ЦЕ  ТРЕБА  ЗНАТИ !

ЗВІЛЬНИТИСЯ ЗА ЗАКОНОМ: ОБХОДИМО ПІДВОДНІ КАМЕНІ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА  

.

  Якщо вас "обрадували" новиною про прийдешнє скорочення або ви самі вирішили, що працювати там, де ви зараз працюєте, вже несила, то пора писати заяву про звільнення.

«Сегодня» з'ясувала, які підводні камені заховані в основних статтях Кодексу законів про працю: за якими статтями звільнення призначена компенсація, а за якими нічого не світить. Крім того, в міському центрі зайнятості нам розповіли про те, як стати на облік і кому виплачують допомогу з безробіття.

НЕВИГІДНІ СТАТТІ  

Найпоширеніша форма звільнення - «за власним бажанням», або ж ст. 38 КЗпП України (у цьому випадку роботодавець не повинен виплачувати компенсацію). Для звільнення достатньо написати заяву із зазначенням поважної причини: у зв'язку з переходом в іншу компанію, по догляду за дитиною, яка не досягла 14 років і т.д. При такому звільненні, якщо домовитися з роботодавцем, двотижневе відпрацювання не обов'язкове. Коли в заяві причина не вказана, то два тижні відпрацювати доведеться. Правда, можна домовитися з керівництвом - наприклад, що ви виконаєте свою двотижневу роботу в більш короткий термін. Заяву за ст. 38 можна відкликати протягом двох тижнів, написавши у вільній формі письмову відмову від неї. Звільнити після цього не мають права. Якщо за два тижні людині не знайшли заміну і вона хоче працювати далі, але при цьому не відкликала заяву про відхід, то звільнити її теж не можуть.

НЕПРОСТА АРИФМЕТИКА.

Як нам пояснили в Київському центрі зайнятості, людині яка звільнилася за власним бажанням допомогу з безробіття почнуть нараховувати на 91-й день після постановки на облік. Нараховувати допомогу можуть протягом двох років, але не весь цей час, а тільки 270 днів, у загальній складності (або 630, якщо до пенсії залишилося менше двох років) незалежно від того, скільки разів за ці два роки ви знайдете і втратите роботу. Ті ж 270 днів будуть отримувати допомогу люди, які звільнилися за «згодою сторін» (пункт 1-й статті 36 КЗпП). Правда, в цьому випадку допомогу почнуть нараховувати вже на 8-й день після постановки на облік. При всіх інших статтях звільнення тривалість виплати становить 360 днів протягом двох років з дня призначення допомоги, а для людей перед пенсійного віку - 720 днів.
Тим, кого хочуть звільнити з дисциплінарними пунктами 3, 4, 7, 8 статей 40, 41 і 45 КЗпП (пияцтво, прогули і т.д.), загрожує зіпсована трудова біографія і мінімальна допомога в 544 грн. Нараховувати її будуть на загальних підставах - з 91-го дня оформлення в центрі зайнятості.

Важливо пам'ятати, що на облік в центр зайнятості необхідно встати протягом шести місяців після звільнення. Якщо зробити це пізніше, втратите повну допомогу з безробіття і будете отримувати мінімальну допомогу.

Коментар фахівця
Анна Гайдукова, юрист ЮК "Олексій Пуха і Партнери»:
«Якщо вас намагаються звільнити за статтею, яка не відповідає реальній ситуації, або при звільненні не виплачують зарплату, невикористані відпускні тощо (за умови, звичайно, що ви працювали офіційно), постарайтеся домовитися мирно, продемонструвавши свою юридичну обізнаність. У разі, коли роботодавець вас «не чує», попередьте, що звернетеся до прокуратури і суду. Якщо результату не буде, в ці органи йти все-таки доведеться: в прокуратуру - якщо не виплачують належне, до суду - якщо вас намагаються звільнити не «по тій» статті. Правильно скласти документи допоможе грамотний юрист за 500-600 грн».
Безкоштовну юридичну допомогу можуть надати в будь-якому райуправлінні Мін'юсту.

НАЛЕЖНІ ВИПЛАТИ

За словами Анни Гайдукової, в деяких випадках при звільненні роботодавець, крім зарплати за останній місяць роботи і невикористаних відпускних, зобов'язаний виплатити ще й компенсацію в розмірі одного офіційного окладу. Компенсація такого розміру повинна бути виплачена, якщо звільняються за такими статтями:
- пункт 6 статті 36 КЗпП - звільнення з причини відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
- пункт 1 статті 40 КЗпП - звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства та скороченням чисельності працівників;
- пункт 2 статті 40 КЗпП - звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
- пункт 6 статті 40 КЗпП - звільнення в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, наприклад, вихід з декрету.
У перерахованих вище випадках працівник має право вимагати звільнити його за відповідною статтею, а не за невигідними («власним бажанням» або «згодою сторін», оскільки в разі звільнення за цими статтями компенсація не повинна виплачуватися).
Якщо керівництво компанії порушує законодавство про працю, колективний або трудовий договір, наприклад, затримує зарплату, не оплачує понаднормові, переводить співробітника на інше місце без його відома і т.д., співробітник може вимагати звільнити його за 39 статтею КЗпП. У цьому випадку він має право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше трьох офіційних зарплат.
Коли чоловіка призивають на військову або альтернативну службу або мобілізують, він може звільнитися за пунктом 3 статті 36 КЗпП. У цьому випадку він має право на вихідну допомогу в розмірі двох мінімальних зарплат (2436 грн). Примусово звільнити його не можна, а на час його відсутності за ним зберігається робоче місце.

РОЗМІР ДОПОМОГИ З БЕЗРОБІТТЯ

Стати на облік в центр зайнятості (за місцем проживання) і отримати статус безробітного може кожен. Але допомогу з безробіття отримають лише ті, хто офіційно пропрацював шість місяців підряд за останній рік. Виняток становлять молоді люди до 35 років, які раніше офіційно ніде не працювали – їм виплачується мінімальна допомога в розмірі 544 грн 180 днів протягом року.

Розмір допомоги з безробіття залежить від загального страхового стажу. Якщо він становить не більше двох років, допомогу призначать у розмірі 50% від середньомісячної зарплати на останньому місці роботи. При стажі від 2 до 6 років допомога буде становити 55%; при стажі від 6 до 10 років сума зросте до 60%, а якщо страхові виплати робилися понад 10 років, то безробітному призначають 70%. Але виплата з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 4872 грн). При цьому сума виплати не може бути нижче 936,64 грн.

Залежно від тривалості безробітного «стажу» допомога буде зменшуватися. Так, перші 90 днів безробітний отримуватиме 100% від призначеної суми допомоги. Наступні 90 днів - 80% від неї, а після - 70%. Наприклад, якщо вам призначили щомісячну допомогу в розмірі 3000 грн, цю суму ви будете отримувати перші три місяці. Наступні три місяці центр зайнятості буде перераховувати 80% від цієї суми, тобто 2400 грн щомісяця. А потім виплати становитимуть по 70% кожен місяць (загальний термін виплат залежить від статті звільнення), тобто 2100 грн.

ВСІ НЮАНСИ ЖИТТЯ БЕЗРОБІТНОГО

Офіційний статус безробітного передбачає певні зобов'язання перед державою. Так, потрібно бути готовим регулярно з'являтися в центр зайнятості: один-два рази на два тижні приходити до призначеного часу, щоб відзначатися і отримати підібрану з урахуванням освіти чи досвіду роботи вакансію. Після цього необхідно пройти співбесіду. Якщо здобувача беруть на роботу, але його самого вакансія не влаштовує, то відмовитися можна тільки з поважної причини - наприклад, робота знаходиться далеко від будинку або стан здоров'я не дозволяє там працювати. Маленька зарплата буде вагомою причиною для відмови тільки в тому випадку, якщо вона значно нижче тієї, яку здобувач отримував на останньому місці роботи, а також нижче середньої по регіону. Якщо ж у центрі зайнятості причину вважатимуть несерйозною, то після двох відмов безробітного з обліку знімають. Знову встати на нього можливо через три місяці (розмір допомоги в цьому випадку розраховується індивідуально). Весь час перебування в офіційному статусі безробітного (облік у центрі зайнятості) зараховується до загального страхового стажу, за яким розраховують пенсію.

НА ГРОМАДСЬКИХ РОБОТАХ

Центр зайнятості забезпечує своїх підопічних можливістю додаткових заробітків - так званими громадськими роботами. Як правило, це благоустрій та озеленення зон відпочинку і територій біля житлових будинків; прибирання місць поховання захисників Вітчизни, меморіалів, кладовищ; супровід інвалідів по зору; догляд за людьми в закладах соціальної сфери; дрібні підсобні роботи (побілити-пофарбувати). Платять за ці роботи, зазвичай, 100-135 грн на день, на місяць вдається заробити від 1218 до 2850 грн. При цьому зарплата за участь у громадських роботах виплачується на законних підставах паралельно з допомогою з безробіття. Правда, важливо пам'ятати, що протягом року загальна кількість днів, проведених на таких роботах, не може перевищувати 180.

Роботодавці (в основному держструктури), яким потрібні тимчасові працівники, звертаються до центру зайнятості, який, у свою чергу, пропонує роботу безробітним. Тимчасовий роботодавець укладає з майбутніми співробітниками строкові трудові договори, де вказуються умови проведення робіт і оплати праці. При цьому в трудовій книжці роботодавцем може бути зроблений запис про таку часову роботу.

ДОДАТКОВИЙ ЗАРОБІТОК МОЖЕ ПОЗБАВИТИ ДОПОМОГИ

Щоб пережити безгрошів'я багато безробітних, які стоять на обліку в центрі зайнятості, шукають додатковий заробіток. Але в цьому питанні треба бути обережними.
ЧИМ ЗАГРОЖУЄ. Тимчасова робота не повинна бути постійною і офіційною: поки ви перебуваєте на обліку в центрі зайнятості і отримуєте допомогу від держави, ви не маєте право на додатковий дохід (виняток - громадські роботи). Якщо Центр зайнятості виявить, що людина неофіційно заробляла, отримуючи допомогу, їй загрожує судовий розгляд. За рішенням суду доведеться повертати державі суму, отриману від центру зайнятості в ті дні, коли людина працювала. Наприклад, ви перебували на обліку 4 місяці, з яких 20 днів «халтурили» на стороні. Допомогу, отриману за ці 20 днів, доведеться повернути. Але, щоб це відбулося, центр зайнятості повинен довести факт отримання лівих доходів у судовому порядку. А це можливо за наявності тимчасового трудового договору, відміток в бухгалтерії роботодавця або особистого розпису людини за отримані гроші.
                                              За матеріалами сайту www.segodnya.ua