« 1 2 ... 4 5 6 7 8 9 10 »
Горить у серці полум’я любові до Жуклі, до людей, до України
Чернігівському земляцтву вже 20 років!
 . Василь Євдокимович Устименко. Мабуть, немає такої людини на Корюківщини, яка б не знала цю особистість. Якщо не особисто, то заочно, адже про нього, про його невтомну діяльність на благо рідної сторони писали неодноразово газети, розповідало телебачення. А більш широко його ім’я почало звучати для нас ще на початку 90-х років, коли він разом з земляками створював Чернігівське земляцтво та його Корюківське відділення.
Василь Євдокимович – журналіст, краєзнавець, автор, співавтор і упорядник понад 20 книг з історії Чернігівського краю... Він пройшов довгий життєвий шлях, але де б він не був, ніколи не забував своєї малої батьківщини... Василь Євдокимович справді фанатично одержимий у своїй любові до рідного села, краю. Не зайве нагадати його фундаментальні праці: «Ота стежина в ріднім краї» (2005), «Горнусь до тебе, земле рідна» (2007), «Жукля» (2009), «Зведи свій храм. З історії Свято-Покровського трипрестольного храму с. Жукля на Чернігівщині» (2011), «У кожного своя правда. Істина одна» – історія Корюківської трагедії» (2013). За його участю побачила світ ціла низка календарів земляцтва, особливо потрібно відзначити календар земляцтва «Чернігівщина у вогні», присвячений 60-річчю визволення області від фашистських загарбників. Саме там скрупульозно розписано події Другої світової війни, що відбувалися на території нашого району. Загалом...
|
Корюківка 1767 року за Рум’янцевським описом Малоросії .
Історичні корені Корюківщини сягають сивої давнини. Щодо виникнення
Корюківки існує кілька версій. За твердженнями історика О.М.
Лазаревського: "...населений пункт засновано 1657 року
переселенцями з Правобережної України. Серед них був козак Омелян
Карука, який і "поселив" Каруківку (Корюківку)." 1-3 го березня 1943 року. У результаті каральної акції в Корюківці було
знищено близько 7 тисяч мирних жителів, спалено 1390 будівель.
Корюківська трагедія за кількістю жертв майже в 45 разів перебільшує
білоруську Хатинь, в 41 – чехословацьку Лідіцу, в 12 – французький
Орадур.Післявоєнні роки стали для Корюківки періодом відродження з
попелища та відбудови народного господарства. Заводи і фабрики, школи і
культурно-освітні заклади, адміністративні і житлові будинки – усе це
результат невтомної праці закоханих у свою землю людей. Зараз у місті Корюківка проживає майже 14 тисяч мешканців.
У середині 18 століття Корюківка була невеликим поселенням , де налічувалось кількадесят дворів.У
1765 – 1769 роках проводився перший детальний опис Лівобережної
України. В історичній літературі він ще відомий як Генеральний опис
Малоросії... , Територія
Гетьманщини у складі 10 полків включала в себе сучасні Чернігівську,
Полтавську, частини Сумської, Київської областей України та частину
Брянської області Росії...
Опис Каруківки проводився у
серпні 1767 року. У поселенні налічувалось 30 дворів та 3 бездвірні хати
у яких мешкали посполиті, як тоді називали селян. Представників інших
станів тут не було. При описі поселень згадувалися промислові підприємства – млини, гути тощо...
Таким чином з даного опису ми можемо довідатися про те, якою була Корюківка майже 250 років тому....
|
Мітинг-реквієм до Дня пам'яті жертв голодоморів у Корюківці  . Молодіжна
організація "Альтернатива" та Корюківська спілка воїнів-учасників АТО
закликають мешканців міста пам'ятати трагічні сторінки нашої історії,
аби краще розуміти себе, і пропонують усім охочим у суботу 28 листопада 2015 року на 15:40 прийти до
Пам'ятника на честь героїчного опору жителів Корюківщини
німецько-фашистським загарбникам для участі у мітингу-реквіємі,
всеукраїнській акції "Запали свічку" та панахиді...
|
Село Бреч та його округа - Лубенець, Гуринівка, Нова Гуринівка, Озереди, Ховдіївка.У статті досліджується історія поселень Брецької сільської ради Корюківського району Чернігівської області. . Неподалік
від районного центру міста Корюківки Чернігівської області розташоване
село Бреч. Воно є центром сільської ради, до якої ще належать невеликі
села Лубенець, Гуринівка, Нова Гуринівка, Озереди, Ховдіївка. Перші
люди у цих краях з’явились в епоху неоліту (нового кам’яного віку – 5-4
тис. р. до н. е.). Біля с. Лубенець було виявлено стоянку первісних
мисливців і рибалок. Також тут пізніше існувало поселення епохи бронзи
(ІІ тис. до н. е.) [1].
У
І тис. до н. е. (залізний вік) біля нинішніх сіл Лубенець і Ховдіївка
існували городища юхнівської культури (VI-III ст. до н. е.).
У часи Київської
Русі на місці давнього городища у Ховдіївці існувало селище...
Після монгольської навали на Чернігівський край 1239 р. про існування
поселень на цій території нічого не відомо... Після Визвольної війни 1648-1654 рр. ці землі увійшли до Менської і Волинської сотень Чернігівського полку...
Заснування Бречі і Ховдіївки пов’язане з козацьким старшиною
Василем Полоницьким...
У середині 19 ст. на
брецьких землях оселяються євреї. Вже 1859 р. згадується Бреч Єврейська
як деревня євреїв-землеробів. Єврейська Бреч (тепер це вулиця Шкільна)
виникла за півкілометра від Бречі Полоницьких... 19-20 вересня 1943 р. населені пункти
Брецької сільради було визволено від ворога. Біля Озеред загинуло 13
радянських бійців. З них відомі: сержант Микола Макаров, єфрейтор
Аркадій Селезньов, рядові Турсунбай Карімов, Ідріс Магомедов, Умурзак
Садиков, Юлтан Форманкулов. Спочатку їх поховали в Озередах, а пізніше
перепоховали у Бречі в центрі села...
Із 2006 р. Бреч почало освоювати ТОВ ПГ «Бреч». Товариство займається
розведенням коней ганноверської породи та туристичним бізнесом... Функціонують 2 ресторани, сауна, басейн.
Проводяться змагання з кінного спорту.
Останнім часом у Бречі збудовано Михайлівську церкву, магазин,
адмінбудівлю ..., У селі проведено газ та водогін. Сьогодні центральна
частина села має цілком міський вигляд...
|
Просвітницький проект «Невідомі Відомі Корюківчани»  .
У світлі недавніх, палких дискусій щодо доцільності перейменування окремих вулиць нашого міста та обговорення питання, які ж назви мають замінити попередні, що чи кого вони повинні прославляти і увіковічнювати; ми зіткнулись з проблемою тотального незнання історії власного міста, незнання тих особистостей, що своїм життям і своєю діяльністю прислужились людям і рідному краю. Тому, молодіжна організація «Альтернатива» розпочинає новий просвітницький проект «НЕВІДОМІ ВІДОМІ КОРЮКІВЧАНИ» покликаний об’єднаними зусиллями ентузіастів-дослідників відкрити нові сторінки історії нашого міста, віднайти тих особистостей чия біографія може бути зразком для наслідування теперішньому поколінню і не повинна бути загубленою чи забутою у круговерті часу... Кожне місто, велике чи мале, це не лише сукупність будівель, вулиць і скверів. Це перш за все люди, що жили тут колись і живуть зараз ....
|
Знати, щоб памятати! .
18 травня 2015 року виповнюється 71 рік депортації кримсько-татарського народу. Кіно клуб від молодіжної організації "Альтернатива" запрошує у вівторок, 19 травня, о 15:00 до районної бібліотеки на кінопоказ художнього фільму "Хайтарма" у пам'ять про кримських татар, котрі загинули або постраждали 18 травня 1944 року під час депортації. ...
|
Фільм Добровольці Божої Чоти ; у Корюківці .
Корюківчани, 8 травня о 14:00 в Районному будинку культури відбудеться презентація документального фільму «Добровольці Божої Чоти».Стрічку зняли українські режисери Леонід Кантер та Іван Ясній, які протягом довгого часу жили разом із донецькими кіборгами та бійцями батальйону Правого Сектору... На презентації буде присутній режисер фільму Леонід Кантер та бійці – герої стрічки «Добровольці Божої Чоти». Не пропустіть можливість поспілкуватися з тими, хто фіксує історію нашої країни! ...
|
Там, за курганами між Рибинським
і Білошицькою
Розповідає
учитель місцевої школи, краєзнавець та історик Микола Трейтяк
 .
Розпався щит. І не відкрить забрало. Потьмянів меч. Зіржавіла броня. Був воїн. Вождь. Та ім’я смерть украла І чорного погнала скакуна. Мовчать гробниці, мумії, скелети. І лиш писемне долинає з давнини. З пітьми віків, з давно забутих склепів Слова бринять. І ось вони. Вони… Чернігівщина – один із найбагатших курганними могильниками регіонів України. Вони поставали протягом тисячоліть, ці мовчазні свідки цілої низки культур – від скіфської до слов’янської, готської (маскованої радянськими істориками під «черняхівську»), запорозької… Але поблизу села Рибинська Корюківського району допитливі дослідники бачать дев’ять курганів, які випадають зі звичного ряду. Один із цих самовидців – учитель місцевої школи, краєзнавець та історик Микола Трейтяк. З ним і веде розмову наш кореспондент.
— Миколо Миколайовичу, що ж за таємниці криються за цими, вже малопомітними для далекого від археології ока, узвишшями? — Там поховані шведські солдати, які загинули під час Північної війни. З подіями того довготривалого протистояння Карла Дванадцятого й Петра Першого пов’язано чимало, але цікаво глянути на це через призму світобачення невеликої порівняно території, спогадів і переказів, які старожителі Рибинська... — Зовні ці кургани нагадують норманські – чи варязькі, кому яка термінологія прийнятніша. Коли я їх уперше побачив, то вони мені видалися ближчими до язичницької Русі. Тим більше, що зовсім поряд – городище часів Київської Русі. — До війни, у тридцяті роки, на чолі з директором Перелюбської середньої школи Балабаєм, кургани були розкопані. Знайшли шведські речі, обладунок, зброю… Певний час усе це зберігалося в Перелюбі, але потім, під час німецької окупації, зникло...
|
22 листопада в Україні День пам'яті жертв голодоморів.
 . Молодіжна організація "Альтернатива" закликає мешканців міста пам'ятати трагічні сторінки нашої історії, аби краще розуміти себе, і пропонує усім охочим прийти в цей день до Пам'ятника на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським загарбникам о 15.30 для участі у мітингу-реквіємі, всеукраїнській акції "Запали свічку" та панахиді.
|
КОМАНДА МОЛОДОСТИ С КАРТОНАЖКИ !
 .
Осенью 1967 года на Корюковской картонажно-полиграфической фабрике по инициативе директора фабрики Герасименко начала создаваться футбольная команда «Полиграфист». Организатором и вдохновителем ее был секретарь партийной организации фабрики Юрков Юрий Витальевич.
Ребята расчистили за фабрикой на опушке леса площадку и проводили там ''в дубах'' тренировки команды после работы и в обеденный перерыв.
Уже в первом году участия в первенстве района по футболу они вышли в финал...
В том составе команды (на фотографии) были Доропиенко Толя, Никитенко Володя, Мостович Володя, Рачек Сергей, Лагодный Федя, Поташный Володя-капитан команды, Товкач Коля, Маслов Валера, Белый Витя, Мостович Миша,Савченко Женя...
И вот команда их молодости встретилась снова. К сожалению за 47 лет ряды команды поредели...
|
|
