КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО
ГоловнаРеєстрація Вхід
Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, ГістьRSS
-Громадський Інформаційний Сайт - -
Меню сайту
Категорії розділу
Події [418]
Вибори [114]
Громада та влада [764]
Точка зору [230]
Право знати [999]
Свобода слова [37]
Гарячий коментар [5]
Тут я живу [273]
Історія нашого краю [74]
Захисник [26]
Свята [673]
Здоров-Я [542]
Господар і Господарка [53]
Смакота [49]
Поради [140]
Рибалка та полювання [38]
Цікавинки [68]
Всячина [43]
Радіо онлайн
СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО
Наше опитування
Календар
«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту

Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст.№1.




Холминський Будинок творчості



Семеновка - наш город!

Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архів записів
 


Головна » 2019 » Січень » 6 » СЬОГОДНІ - СВЯТИЙ ВЕЧІР ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ: ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ
16:35
СЬОГОДНІ - СВЯТИЙ ВЕЧІР ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ: ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ

          СЬОГОДНІ - СВЯТИЙ ВЕЧІР ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ: ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ


Сьогодні - Святий вечір перед Різдвом Христовим: традиції і звичаї
  

За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань.

 

Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір'ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

 

Дідух

 

Одним із найважливіших обрядів Святвечора вважається Дідух. У давнину він ототожнювався із місцем  духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з городу до оселі і для них, вважалося, господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

 

Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив.

 

 

В домі Дідух перебував до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його прийнято спалювати «на новий добрий урожай».

 

Накривання столу:

 

Це також доволі магічний обряд. Під скатертину ставили сіно, на чотири кути столу по голівці часнику — «щоб злу силу відігнати», пшеницю, монети (у різних частинах України є своя специфіка)

 

12 страв:

 

За традицією, на Святвечір на столі повинно бути рівно 12 страв. Таку кількість пов’язують із 12 апостолами.

 

Приготування страв в давнину розпочиналося із самого ранечку і до появи першої зірки господиня мала впоратися із усім.

 

Важливо, що цілий день, аж до святкової вечері, не можна було нічого їсти. І лише з першою зоркою на небі, українці розпочинали святкову трапезу.

 

Усі страви, які до свята готують господині – пісні. Серед традиційних: кутя, вареники, грибова юшка, голубці, картопля, риба (не в усіх регіонах), гриби, капуста, квасоля, узвар, пампушки.

 

 

Кутя – це, безперечно, найважливіша страва цього вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства).

 

За давнім звичаєм, першим кутю за столом куштував господар.

 

Також обов’язково на святковому столі мають бути:

 

Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом.

 

Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.

 

Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

 

Поки господиня готує вечерю, господар іде напувати худобу, стелить нової соломи та дає їй свіжого сіна. Потім він відкидає сніг від хати, розчищує стежки і уважно оглядає все господарство.

 

Вдарити сьогодні будь-яку тварину — великий гріх! У цю ніч, опівночі, «всяка німина людською мовою розмовлятиме з Богом». Бог запитає, як їй ведеться у господаря. Якщо господар не б’є її і добре годує, вона похвалить його перед Богом, а коли б худоба голодна була і заплакала, то не поведеться йому з худобою в наступному році.

 

Свята вечеря:

 

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна сваритися, сперечатися і лихословити. Навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Діти мають допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям.

 

 

Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.

 

В пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, або ж на додаткову тарілку на столі.

 

Ніщо не може бути в цей вечір поза домом – позичене чи десь забуте.

 

Всі члени родини в цей день повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу.

 

Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку.

 

Якщо на цей час трапиться стороння людина, його теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносив щастя в дім.

 

Під час вечері виходити з-за столу не годиться, розмовляти багато — теж не добре. Першу ложку куті господар підкидає до стелі — «щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі!»

 

Якщо син під час вечері пчихне – батько дарував йому лоша, бо це знак, що козаком буде. Якщо ж пчихне дівчина, то це знак, що вона в господині збирається, і батько їй теля, буває, дарував – «на щастя».

 

У центральній та східній Україні діти носять вечерю до близьких родичів: онуки — до баби і діда, племінники — до тітки і дядька, хрещеники — до хрещених батьків.

 

На Гуцульщині та на Покутті заможніші ґазди несуть вечерю до бідніших. Цей звичай пов’язаний зі спомином про померлих родичів.

 

Після вечері:

 

Після вечері починаються забави. Малі діти бігають, залазять під стіл і там «квокчуть» — «щоб квочки сідали» (в деяких регіонах цей обряд відбувається перед вечерею). Мати їм кидає за це в солому горішки та дрібні гроші.

 

Починають колядувати та зустрічати колядників, нагороджуючи їх солодощами чи грошима.

 

Народні прикмети:

 

На кутю зоряне небо – кури добре нестимуться і вродить горох.

 

Місячна ніч – врожай на баштани.

 

Ожеледь на деревах –  вродять горіхи й садовина.

 

Сніг іде –  врожай на яблука.

 

Іній або сніг –  на мокре літо і дорід зернових.

 

Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

 

У цей день намагалися не ходити в позички, щоб «не жебракувати цілий рік».

 

  Бажаємо смачної вам куті, веселої родини та щасливого Різдва!

 

                                                                                        Христос Рождається!   Славімо Його !


                                                                                                                                                             Джерело  інтернет

 

Категорія: Свята | Переглядів: 41 | Додав: VLAS-KOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО © 2019
Форма входу
Логін:
Пароль:
Переклад Сайту


Пошук
Ми ВКонтакті
Наша кнопка
Її код
Code
<a href=" http://korjukivka-sity.at.ua/"target=_blank><img src=" http://korjukivka-sity.at.ua/knopka_sajta.gif"border="0" title=" Громадський сайт міста Корюківка " width=137 height=50></a>
Погода
Корюковка 

Телефонний довідник Корюківського району

Найближчі свят
Праздники Украины
Гороскоп
Loading...
Гімн України