Які питання регулює Закон 
22 червня в ЗМІ була оприлюднена інформація про те, що у повторному другому читанні Закон Про комерційний облік комунальних послуг підтримали 238 народних депутатів. Але так законопроект називався на день його подання 06.07.2016 р. До повторного другого читання законопроект змінив свою назву і при винесенні на розгляд у сесійну залу це був проект закону Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.
Фактично, прийнятий Закон України регулює відносини щодо:
1) комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги);
2) розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг;
3) встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії;
4) формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг;
5) забезпечення споживачів обліковою інформацією.



Порядок встановлення вузлів обліку змінено
Новий Закон визначає, що комерційний облік комунальних послуг (опалення, гаряче водопостачання та питна вода) відбувається на підставі будинкових лічильників, які мають бути встановлені у кожному будинку. 
І якщо сьогодні теплопостачальні організації та Водоканали встановлюють будинкові лічильники за інвестиційними програмами, тобто, фактично вартість лічильників включена до тарифів на послуги, то після підписання Закону Президентом кожен співвласник будинку буде змушений сплачувати внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку окремо від сплати самої послуги. Тобто, вартість встановлення, повірки та заміни вузлів комерційного обліку виводиться зі складу тарифів і буде визначається окремо для кожної будівлі. При цьому сплата внесків розстрочується на п’ять років або на інший строк за згодою сторін.
Оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, зобов’язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у cтрок:
теплової енергії – протягом року з дня набрання чинності цим Законом;
гарячої та питної води для нежитлових будівель – протягом одного року; 
гарячої та питної води для житлових будівель – протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.



При цьому oператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим Законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку. 
В свою чергу власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:

• згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
• намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку;
• намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Якщо власник (співвласники) заяву зробив, але не виконав свої обіцянки, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку проводить оператор зовнішніх інженерних мереж. При цьому, якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку не змінюється.
Важливим є те, що після встановлення, вузли комерційного обліку стають власністю співвласників будинку, і саме вони відповідальні за його збереження.

Як розподілятиметься тепло у будинку
Закон передбачає оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії. При цьому, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов’язковим. Тобто, в нових будівлях, з горизонтальною розводкою протягом трьох років з дня набирання сили Законом, мають бути встановлені вузли розподільного обліку. 



Вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, або економічно недоцільно – не встановлюються. Окрім цього не обов'язковим є встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів - розподілювачів теплової енергії у приміщеннях (місцях) загального користування.
І це, в принципі, логічно. Адже, після 100% встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії у будинках з горизонтальною розводкою систем опалення, оплата за МЗК буде братись пропорційно площі житлових приміщень, в т.ч. і тіх, в яких встановлене індивідуальне опалення. 

Розподілення гарячої та питної води у будинку
Закон розглядає три основні схеми розподілення води в будинку.
1. У разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показаннями вузлів розподільного обліку. Якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 
2. У разі якщо жодне приміщення у будівлі не оснащене вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами; 
3. У разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина – не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.



Тобто, після того, як Закон вступить в дію, споживати гарячу та питну воду без приладу розподільного обліку буде не вигідно. 

Важливим, на нашу думку, є пункт Закону, за яким, у разі виявлення у будівлі витоків гарячої, питної води із внутрішньобудинкових мереж гарячого, централізованого водопостачання протягом періоду, за який здійснюється розрахунок за відповідні комунальні послуги, споживачі мають право вимагати від особи, з вини якої стався такий витік, відшкодування їм вартості розподіленого на них обсягу гарячої, питної води в частині, що перевищує обсяг, визначений за допомогою вузлів розподільного обліку, та для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Тобто, якщо у абонента постійно тече вода з унітазу, сусіди зможуть перекласти на нього необліковані витрати води.

Відповідальність за порушення вимог законодавства
Закон передбачає конкретну і, на наш погляд, суттєву фінансову відповідальність за його порушення. 
Так, за порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, а також періодичної повірки вузлів комерційного обліку на суб’єктів господарювання – операторів зовнішніх інженерних мереж накладається штраф у таких розмірах:
1) 1 відсоток суми платежів, нарахованих за останній місяць, в якому надавалася відповідна комунальна послуга споживачам, будівлі яких не обладнано вузлами обліку, - у разі порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води;
2) 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі приєднання будівель, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, або будівель, приміщення в яких не обладнані вузлами розподільного обліку (якщо таке обладнання є обов’язковим), до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж;
3) 108 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі видачі технічних умов на приєднання будівель до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж з порушенням вимог законодавства у сфері комерційного обліку комунальних послуг;
4) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.
2. За порушення вимог Закону на суб’єктів господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також на інших осіб, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, накладається штраф у таких розмірах:
1) 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у разі надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання рахунка на оплату відповідної комунальної послуги, сформованого з порушенням вимог цього Закону;
2) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у разі створення перешкод для доступу споживача або його представника до облікової інформації або для ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.
3) 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у разі здійснення розподілу обсягів комунальних послуг з порушенням вимог цього Закону або методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг;
4) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.



Після сказаного
1. Після прийняття Закону Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, вартість тепла, гарячої та питної води зменшяться на частку, яка дорівнює вартості будинкового вузла обліку, його обслуговування, повірки/заміни.
2. Обслуговування (ремонт, повірка/заміна) розподільчих вузлів обліку повністю лягає на власників житлових приміщень. На сьогодні повірка включена до тарифів на відповідні послуги.
3. Вартість вузлів обліку, їх обслуговування, повірка/заміна розраховуються для кожного будинку окремо і включається до окремого рахунку. Враховуючи, що відповідальність за збереження вузла обліку лягає на власників (співвласників) будинку, це змусить громадян слідкувати за своїми вузлами обліку (або постійно платити за них по рахунках надавачів послуг). 
4. Встановлення розподільчого обліку тепла вирішить важливу проблему, яка існує у абонентів ОТКЕ – розрахунки за МЗК буде впорядковано.
5. Гостро буде стояти проблема розкрадання комунальних послуг. Якщо сьогодні деякі абоненти «відмотують» квартирні лічильники, то втрати лягають на надавачів послуг. Після вступу в силу Закону, розраховуватися за крадіїв доведеться всьому будинку.
6. Кількість фірм, що займається встановленням, обслуговуванням, ремонтом та повіркою приладів обліку – суттєво зросте.

                                                               Джерело       Gorod.cn.ua