Великий піст - час покаяння
 .
Дорогі
у Христі браття і сестри! Ось знову настав благодатний час Великого
Посту. "Великим" він називається не тільки за своєю довготривалістю, а й
за духовним змістом, його духовною величчю. Всі ми знаємо, що в час
великого посту забороняється їжа тваринного походження, забороняється
вживання алкогольних напоїв, хіба що слабоалкогольні в поміркованій
кількості.
Не
можна вступати у статеві стосунки, адже Великий піст – це час, коли
людині не варто отримувати насолоду не тільки від їжі, але й від сексу,
музики (якщо, звісно, це не духовна музика).
Не можна обманювати та займатися лихварством (у принципі, цього не можна робити завжди, але оскільки ми, люди, гріховні істоти).
Під
час Великого посту потрібно ходити у церкву. Храми варто відвідати у
період служіння покаяльного канону Андрія Критського. Також щосереди та
щоп’ятниці церква служить унікальну Літургію Ранішеосвячених Дарів, яка
проводиться лише у Великий піст.
У цей період потрібно читати духовну літературу, молитися, сповідуватися та причащатися, а головне – читати Біблію щоденно.
Християнство
– це релігія любові, і це не просто слова. Ми названі християнами в
честь нашого Спасителя, тому повинні продовжувати великі діла,
допомагаючи знедоленим, надаючи пожертви тим людям, які цього
потребують:"
Вламайте
голодному хліба, і не тільки буквального. Поділіться і хлібом духовним –
добрим словом, щирою, не зверхньою порадою; прийміть радість та горе
ближнього як свої; введіть вбогих бурлаків в дім серця свого, зігрійте
"блукаючих бідних” теплом своєї душі. А як побачите нагого, і не тільки
буквально, а й духовно нагого, тобто винного перед Богом і людьми, який
не має одягу праведності, щоб прикрити ганьбу наготи своєї, – не
відвертайтесь від нього, прикрийте провину його своїм "одягом”, своєю
праведністю; не цурайтесь його як отой фарисей: "Дякую, Боже, Тобі, що я
не такий, як інші люди: здирники, неправедні, перелюбні, або як цей
митник...” Бо насправді вийде він, цей духовно нагий "митар”, більш
виправданим, аніж ви..."
Який
піст потрібен Богові? Чи угодний Господу такий "піст”, коли людина
невигадливо перейшла зі споживання м’яса на рибку, грибочки та огірочки?
Коли вона не їсть м’яса, яєць, не п’є молока, але п’є кров брата свого?
Безумовно ж, ні! Піст тілесний необхідний для нас з вами, для нашого
здоров’я, для зміцнення нашої волі, для перемоги нашого духа над плоттю;
для Господа ж – потрібен піст духовний. Без духовного посту піст
тілесний – усього лише проста дієта. Тому й святий Антоній Великий
визначає піст як стриманість у першу чергу язика, серця, а потім уже
черева.
Святий Феофан затворник закликає нас до самозречення, до
твердості у своїх намірах подолати всі тілесні похоті і з'єднатися з
Господом:"
То ж розпочнімо мужньо подвиги посту. Нехай не буде серед нас боягузів,
що догоджають плоті, потерпають за своє життя, коли не дати їм якоїсь
страви чи заборонити якусь розвагу! Нехай не буде серед нас мудрагелів,
для котрих - за якимись своїми особливими вченнями - плекання плоті є
законом. Таких ще спочатку присоромив апостол, називаючи їх ворогами
Спасителевого хреста: " Їхній кінець - погибель, їхній Бог - чрево, їхня
слава - у їхній ганьбі ( Флп 3, 18-19). Тепер є багато
вчень, що розширюють путі життя, і вже багато прийнялося звичаїв,
привільних для нашої плоті. Проте пам'ятаймо істинне Господнє слово : "
Входьде вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що
веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері, й вузька та
дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять"(Мф 7, 13-14) .
ФЕОФАН ЗАТВОРНИК.
Дорогі у Христі браття і сестри! Бажаю кожному в
час Великого Посту принести достойні плоди покаяння. Не берімося зразу
за все, кажучи, що ще сьогодні я такий, а завтра буду іншим. Насправді
це самообман. Починаймо з малого, віднайдімо в собі той гріх, який з
середини точить нас, ятрить нашу душу і ми чим день тим більше
погружаємо в ньому. Ми маємо віднайти в собі сили встати і подолати цей
порок, скверну. Але надіятися потрібно не лише на свої сили, а на Бога,
лише з Його допомогою ми можемо стати переможцями. Це складна боротьба,
бо це боротьба із самим собою, зі своїм "ЕГО", зі своєю гординею, яка є
коренем всякого зла. Отож дай Боже нам стати переможцями над злом,
достойно пройти шлях посту і з духовною радістю зустріти світле Христове
Воскресіння! Миру і відради духовної нам! Слава Ісусу Христу!
З повагою благочинний Корюківського району протоієрей отець Тарасій Баїк.
|
