У сусідів дві шкільні котельні переходять з опалення газом на торфобрикет
А У НАС ?
 .
У райцентрі Семенівка дві шкільні котельні переходять з опалення газом на деревні гранули-пелети та торфобрикет. При ціні газу для бюджетної сфери 4,50 гривні за кубометр місцеве паливо обходиться мало не втричі дешевше. До того ж виробництво пелетів та торфу дає робочі місця області. І зменшує нашу залежність від імпортного газу.
Втричі вигідніше
Гімназію №2, школу мистецтв та дитсадок опалює котельня, яку в місцевої громади орендує ВАТ «Облтеплокомуненерго». Ця фірма за власний рахунок закупила нове обладнання й планує за два роки окупити його. Бо тарифи на опалення при зміні видів палива не змінюються. (Запам'ятаємо цю заразу).
Пелетний котел житомирської фірми «Кріґер» встановили за півтора місяця. Побудували бункери для зберігання палива, підновили систему підготовки води, перенавчили персонал. І 15 жовтня запустили новий котел.
— У котлі горять гранули-пелети, що зовні нагадують трав'яні гранули, які робили у 1980-х роках в колгоспах, — говорить начальник Семенівської дільниці ВАТ «Облтеплокомуненерго» Віктор Кожукар. — Пелети роблять з тирси, що залишається на пилорамах. Її пресують, від тиску смола склеює часточки між собою — виходять гранули, що нагадують огризки олівця. Зараз ці пелети закуповуємо в Новгороді-Сіверському, де кілька місяців тому їх почали випускати. У подальшому «Облтеплокомуненерго» планує поставити свій пелетний завод.
У котельні чисто й тепло. Два газових котли стоять холодні. А далі — пелетний. Чути, як усередині гудуть вентилятори. Котельне обладнання керується електронікою. Датчики слідкують за температурою всередині котла, автоматично вмикають подачу пелетів та наддув.
Чотири штатних оператори чергують по 12 годин. Людина лише слідкує, щоб система працювала нормально. На відміну від газових котлів вибух тут маловірогідний. Навіть якщо не буде електрики, припиниться подача пелетів і котел затухне, на відміну від газового, де паливо поступає незалежно від електроенергії. Єдина додаткова робота порівняно з газовими котельнями — вигребти перед передачею зміни три лопати попелу.
Сьогодні на зміні підмінний оператор Ігор Кузора.
— Зазирніть, — відкриває скляне вічко, а потім і дверцята Ігор Петрович.
Пелети горять довгим білим полум'ям.
— Ця котельня при такій температурі надворі, як сьогодні — плюс три градуси,
витрачала на опалення 620-630 кубометрів газу, — рахує Кожукар. — При ціні 4,50 за кубометр для бюджетної сфери за один газ ми платили за добу 2790-2835 гривень. Зараз згорає тонна пелет. Вони із доставкою обходяться нам 1000 гривень — мало не втричі дешевше. Інші витрати залишаються однаковими.
Але для котелень, які опалюють житло, газ для цього коштує 1,8 гривні, що майже так само, як опалювання деревними гранулами. Тому переводити на пелети котельні немає сенсу. А будувати нові — є.
А цю відкрили і... закрили
У школі №1 завершують переведення котельні на торфобрикети. Зараз школа опалюється від центральної котельні, розташованої за 900 метрів. Великі тепловтрати й дорогий газ спонукали місцеву владу подумати про альтернативу. Тоді підрахували, що опалення торфом обійдеться мінімум на третину дешевше. У 2007 році купили два твердопаливних котли тієї ж фірми «Кріґер». Думали для опалення використовувати непресований фрезерний торф з розташованого поруч Ірванцівського торфобрикетного заводу. До котельні добудували приміщення для його зберігання. Там почепили батареї — щоб вологий торф не змерзався. Пізніше вирішили таки перейти на брикет. Його будуть завантажувати кочегари вручну. Для них створили всі умови — всередині є не тільки прекрасна душова, а навіть туалет.
Будували довго: розпочинали одні, завершують інші. Може, цього року почне працювати. Перший заступник губернатора Станіслав Прокопенко та нардеп Едуард Прутнік уже й стрічку перерізали. До їхнього приїзду розтопили котли, а після того, як гості відбули, знову переключилися на центральне опалення.
— Добудовувати залишилося небагато, але треба ще й оформити всі дозволи, взяти людей на роботу чи, скоріше, передати котельню в експлуатацію «Облтеплокомуненерго», бо котельня промислова, а це підприємство має свій штат спеціалістів, — говорить завідувач Семенівського районного відділу освіти Сергій Гузоватий.
Плату не зменшать?
— Усі школи, які опалюються «Облтеплокомуненерго», за тепло платять однаково — 745 гривень 46 копійок за одну гігакалорію, — говорить головний бухгалтер відділу освіти Семенівської райдержадміністрації Любов Логвин. — Ми думали, що із запуском котельні на дешевшому паливі тарифи зменшаться. Аж ні.
Вони, до речі, з 1 жовтня виросли в півтора разу, тоді як ціна на газ зросла на третину.
— Тарифи переглядатися будуть, — запевняє заступник директора ВАТ «Чернігівобленерго» Іван Луста. — Для нас їх затверджує Київ, Національна комісія, що здійснює регулювання ринку комунальних послуг. Звичайно, при здешевленні вартості палива повинні зменшуватися і тарифи. Але ж у нас не тільки пелетна котельня, є чимало газових. Ми подали документи, у яких пропонуємо затвердити єдині тарифи для Чернігівської області. В них ми пропонували закласти й інвестиційну складову. І майбутній розмір плати за тепло в основному залежить від рішення Нацкомісії.
Від автора. Від запровадження пелетного опалення «Чернігівоблтеплокомуненерго» отримає дуже непогані прибутки. І щось воно тут не зовсім так. Переплачувати втричі, ніж це варте, з жебрацького бюджету — дурниця. Тому, звичайно ж, тарифи на опалення цієї конкретної школи необхідно знизити. А розмір знижки — підстава для дискусії, торгівлі. Бо якщо ті тарифи зрізати до собівартості, то який дурень за свої гроші встановлюватиме обладнання? Мабуть, доречніше поділити зекономлене навпіл — щоб і бюджету була вигода, і «Чернігівоблтеплокомуненерго» було цікаво запроваджувати новинки. Джерело інтернет
|
