Онкологія займає друге місце в структурі захворюваності дорослого населення, поступаючись серцево-судинній патології. Цьому сприяють такі фактори: підвищений радіаційний фон, забруднення навколишнього середовища шкідливими хімічними та фізичними агентами, вживання канцерогенних продуктів, ліків, паління і т.д. І це далеко не повний перелік. Також важливою є теорія генетичної схильності до онкозахворювань, яка реалізовується у 5-20% випадків.
Злоякісна пухлина - це тканина, яка нестримно зростає, її клітини неконтрольовано розмножуються, здатні проникати в інші органи і викликати там пухлинний ріст. Відмінність доброякісних пухлин від злоякісних полягає в тому, що вони не метастазують і не так швидко ростуть.
Запорукою успішного лікування є рання діагностика злоякісних пухлин. Найменший вплив на організм серед відомих методів обстеження чинить УЗД. Його можна проводити багаторазово без шкоди для здоров’я людини, використовуючи для виявлення пухлини, спостерігаючи за пухлиною і фіксуючи динаміку її зменшення на фоні лікування. Про можливості УЗД та специфіку його проведення ми поцікавились у Олени Вікторівни Балабушко - лікаря вищої категорії Чернігівського онкодиспансеру.
- Які органи можна обстежувати за допомогою УЗД?
- На сьогодні за допомогою УЗД можна досліджувати всі м’які тканини та майже всі органи: око, головний мозок дітей, щитовидну і молочні залози, органи черевної порожнини (печінку, жовчний міхур, нирки, селезінку, підшлункову залозу і т.д.). органи малого тазу, заочеревинний простір, судини черевної порожнини та периферичні судини, серце, лімфатичні структури, плевральні порожнини, суглоби, кістки, хребет.
Для УЗД недоступні лише паренхіма легень та органи середостіння, натомість за допомогою УЗД проводять біопсію периферичних субплев-ральних утворень легень та утворень середостіння.
- Чи необхідна якась підготовка до УЗД?
- В переважній більшості випадків спеціальна підготовка не потрібна, за винятком деяких досліджень. Так, для покращення візуалізації при обстеженні органів черевної порожнини рекомендовано проводити обстеження натще, при обстеженні малого тазу трансабдомінально рекомендовано проводити обстеження при наповненому сечовому міхурі. Останнім часом у багатьох клініках набуло популярності обстеження органів малого тазу трансвагінальним датчиком (для нього не потрібне наповнення сечового міхура).
- Як відбувається обстеження?
- Незалежно від виду УЗД пацієнт лягає на зручну кушетку, досліджувану область змащують антиалергенним гелем і, прикладаючи датчик, обстежують внутрішні органи. Весь процес не займає багато часу і не спричиняє дискомфорту.
- Який лікар може дати направлення на обстеження?
- Будь-який лікар має право направити на УЗД, вказавши мету направлення та зону необхідного дослідження. Що стосується роботи онкодиспан-серу, то спочатку хворий отримує у місцевій поліклініці направлення до нашої клініки, а після консультацій з нашими фахівцями вирішується питання, чи потрібно пацієнтам проходити УЗД та в якому обсязі.
- Чи завжди підтверджується попередній діагноз, поставлений лікарем до направлення на УЗД?
- Це складне питання, так як УЗД існує для того, щоб уточнити діагноз та допомогти в виборі оптимального методу лікування. Бувають різні клінічні випадки.
- А чи у всіх хворих діагностують онкозахворювання ?
- Ні, у нашому диспансері лікують і доброякісні новоутворення: фіброаденому молочної залози, міому матки, пухлини придатків і т.д. Для встановлення остаточного діагнозу «рак» обов’язковою є його гістологічна (цитологічна) верифікація (підтвердження, - Авт.). Необхідно провести морфологічні дослідження, тобто дослідити клітини під мікроскопом. Ніякі інші методи клінічних обстежень не дозволяють поставити остаточний діагноз. Для цього потрібна пункційна (проводиться під час УЗД, - Авт.) чи інцизійна (видалення частини патологічного утворення під час хірургічного втручання, - Авт.) біопсія. Без цієї обов’язкової процедури не проводиться практично жодне хірургічне втручання в онкоцентрі.
- Що таке пункційна біопсія і як вона проводиться?
- Це діагностична процедура, яка застосовується для морфологічної (цитологічної чи гістологічної) оцінки підозрілих новоутворень. За допомогою тонкої порожнистої голки чи трепанаційної голки під постійним контролем УЗД береться в спеціальний шприц рідина чи частина тканини з підозрілої ділянки. Так досліджують утворення щитовидної і молочної залози, печінки, нирки, периферичних лімфовузлів, а також рідину в черевній порожнині, за-очеревинні новоутвори, новоутворення кісток і т.д.
- Це болісна процедура?
- Ні. Ми тоненькою голочкою беремо мінімальну кількість клітин. Звідси повна назва процедури - тонкоголкова аспі-раційна пункційна біопсія. Вона проводиться без анестезії.
Для отримання стовпчика тканини з метою гістологічного дослідження виконується товстоголкова трепанбіопсія. Ця процедура потребує місцевої анестезії та мінімальної інцизії (розтину, - Авт.) шкіри.
- Подейкують, що біопсія призводить до розвитку раку. Чи так це насправді? І чи можливі якісь ускладнення після цієї процедури?
- Звичайно, ні! Без необхідності цієї процедури ніхто не робитиме. Її призначають, коли новоутворення вже є, і дуже важливо встановити - доброякісне воно чи злоякісне.
Біопсія - це хірургічна процедура, тому звичайно можуть виникати певні прогнозовані ускладнення. Найчастіше це гематоми чи геморагії.
- Чи видно на моніторі при УЗД метастазування в інші ограни?
- Так, звичайно. УЗД - це не тільки метод виявлення первинної пухлини, але й важлива методика дослідження поширеності онкологічного процесу -виявлення метастазів.
Якісна діагностика дозволяє розробити індивідуальну стратегію лікування та провести найбільш ефективне лікування для конкретного пацієнта.
Так, при виявленні пухлини в молочній залозі обов'язково досліджуємо регіонарні лімфовузли (вузли, які знаходяться першими на шляху судин лімфатичної системи, що несуть лімфу з певного відділу або органу, - Авт.), печінку, заочеревинні лімфовузли та інші паренхіматозні органи для виявлення можливих віддалених метастазів, що вкрай важливо для визначення оптимальної стратегії лікування пацієнта.
- Яка різниця між УЗД молочних залоз і мамографією?
- УЗ-мамографія та рентгенівська мамографія - це різні дослідження, і для кожного з них є чіткі показання. Так, рентгенівська мамографія призначається жінкам після 40 років для отримання загальної картини стану молочної залози. При виявленні патології чи щільній молочній залозі ці пацієнтки спрямовуються на УЗД для уточнення діагнозу чи його верифікації пункційним методом. Проте жінкам до 40 років та жінкам після 40 років з підвищеною щільністю молочної залози призначають УЗ-мамографію, оскільки вона більш інформативна порівняно з рентгенівською мамографією і дозволяє швидше та дешевше виставити правильний діагноз. УЗД абсолютно нешкідливе для здоров’я, його регулярно призначають жінкам з мастопатією, можна проводити обстеження при лактації та вагітності. Головне завдання - виявити онкоза-хворювання на ранній стадії - так званий непальпаційний рак, коли пухлина ще не відчувається при прощупуванні. Лікування таких ранніх стадій дозволяє отримати практично 100% виживаність. При УЗД можна виявити та верифікувати шляхом пункційної біопсії пухлини щитовидної та молочної залози розміром від 2 мм.
- А чи траплялись у Вашій практиці пацієнтки, яким встановлювали діагноз «рак» під час вагітності?
- Так. Це пацієнтки із захворюваннями на меланобластому (рак шкіри) і на рак молочної залози. Цю патологію часом виявляють при обов’язковому УЗД, на яке направляють кожну вагітну жінку в поліклініку, в якій вона перебуває на обліку. І саме звідти, якщо виникають якісь сумніви чи підозри, направляють на подальше обстеження до онкоцентру. Були випадки, коли жінки ризикували і народжували, але пухлина в цей час прогресувала.
Підсумовуючи нашу розмову, хочу закликати пацієнтів звертатися до лікаря якомога раніше, проходити профілактичні огляди та турбуватися про власне здоров’я. Треба пам’ятати, що онкологія - це захворювання, залежне від стадії, і при ранніх стадіях можна досягти найкращих результатів лікування при мінімальних затратах.
Особисто мені хотілося б проводити більше процедур не для встановлення діагнозу, а саме скринінгових (профілактичних, - Авт.). Це дало б можливість виявити захворювання на ранніх стадіях, забезпечити вчасне та ефективне лікування з розрахунком на одужання, полегшити стан пацієнтів і знизити смертність.
Світлана Онищенко, "Чернігівщина" №11 (672) від 15 березня 2018
