Корюківський район у першопрохідці у справі об’єднання громад не потрапив. У так званій першій хвилі і сусідів наших найближчих немає. Але в інших – певний досвід уже є, тож керівників громад возили його вивчати, чи принаймні – трохи ознайомитися. Хоча, хто ж чесно зізнається у своїх помилках? Свої гулі набивати доведеться.
За існуючим перспективним планом, на Корюківщині мали б утворитися три громади. Та уряд визнав самодостатніми лише дві – корюківську і холминську. Ще одна, перелюбська, з плану не виключена, але вважається фінансово неспроможною. Нещодавно в райдержадміністрації вкотре збирали голів поговорити на тему об’єднання – не всі, на жаль, прибули. Перед ними виступили керівники району, помічники народного депутата Анатолія Євлахова. Але головну скрипку грала міськрада у особі першого заступника Леоніда Малиша.
«Місто без села проживе, а село
без міста – ні…»
Леонід Володимирович агітував громади якомога швидше об’єднуватися навколо Корюківки, бо це передусім їм потрібно. «Держава вирішила, що на місцях мають жити за рахунок своїх податків, – сказав він, – тож тулитися треба до заможнішого, яким і є райцентр. Де більше населення – там виробництво, інфраструктура, а значить – вагоміші надходження до бюджету». По великому рахунку, на думку Л.Малиша, місту об’єднання нічого не дає. Тим не менше, мають місце відповідальність, патріотизм, бажання допомогти іншому. «Говорити про те, що села перетворяться на хутори – не варто. Достатньо подивитися, де мешкають діти більшості сільчан, і все стає зрозуміло… У кого є можливість – виїжджають до райцентру і далі». Великі надії у просуванні реформи посадовець покладає на керівників громад, людей, яких обрав народ, бо довіряє. Тому спочатку їм потрібно визначитися. «Що перетягне до себе Корюківка? Землю? Ні. Підприємства? Їх ще доведеться створювати. Позиція деяких сільських голів, мовляв, мене обрали на 5 років – якось дотягну, не припустима. Сьогодні хто об’єднається, отримає державну підтримку. Тому вигідно це робити вже зараз. Іншого виходу для села, ніж укрупнення, немає. Лише якщо місто поділиться своїми податками, візьме на себе додаткові обов’язки, сільські території зможуть вижити. Сходитися бідному з бідними – толку не буде. А тягнутимемо час – все рівно об’єднають, тільки можна втратити кошти на розвиток. Проводитимуться вибори керівництва новоствореної громади. Буде можливість обрати найдостойніших. 12 липня мешканці Корюківки на громадських слуханнях скажуть свою думку, потім відбудеться сесія міськради і – надсилатимуться офіційні запрошення…»
«Треба встигнути
у другий вагон»
Помічники нардепа називали суму в 10 мільйонів, які держава може дати об’єднаній громаді. 15 мільйонів чи навіть більше надійде від Анатолія Євлахова. Райлікарні приділятиметься першочергова увага. У Холмах можна створити великий хоспісний центр (для тяжкохворих людей). Займатимуться освітленням сільських населених пунктів, зокрема, за рахунок проектів з енергоефективності. Сьогодні ще є можливість потрапити у пілотний проект, де значну допомогу надаватимуть міжнародні фонди. Однак, це відбудеться лише за умови створення об’єднаної громади. Хто залишиться поза процесом – фінансуватиметься тільки з місцевого бюджету. Отже, треба встигнути…
«У третій хвилі
об’єднають усіх…»
Голова районної ради Олександр Савченко наголосив, що у будь – якому випадку рішення – за громадами. Але ті, хто зараз не потрапить у другу хвилю, у третій – змушені будуть об’єднатися. «Якщо «перелюбський кущ» вирішить йти до Корюківки – треба оперативно провести сесію сільради, щоб затвердити відповідне рішення, і звернутися до обласної ради з проханням внести зміни до перспективного плану. Щодо Холмів, то ініціатива з місця є, але поки до них ніхто не поспішає. Можна створити одну громаду з «автономією» у селищі. Це, щоб у Холмах була швидка допомога, пожежна служба тощо. Якщо «перелюбський кущ» об’єднається з Корюківкою, то кошти, які сплачує у вигляді податків фабрика, переважно залишатимуться на місці, і усім вистачить. Коли ж ні – ця територія опиниться сам на сам зі своїми проблемами. Згодом життя змусить їх проситися до міцнішої громади, але тоді вже не матимуть депутатського представництва, інших прав. Основна мета децентралізації – наблизити до людей послуги, зокрема, по субсидіях, юридичних, земельних питаннях. Багато чого зможе самостійно робити обраний староста. Але головна мета цієї реформи – створення самодостатніх громад. І вичікувати тут немає чого».
«Поїзд пішов…»
Голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко приголомшив цифрами: «Сьогодні райбюджету не вистачає 17 млн. грн., затримуються виплати лікарям. Районна казна перебуває у дуже складному становищі, можна сказати, там – «нуль». Що буде далі? Сільчани ж дивляться на своїх голів, яка у них позиція – від цього залежатиме їхнє рішення. Позиція райдержадміністрації: треба об’єднуватися».
Чухай голову,
голово…
Слухали виступаючих сільські голови мовчки. Про що вони думали? Мабуть, про те, що треба йти до людей… А що їм сказати? Що пообіцяти? Керівник прибинської громади Петро Рябець переконаний, що після реформи села перетворюватимуться в хутори. Але потрібно хоча б зробити дорогу! Це необхідно і для соціальних потреб сільських жителів, і для економіки (ліс теж потрібно якось вивозити). «Селу багато не треба: ФАП і дорогу, щоб доїхати до школи, лікарні. Пожежникам вчасно прибути, коли біда станеться. А за роботу і зарплату ми (голови) не тримаємося… Те, що селу – кінець, зрозуміло. Але хотілося б, щоб це відбулося поступово, не прискорюючи подій. Село вже стільки разів обманювали. І не можна втратити райцентр…»
Зверху – видніше
Помічники нардепа Ратан Ахмедов та Владислав Мозговий, як могли, переконували присутніх, що іншого шляху, ніж об’єднання – немає. Не відомо поки, яким буде районний центр, та головне зараз домогтися, щоб у Корюківці був госпітальний округ. Тому стільки уваги приділяється корюківській лікарні. Це буде «прив’язкою» до нас сусідніх районів. «На дороги протягом останніх років держава нам виділила 600 тис., і це при тому, що фабрика сплатила 1млрд. 200 млн. податків! Проблему з розбитими автошляхами намагатимуться вирішувати у різний спосіб: або заснувавши дорожній фонд, або за рахунок перевиконання митниць тощо. Новостворена корюківська громада ремонтуватиме дороги після проведення ревізії використання земель». (Там ще багато є фінансових можливостей – Авт.)
Отже, що буде після децентралізації – уявити важко. Поки зрозуміло лише одне – необ’єднані громади, як були, так і залишаться без перспективи: ремонтувати, лікувати, вчити, тобто – жити…
Джерело http://koryukivka-mayak.com/yak-koryukivka-svatala-sela/
