ПРАВО ЗНАТИ Особливості спілкування з міліцією
Для тих, хто в своєму житті іноді спілкувався, спілкується або спілкуватиметься із співробітниками патрульно-постової служби міліції України (далі по тексту – ППС).
Стаття 57 Конституції України свідчить: «Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки».
Правовою основою діяльності співробітників ППС, згідно ст. 2 Статуту патрульно-постової служби міліції України, (далі по тексту – Статут ППС) є: Конституція України, Закон України «Про міліцію» та інші законодавчі акти, укази і розпорядження Президента України, декрети, ухвали і розпорядження Кабінету Міністрів України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку, сам Статут ППС, рішення органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції, нормативні акти МВС України.
Розповідаючи про належну поведінку співробітників ППС з громадянами, ми спиратимемося переважно на Закон України «Про міліцію» і Статут ПСС та Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУАП) з огляду на те, що ці нормативно-правові акти найчіткіше регламентують права та обов’язки співробітників ППС. І щоб не зганьбити честь і гідність українського міліціонера, ми змальовуватимемо картину належної поведінки співробітника ППС із законослухняними громадянами, керуючись лише нормами закону.
Співробітники міліції – особи, наділені владою, часто впевнені в своїй безкарності і правоті, навіть у тому випадку, якщо вони порушують закон. Проте серед них зустрічаються дуже різні люди по рівню агресивності, поглядам, намірам і т. д. У нашій країні багато чого залежить від особистих якостей міліціонера, тому не може бути універсальних рад, як поводитися в тій чи іншій ситуації – уважно придивляйтеся і вирішуйте самі.
Найвірогідніше Ви можете опинитися в двох ситуаціях:
1) конфлікт з міліцією розвивається на вулиці, в публічному місці, на акції, а міліціонер просто відпрацьовує чергування або заробляє собі «на морозиво»;
2) міліціонер (оперативник, патрульний) затримав Вас по наведенню органів або, заставши на місці здійснення правопорушення або злочину, помістив в машину, привіз у відділення, посадив до камери.
У першому випадку Ви можете сміливо відстоювати свої права – це часто приносить добрий результат. Ризик насильства є, але він невеликий. У другому випадку потрібно бути обережніше, без свідків співробітники міліції поводяться набагато агресивніше! Поводьтеся з ними ввічливо. Не чиніть опір, коли обшукують. Не грубіть їм і не використовуйте в спілкуванні з ними нецензурну лексику. Звертатися варто на «Ви», спокійним тоном, використовуючи слова: «будь ласка» і «спасибі». Якщо вони матюкатимуться і будуть щось питати на жаргоні, скажіть, що жаргону Ви не розумієте. Ввічливо і спокійно попрохайте їх говорити нормальною мовою.
Як показує практика, найчастіше побиття зазнають особи з вищою гуманітарною освітою, які, на думку міліціонерів, полюбляють «бути розумними». У разі серйозних розбіжностей з патрульними, ОМОНом, п’яними або явно неадекватними міліціонерами, потрібно попрохати запросити старшого за званням або просто чекати, коли він з’явиться, не розвиваючи конфлікт. Оскільки на старшому за званням лежить набагато більше відповідальності, він, найімовірніше, погодиться з юридично обґрунтованою точкою зору.
ЗУСТРІЧ ІЗ СПІВРОБІТНИКОМ МІЛІЦІЇ НА ВУЛИЦІ
Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» одним з обов’язків співробітників міліції є забезпечення безпеки громадян і громадського порядку. Основним засобом виконання вказаного обов’язку є патрульно-постова служба міліції, діяльність співробітників якої детально регламентується Статутом ППС. Але майте на увазі, що патрульні далеко не завжди добре знають закон «Про міліцію» і Статут ППС, тому має сенс зкопіювати або роздрукувати і носити з собою найбільш важливі сторінки цих документів а також витягу з Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) і Карно-процесуального кодексу (КПК). Вказувати на порушення конкретних статей потрібно ввічливо, щоб не склалося враження, що Ви намагаєтеся принизити патрульного.
Що слід пам’ятати при зверненні до Вас співробітника ППС, і як це звернення має відбуватися:
• при зверненні до громадянина патрульний (постовий) має привітатися, приклавши руку до кашкета, назвати свою посаду, звання і прізвище. Потім стисло і зрозуміло повідомити причину і мету звернення, тобто обґрунтувати своє звернення до Вас не тільки назвавши статтю якогось закону, але і роз’яснивши зміст вказаної статті (ст. 143 Статуту ППС)
• співробітник міліції в будь-яких умовах має бути ввічливим і тактовним з громадянами, звертатися до них на «Ви», свої вимоги і зауваження висловлювати в переконливій і зрозумілій формі, крім того, у спілкуванні з громадянами неприпустимі:
А. Підвищення тону, грубість, зарозумілість;
Б. Іронічний або неввічливий виклад зауваження;
В. Фрази або репліки, які принижують людську гідність;
Г. Погрози, повчання і несправедливі докори;
Ґ. Пред’явлення необґрунтованих звинувачень;
Е. Загрозливі або такі, що кривдять жести знаки (ст. 143 Статуту ППС)
• з підлітками патрульно-постові наряди мають поводитися так само ввічливо, як і з дорослими. Зауваження дітям робляться з урахуванням їх психології і рівня розвитку (п. 146 Статуту ППС)
• у розмові з громадянами працівники міліції мають проявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не повинні відповідати грубістю на грубість і в своїх діях керуватися особистими неприязними відчуттями. Якщо порушник на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтися і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз’яснити неправомірність його поведінки з посиланням на відповідні закони, ухвали й інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийняте рішення про складання протоколу, накладення штрафу на місці, доставку порушника в міліцію або можливості обмежитися зауваженням. Зауваження правопорушникам, які мають при собі дітей, по можливості, робляться так, щоб діти цього не чули. (ст. 144 Статуту ППС)
Необхідно знати, що відповідно до чинного законодавства і нормативних документів МВС України, громадяни зобов’язані виконувати тільки законні вимоги співробітників міліції і лише при несенні ними служби, тобто у момент виконання ними своїх посадових обов’язків. Не мають права звертатися і робити відносно Вас будь-які дії співробітники міліції поза часом свого чергування (несення служби), які тим паче знаходяться у відпустці, а також співробітники позавідомчої охорони і інших спецпідрозділів, якщо вони не виконують у цей момент на вулиці або інших суспільних місцях окремі операції, тобто не знаходяться при виконанні (це мають місце при проведенні масових суспільних заходів, в зонах аварій, під час проведення рейдів на ринках і т. п.) Стажисти не мають права нести службу без супроводу а також перевіряти Ваші документи і складати протоколи.
Співробітник ППС, який знаходиться при виконанні своїх обов’язків, зобов’язаний:
• бути у форменому одязі, може мати закріплений на одязі номерний знак (жетон), на якому вказаний персональний номер, підрозділ в якому він служить
• на першу вимогу посадовців і громадян назвати своє прізвище, місце роботи і пред’явити своє службове посвідчення для ознайомлення, не випускаючи його з рук, при цьому тримати посвідчення співробітник ППС повинен так, щоб його зручно було прочитати і у разі потреби переписати дані співробітника. Обов’язково перепишіть дані співробітника міліції, який Вас затримує – вони можуть стати в нагоді у разі оскарження його незаконних дій. Можливо патрульний поставить Вам питання: «Нащо Ви робите записи?» Відповідайте йому прямо, що хочете знати його дані, щоб оскаржити дії міліціонера, якщо вони, на ваш погляд, виявляться неправомірними. Зверніть увагу, що не треба кричати: «Я скаржитимуся», скандалити і загрожувати. Потрібно спокійно сказати щось на зразок: «Якщо Ви порушуєте закон, я буду вимушений написати заяву в прокуратуру». Міліційне начальство дуже не любить, коли приходять скарги на конкретних людей. Вже на цій стадії від Вас можуть "відв’язатися”.
Крім того, згідно ст. 39 Статуту ППС, заступаючий на службу співробітник міліції зобов’язаний мати при собі картку маршруту або посту. Можна попросити співробітника міліції пред’явити цей документ. Робити це міліціонер не зобов’язаний, але ця вимога дозволить Вам закріпити психологічну перевагу, особливо якщо співробітник здійснює патрулювання не на своїй ділянці і / або не в робочий час. Якщо Ви почали хвилюватися – наберіть у груди повітря і, не видихаючи, порахуйте до десяти, потім почніть відповідати.
У випадку, якщо співробітник міліції відмовився пред’явити Вам свої документи, Ви маєте повне право припинити з ним спілкування і йти у своїх справах, оскільки всі подальші дії співробітника міліції будуть неправомірними. Ймовірно, що у відповідь на відмову пройти за ними, співробітники міліції почнуть Вас тягнути у бік машини і / або почнуть затримувати Вас ще грубіше. Ви можете чинити опір з відповідними наслідками. Якщо Ви знаходитеся в людному місці і впевнені в поганих намірах співробітників міліції, Ви можете кричати і просити про допомогу тих, що оточують: представники всіх «каральних» структур не люблять привертати до себе зайвої уваги перехожих і преси, тому якщо затримуваний не йде з ними добровільно, а валиться на землю і голосно кричить: «Мене заарештували ні за що, без жодної причини!» – патрульні або оперативники перестають кричати і матюкатися, а м’яко, пошепки умовляють Вас пройти в машину. Якщо на Вас не було спеціального «наведення», на одному з цих етапів у Вас є шанс "відв’язатися” від міліціонерів – вони не люблять мати справу зі скандалістами. Якщо їм потрібні саме Ви, затримання уникнути, швидше за все, не вдасться, і надалі краще всього не провокувати своєю поведінкою насильство.
Коли Вас затримують, намагайтеся запам’ятати максимум «особливих прикмет» оперативників або патрульних: скільки їх, який у кожного зріст, колір очей і волосся, голос, чи є татуювання, в чому вбрані (у формі або у штатському), колір одягу, матеріал, якісь особисті прикмети: шрам на обличчі або в іншому видному місці, родимка, бородавка і т. п. Якщо Вас ведуть до машини, запам’ятайте її номер, модель, колір, як виглядає водій, скільки в ній людина, як вони виглядають, їх звання, вбрання. У машині прислухайтеся до переговорів по рації – запам’ятаєте позивні, на який відгукуються люди в машині. Вас посадили в машину і кудись везуть – дивиться у вікно, якщо це можливо, на дорогу і запам’ятовуйте. Якщо з однієї машини Вас пересаджують в іншу, запам’ятайте і її номер, колір, модель. Все це може знадобитися під час слідства, якщо співробітники, що відвезли Вас, зроблять протиправні дії. Якщо до Вас в машину або в камеру приведуть ще якусь людину, не будьте відвертий з ним. Це може бути спеціально підсаджена особа, що вдає з себе потребуючу підтримки і співчуття. Підбадьорте її, але не розповідайте їй нічого про себе.
ПЕРЕВІРКА ДОКУМЕНТІВ
Улюблені приводи затримання на вулиці або в транспорті ні в чому невинної людини (з метою виконання «плану» і додаткового заробітку) – перевірка документів і реєстрації. У цьому випадку важливо знати, що відповідно до Закону «Про міліцію» (п. 2 ст. 11), співробітник міліції має право перевіряти документи, що засвідчують особу, у громадян якщо є достатні підстави підозрювати їх в здійсненні правопорушення (злочини).
Згідно ст. 136 Статуту ППС, співробітники мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних в скоєнні злочинів (правопорушень), за наявності однієї з наступних підстав:
А. Коли цю особу застали під час скоєння злочину або безпосередньо після його здійснення;
Б. Коли очевидці, у т. ч. і потерпілі, прямо вкажуть на цю особу, що саме вона скоїла злочин;
В. Коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину. За наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу в скоєнні злочину, її може бути доставлено в міліцію лише в тому випадку, якщо здійснена спроба втечі або коли не встановлена її особа;
Г. Передбачається, що особа знаходиться в розшуку.
Отже ввічливо і тактовно до Вас звернувшись, співробітник ППС має право уточнити необхідну йому за службовим обов’язком інформацію, якщо Вам така відома, або на підставі ст. 11 Закону України «Про міліцію» і ст. ст. 133, 229 Статуту ППС перевірити у Вас документи, якщо Ви ПІДОЗРЮЄТЕСЯ в здійсненні правопорушення.
При такому розвитку подій Вам, як законослухняному громадянину (якщо Ви таким є), необхідно уточнити, в якому саме правопорушенні Ви підозрюєтеся. На що співробітник ППС може відповісти, що Ваша зовнішність схожа за описом із зовнішністю відомого правопорушника і злочинця, яку він, як пильний вартовий порядку, вивчав в зведеннях МВС України.
Міліціонер не зобов’язаний пред’являти Вам орієнтування до розшуку, проте Ви маєте право зажадати опис того, кого він розшукує. Це стане в нагоді, якщо згодом Вам доведеться оскаржити дії міліціонера. Суд зажадає розшукову справу і зможе переконатися, чи дійсно Ви схожі на людину, що знаходиться в розшуку, чи міліціонер просто шукав привід для перевірки у Вас документів.
Які документи можна пред’являти?
Документом, який засвідчує особу, є будь-який документ, виданий уповноваженим на те державним органом. Тому це не тільки український паспорт (ні у одному правовому акті, до речі, не закріплений обов’язок громадянина скрізь носити з собою цей документ), але і закордонний паспорт, водійські права, свідоцтво про народження, пенсійні, ветеранські посвідчення і т. п. Іноді буває досить студентського квитка, пропуску, посвідчення журналіста, посвідчення громадської організації і т. п., але слід мати на увазі, що офіційними документами, що засвідчують особу, вони не є.
Із документами громадян співробітник ППС повинен звертатися охайно, не робити в них ніяких позначок (ст. 147 Статуту ППС). Виходячи з цього, наш Вам порада – виходячи з дому, візьміть з собою документ, що засвідчує Вашу особу. Великих труднощів це не складе, проте може стати у пригоді! Співробітник ППС, взявши в руки Ваше посвідчення особи, прочитавши Ваше прізвище та інші дані, порівнявши фото в ньому з Вами і не знайшовши особливої відмінності, все ж таки залишається непохитним. Він заявляє, що Ваші документи мають ЯВНІ ОЗНАКИ ПІДРОБКИ і на підставі ст. 11 Закону України «Про міліцію», ст. ст. 136, 148 Статуту ППС просить пройти з ним в найближчий відділок міліції. Якщо Ваші документи в порядку, але співробітник міліції має намір їх вилучити, а натомість видати довідку або не видати нічого – це неправомірні дії з його сторони. Згідно п. 23 Положення про паспорт громадянина України, «забороняється вилучення у громадянина паспорта, окрім випадків, передбачених законодавством України» (заклик на термінову службу в армію, рішення або вирок суду і т. д.) Згідно ст. 201 КУАП, «незаконне вилучення посадовцем паспорта загрожує накладенням адміністративного штрафу в розмірі від 17 до 51 гривні». Отже Ви можете сміливо скаржитися на дії співробітника міліції.
Таким чином, якщо у Вас вилучають паспорт, то потрібно повідомити співробітнику міліції, що його дії неправомірні і Ви будете на нього скаржитися в прокуратуру. Якщо це не допомагає, можна продемонструвати Вашу готовність піти додому, залишивши паспорт в міліції, і жити якийсь час без паспорта, написавши заяву про його крадіжку міліціонером і чекаючи виготовлення нового. Якщо і це не допоможе, врешті-решт, дійсно, можна залишити паспорт міліції і піти додому.
Згідно ст. 4 Статуту ППС України, працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні мати високі моральні цінності і необхідну професійну підготовку. Звідси витікає, що якщо Ваші документи були у повному порядку, Ви володіли ними на законних підставах і після доставлення у відділ міліції ці факти підтвердилися, Ви маєте право поводитися з скаргою на непрофесійні дії і за відшкодуванням моральної шкоди до вищепоставленого начальника міліціонера, що затримав Вас, і в органи прокуратури. А у разі ігноруванні Ваших вимог правоохоронними органами – звертайтеся до правозахисних організації, доведіть, якщо доведеться, справу до суду.
Таким чином якщо міліція дуже хоче забрати саме Вас, вона знайде привід для цього, якщо Ви великої цінності для неї не маєте, досить часто можна уникнути затримання за допомогою аргументів про його неправомірність. Якщо Вас незаконно затримали, пасивний опір не допоміг, Ви сидите в міліційній машині або Вас везуть у відділення, насамперед потрібно повідомити про затримання вашим родичам або знайомим. Краще всього повідомити номер відділення, його адресу і / або описати місце вашого затримання так, щоб родичі змогли з’ясувати, на території якого відділення це сталося. Робіть це так, щоб співробітники міліції цього не помітили – інакше вони можуть спробувати Вам перешкодити. Відправте sms і постарайтеся вимкнути звук і заховати мобільний телефон, щоб у Вас залишився зв’язок із зовнішнім світом.
Джерело: www.acab.in.ua
|
