Вітаємо Михайлів, Михайликів, Михайловичів та  Михайлівн !

             Сьогодні – день святого Михайла

.

   21 листопада православна та греко-католицька церкви відзначають Собор архістратига Божого Михаїла та інших небесних сил безтілесних, або, як скорочено називають у народі, день святого Михайла. В Україні архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва: давній герб столиці України прикрашений образом архістратига Михаїла з мечем.

   У народній уяві святий Михайло – це славний воїн-захисник знедолених і немічних, а водночас суворий суддя: він відводить душі померлих на небо та зважує на терезах їхні добрі й погані вчинки.

Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами. Згідно із заведеною у християнстві небесною ієрархією, Михайло – один з архангелів, верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога. Архангел Михайло, зібравши військо благочестивих ангелів, виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана, який колись був найяснішим із небесних духів, за що його назвали Люцифером, не втримався, разом з його військом його скинули на землю.

У народній уяві архістратиг Михаїл – це мужній лицар, захисник, який перемагає всі темні сили на землі. «Грім гримить – це Михаїл веде війну з чортами, – говорить народна легенда, – де б не заховався нечистий, а стріла архістратига знайде його скрізь».

Існує поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архістратига Михаїла. Щоб урятувати, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів називав навіть людину, але архістратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину вб'є і дасть їй царство небесне, а чортові все одно буде непереливки! Так чорт перелічив усі предмети, під якими міг би сховатися, щоб Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб'є.

Мисливці в Україні вважають його своїм покровителем та захисником. Найпоширеніша розповідь про Архістратига пов’язана з віруванням, що найкраща та рушниця, яка побувала в руках у Святого…

За старою легендою, одного разу гроза застала мисливця в лісі. Відшукав мисливець ліщину (за переказом – це єдине дерево, під яким можна стояти під час грози) і побачив нечистого, який ховався від Архистратига Михайла. Прицілився мисливець і влучив у чорта, тільки пляма смоли від нього залишилась. Михайло подякував мисливцеві за допомогу і запитав, яку б винагороду він захотів отримати. Мисливець забажав одержати рушницю Архистратига, і той погодився. Вони обмінялися своїми рушницями. І почало цьому мисливцеві так щастити на полюванні, що годі й казати! Тільки кожного разу, як він з цієї рушниці стріляв, такий грім над землею лунав, що люди лякалися. От мисливець і вирішив повернути її назад. Одержавши свою, він помітив, що рушниця набула чудодійної сили після того, як побувала у руках Архістратига.   І мисливська удача не покидала вже його довіку.

Народні прикмети стверджують: від Михайла зима морози кує. Якщо цього дня випадає сніг, кажуть, що це Михайло приїхав на білому коні. Було доброю ознакою на врожай і здоров’я, якщо в цей день випадала бодай невеличка пороша.

                             Молитва до Архістратига Божого Михайла

   Святий i великий Архангеле Божий Михаїле, незбагненної i надвічної Тройцi перший серед Ангелiв предстоятелю i роду людського заступнику й охоронителю, що сокрушив з воїнствами своїми главу прегордого Денницi на небесах i завжди перемагаєш злобу й підступи його на землi! До тебе вдаємося з вiрою i тобi молимося з любов’ю: будь нездоланним щитом i мiцним заборолом святiй Церквi i православнiй Батькiвщинi нашiй, охороняючи їх вогневидним мечем твоїм вiд усiх ворогiв видимих i невидимих.

   Не позбав, о Архангеле Божий, допомоги й заступництва твого нас, що прославляємо нинi святе iм’я твоє; бо хоч i многогрiшнi ми, та не хочемо в беззаконнях наших загинути, але щоб навернутися нам до Господа i Вiн оживив нас для добрих дiл. Просвiти ж розум наш лиця Божого свiтлом, що завжди сяє на чолi твоєму, щоб ми змогли пiзнати, що є воля Божа про нас: добра i досконала, i зрозумiти все, що належить нам чинити, а чого уникати й позбуватися.

  Змiцни благодаттю Господньою слабку волю й немiчне служiння наше, нехай, ствердившись у законi Господнiм, припинимо потурати бажанням плотi, захоплюючись, мов нерозумнi дiти, скороминущими красотами свiту цього, заради тлiнного й земного безумства забуваючи вiчне i небесне. Понад усе ж виблагай нам згори дух iстинного покаяння, нелицемiрну печаль заради Господа i скорботу за грiхи нашi, щоб останок днiв тимчасового життя нашого прожити, не догоджаючи почуттям i пристрастям нашим, але у спокутi злих дiл, що вчинили ми, зi сльозами вiри й скорботи сердечної, у подвигах чистоти i святих дiлах милосердя. Коли ж наблизиться час вiдходу нашого й визволення вiд пут тлiнного цього тiла, не залиши нас, Архангеле Божий, беззахисними проти духiв злоби пiднебесної, що звикли перегороджувати душi людськiй сходження на небо; нехай охороненi тобою, безперешкодно досягнемо преславних осель райських, де немає нi смутку, нi зiтхання, але життя нескiнченне, i, сподобившись побачити пресвiтле лице Всемилостивого Господа i Владики нашого, припадаючи зi сльозами до нiг Його, у радостi й замилуваннi вигукнемо: слава Тобi, найдорожчий Викупителю наш, що з великої любовi Твоєї до нас, недостойних, благоволив послати Ангелiв Твоїх на служiння спасiнню нашому!    

                                                 Амiнь