорій Ілліч Маркович, що побудував такий завод у Турці (нині с. Турівка) в 1843 р. Потім цукрові заводи з’являються в Жуклі (1847 р., , Ярошівці (нині частина Рейментарівки, Наумівці (з 1851 р.) , Охрамієвичах (з 1854 р.) , Холмах (з 1853 р.) ...
У повіті лише Корюківські заводи мали залізничне сполучення, що полегшувало перевезення вантажів. У 1884 р. було прокладено широку колію протяжністю 18 км від Корюківки до станції Низківка Лібаво-Роменської залізниці. З того часу по разу на добу до Корюківки прибували вантажопасажирські потяги ...
26 жовтня 1925 р. Корюківський цукрово-рафінадний завод після модернізації дав першу продукцію. Працювало тоді на ньому 800 робітників. Вже наступного року вироблялося понад 200 тонн цукру щодня ...
За свідченнями старожилів, обладнання заводу було частково евакуйовано на схід – до Уралу.
Заводські приміщення значно постраждали за німецької окупації. З 1946 р. сюди почало завозитися обладнання паперової фабрики з м. Лейпціг (Німеччина). Але це вже зовсім інша історія.
Таким чином, цукрове виробництво на теренах нашого району залишило помітний слід у суспільно-політичному та соціально-економічному розвитку населення...
.
