.    І житло будував, і сади зростив!

  У центрі міста по вулиці Бульварній – і під вікнами їхньої квартири у двоповерховому будинку (такими колись розпочиналась сучасна забудова Корюківки), у палісаднику зеленіють помідори, червоніють порічки, в’ються гарбузи та гойдають барвистими голівками квіти. Видно, що живуть тут люди, не байдужі до землі та краси…

  І ще у дворі їхнього будинку рясніють плодами яблуні, що садив колись Костянтин Андрійович з добрими сусідами. Давно то було, багато хвиль часу пролинуло рікою життя з тих пір, чимало хороших справ завершено...  
  Після львівського інституту прибув молодий інженер Гончаров 1950 року на роботу до Корюківської фабрики технічних паперів. І головним конструктором показав себе, чимало чого доводилося винаходити для виробництва ...  Силами техніки і працівників великого підприємства вивершували все найпотрібніше – Будинок культури, житло, дитсадок, очисні споруди…  

  І не тісно було у двокімнатній квартирі усім! – дивується жвава і привітна краща половина Костянтина Андрійовича,довгі роки працювала економістом районного органу статистики...  

  І тепер у свої 90 років Євдокія Іларіонівна вправляється у домашніх та сімейних справах...