КММГО «Альтернатива» презентує у нашому місті РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП! .
Цьогоріч завдяки ініціативі молодіжної громадської організації «Альтернатива» та підтримки Чернігівського освітнього центру «Ініціатива» вертеп пройде і нашим містом. Для постановки ми обрали канонічний сценарій вертепу XVIII століття. У ньому оповідається про прихід трьох царів до немовляти-Ісуса, про намагання Ірода вивідати місце находження Нового Царя, про вбивство Іродом немовлят і про те, як він був за це покараний Смертю. Вертепна дія перемежовується дружньою колядою та щедрими віншуваннями. З вертепом плануємо виступити в Районній бібліотеці, в редакції газети «Маяк», в лікарні, в сільських школах нашого району та в інших місцях. Окрім того, ми готові відгукнутись на запрошення усіх охочих подивитись вертепне дійство. Для того, аби запросити вертеп потрібно зателефонувати за номером (0977745815) і попередньо домовитись.
Щасливого Різдва!! «Над вертепом звізда ясна засіяла..»
Багато століть поспіль для більшості людей єдиною можливістю перепочити від тяжкої праці і розважитись були найрізноманітніші свята. Такі свята як родини чи весілля були пов’язані із значними подіями в особистому житті, інші свята мали загальний характер і були пов’язані із сезонним календарем, наприклад, зустріч весни, жнива чи свято Нового року. Із приходом на наші землі християнського вчення багато з цих свят набули євангельського звучання. А одним із найбільш шанованих і багатих найрізноманітнішими обрядодійствами стало – Різдво, свято народження Божого сина. У святкуванні Різдва тісно переплелись біблійна історія про народження Ісуса Христа і народні вірування та уявлення. Ось чому при святкуванні зустрічаємо і хвалебні піснеспіви на честь Новонародженого (колядки), і багато ритуальних дій, які мали забезпечити господарям щастя і достаток у наступному році як то, готування куті, виготовлення дідуха.
Окремою сторінкою традиційного святкування Різдва в Україні стала постановка вертепів. До сьогодні ця традиція найкраще збереглась на Галичині та Закарпатті. Первісно вертеп являв собою своєрідний мандрівний театр ляльок. Вистави відбувались у спеціально обладнаному «ящику-будиночку» з двома поверхами, без задньої і передньої стінок. За задньою стінкою діяв схований виконавець, який водив ляльки, фігурки «доріжками», порізаними у підлозі цього будиночка, і говорив різними голосами, що відповідали учасникам дії.
На верхньому поверсі розігрувалися сценки на релігійну повчальну тему, відтворювали біблійну історію народження Христа. А на нижньому розігрувались сценки розважального, комічного змісту. З часом все частіше ляльок почали замінювати живі актори, але зміст вистав залишався дуже подібним, діалоги перемежовувались співом колядок. Обов’язковими персонажами вертепної драми були і залишились Ірод, царі, пастухи, Смерть, Чорт, Запорожець.
За історичними джерелами вертеп в Україні з’явився в кінці XVI століття на західних землях. А звідти, протягом XVII століття, поширився по всій Україні. Велику роль у популяризації вертепу зіграли студенти Києво-Могилянської академії. Саме бурсаки були першими авторами вертепних драм, акторами, режисерами і музикантами, розучували канти й пісні, виготовляли все необхідне для вертепу (пізніше все це продовжували робити мандрівні групи артистів). Обравши якийсь більш заможний будинок, «актори» зупинялися на дворі, посилали до господаря вертепника, який просив дозволу впустити вертеп. Діставши дозвіл, вертеп урочисто вносили у світлицю, ставили в прохідних дверях між двома кімнатами або в кутку на двох стільцях, а порожній простір за вертепом, де містилися співці та музиканти, завішували якоюсь тканиною. Композитори-студенти для супроводження вертепної гри використовували народну музику. Було вдало підібрано народні пісні, написано тексти псалмів і до них ноти.
Щодо побутування вертепу на наших землях зустрічаємо ось такі свідчення в описі Чернігівського намісництва 1786 року. Там пишуть, що поруч зі звичайними колядниками, які виконували під вікнами різні пісні, здійснювалися й інші обходи: «Дьячки приходских церквей, особливо в городах й местечках, носят во всю неделю того же праздника в вечеру по дворах с дерева й бумаги сделанный домик, Вифлеем представляющий, в котором представляют в куклах все происшествие, какое по рождеству Христовом было, при чем поют разные песни, изъясняющие сие великоє в свете приключение. Сей домик называєтся вертеп». Найповніший текст, що дійшов до нас із XVIII століття, також пов’язаний з Чернігівщиною, текст був записаний у селі Сокиринці 1770 року від київських бурсаків.
«У 1770 році до мого прадіда, – пише з цього приводу Галаган, – зайшли з вертепом київські бурсаки. Напевне, їх вистава була прийнята з великим співчуттям, бо мій прадід затримав на якийсь час мандрівних артистів, влаштував для себе вертеп, при чому бурсаки передали вертепний текст і нотний спів драми місцевому хорові співаків». Так в садибі Галаганів почали щороку на Різдвяні свята ставити вертепне дійство. У галаганівському вертепі було 36 ляльок. Нині він демонструється у Музеї театрального мистецтва та кіно в Києві. Виникнувши в маєтку Галагана, вертеп набув всіх ознак аристократичного дозвілля: довгі співи псалмів і кантів, троїста музика, танці, розкішні костюми й декорації зі свічками й позолотою.
|
