Строчили кулемети,
падали намертво скошені кулями люди, палали хати, вулицями
міста карателі гнали на страту до
центру міста старих і малих, кров’ю зафарбовувався сніг….
Був перший
день весни, розталля
і кучугури снігу. .. Сімдесят
один рік тому 1–3 березня
1943 року
палала Корюківка, загинули 6700 ні в чому не винних
дітей, жінок, стариків…
А в цей
час партизани спостерігали
з навколишнього лісу за розправою карателів і не
прийшли на допомогу…
Ніщо не забуте,
ніхто не забутий ! Рано чи пізно все таємне стане явним і нарешті дізнаємося
всю правду, як про карателів, так і про партизанів,
які не прийшли
на допомогу палаючому місту.
|
|