Кожен з нас несе свого хреста
 .
"Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме хрест свій і за мною іде" Третя неділя посту, називається неділею Хрестопоклінною. Кожен з нас несе свого хреста, це наше життєве ярмо, яке інколи нас так пригнітає, що ми безсилі його нести, неодноразово падаючи під тягарем хреста. Та пам'ятаймо, що і Господь ніс хрест - гріхи всього людства в тому числі і наші. Цінуймо цю жертву, бо насправді цей хресний шлях є шляхом кожного з нас на Голгофу нашого спасіння. Мислено ми повинні розп'ясти своє тіло в дусі християнського самовідречення, померти для гріха, і воскреснути для Бога в Христі Ісусі Господі нашім... Великий піст
«Піст – це не новітній винахід, але скарб по батьках. Усе, що давнє гідне похвали. Пошануй же стародавність посту! Він такий давній, як саме людство.» (св. Василій Великий)
Святий Великий піст, який називають також Чотиридесятницею, це одна з найдавніших і найбільш
священних установ християнської релігії. Історія Великого посту має довгу й багату традицію. Вона сягає апостольських часів. Предпасхальний піст називають Великим не тільки через його тривалість, але й через його важливість і значення в житті Церкви і кожного християнина. Цього 2014 року піст починається з 3 березня і триває до 20 квітня дня Пасхи.
Напротязі посту православні не мають вживати продукти тваринного походження: м”ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять.Не можна вживати і рибу, крім свят Благовіщення(7квітня) та Вербної неділі. Ті, що перебувають у шлюбі повинні утриматися від статевих відносин.
Є також різні обставини, які дозволяють людині послаблювати піст - хвороба, важка фізична праця , похилий вік, перебування в дорозі. Від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися - наприклад особи, які перебувають у відрядженні.
У час посту бажано вживати рослинні продукти – картоплю, супи та каші, маргарин без домішку молокопродуктів олію. Їжа має бути простою, а вживання її помірним. Бо можна об”їстись навіть і хлібом, або картоплею і це вже не буде піст.
Якщо вас на протязі посту запросили в гості і ви сидите за святковим столом, по можливості попередьте господарів , що постите. Під час трапези не хваліться іншим, що дотримуєтесь посту і не докоряйте, бо це гординя.
У дні посту не бажано вживати алкогольні напої, особливо міцні – горілку, коньяк тощо.Тільки в суботу та неділю а також на свята, можна трохи вина.
Постячись пам’ятаймо, що піст відрізняється від дієти, або звичайного голодування своєю духовною складовою. Приділяймо велику увагу своєму духовному життю: ходімо до храму, читаймо Святе Письмо, та православну душекорисну літературу. Відкиньмо в ці дні все, що відволікає нас від Бога. Обмежимо телебачення, зокрема розважальні програми, слухання музики відвідування різного роду заходів де шум, розваги …
Святі отці Церкви називають дні Великого посту – днями покаяння і усвідомлення своїх гріхів перед Богом. Отже належить нам приступити до Сповіді і Причастя. Сповідь – це таїнство покаяння, а Причастя – це прийняття Христа під виглядом Хліба і Вина, бо це Тіло і Кров, які дав Господь на поживу заради нашого спасіння: « Хто споживає Тіло моє і Кров мою п’є мою Кров, той у мені перебуває, а я в ньому (Ін. 6.56).
Феофан Затворник про покаяння висловлюється так: «Сповідатися з гріхів не важко, якщо людина встигне опанувати себе й вирішить не грішити; та вона не опанує себе поки не розкається, поки не осудить себе, а не осудить, поки не впізнає своїх гріхів. Отже, в покаянні найперше – це пізнати свої гріхи».
Зосередьмося на своїх гріхах,розгляньмо і проаналізуймо своє життя. Що було не гаразд? Коли маємо намір сповідатися – чітко визначімся у своїх провинах, щоб віднайти корінь гріха. Зробімо іспит совісті і збудімо щирий жаль за провини наші перед Творцем Небесним.
Час посту – це також боротьба зі своїми пристрастями. Іоан Ліствичник визначає головні пристрасті з якими потрібно боротися, їх є вісім: черевоугодництво, блуд, сріблолюбство, гнів, печаль, дух відчаю, марнославство, гординя. Зброєю в боротьбі із цими пристрастями є християнські чесноти: послух, піст, сльози, сповідання, мовчання, смирення, мужність, труд, приниження, скрушення, незлопам’ятність, братолюбство, лагідність, простота, віра, добровільна убогість.
Церква вчить нас, що піст і молитва – це два крила, які возносять нас, простих і грішних людей, на висоту духовності і Богопізнання. Роблять нас чуттєвішими до ближніх, зрошують наші серця росою невидимої Божої благодаті. Піст – це самозречення, це дорога до спасіння. Піст – це весна духовна, що дає нам віру, надію і любов.
Дорогі у Христі браття і сестри! В сьогоднішній, нелегкий час для нашої многострадальної матері України, молімо Всемилостивого Бога, щоб викоренив ненависть з наших сердець.Щоби примножив у нас любов до Господа і до ближніх, і щоб лише вона- щира любов керувала нашими словами, ділами і пожаданнями. Сокрушімо свої серця розчуленням за свої гріхи і беззаконня і постараймося принести плоди покаяння.
Піст відкриває духовні очі , духовне бачення. Коли ми смиряємо своє тіло у стриманості, ми отримуємо велике полегшення для своєї душі. Нам легше молитися, зникають різні суєтні думки , що відволікають нас від молитви, ми зосереджуємося на спілкуванні з Господом і відчуваємо Його присутність і в ту мить на нас щедро виливається та несказанна благодать, яка відчувається не тілом і навіть не розумом, а духом…Пам’ятаймо також, що життя правдивого християнина – це внутрішня боротьба плотського і духовного, бо в кожного з нас є два мисленних корені – добра і зла. Але слід розуміти і те, що ми сотворенні по образу і подобі Божій. Людина троїчна так як і Господь ,бо має три складові – дух , душу і тіло. Душа оживотворяє тіло, а душу – дух. Також ми по своїй природі сотворені вільними у виборі добра чи зла і саме від нас залежить до чого ми більше будемо схилятися. Також Творець неба і землі дав нам в дар внутрішній закон наших сердець – це людська совість яка схиляє нас до виконання Божих заповідей і є тим дороговказом у житті.
Закінчуючи свою проповідь, хочу найперше благословити вас на цей подвиг, що називається постом. Пам’ ятаймо, що чим більше будемо стримувати своє тіло, тим більше придбаємо для душі. І саме ті духовні надбання, насправді є тими найбільшими скарбами для нас, тому що їх неможливо відняти. Все минає – багатство, влада, розкіш, молодість, бо все залежить від швидкоплинності часу. Залишається тільки духовне, над яким час і людський фактор не має влади бо це вічне. Бажаю кожному з нас після довготривалого посту зустріти Світле Христове Воскресіння, і самим воскреснути духовно, відродитись для нового життя. Благодать Господа Нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця і причастя Святого Духа, нехай буде з усіма нами!!!
З повагою і християнською любов’ю благочинний Корюківського району Української Православної Церкви Київського Патріархату протоієрей отець Тарасій Баїк.
|
