Головна » 2012»Вересень»11 » Усікновення глави пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього
00:05
Усікновення глави пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього
Сьогодні – день Усікновення глави пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього
.
11 вересня - свято скорботне, свято великої, славної, мученицької кончини величної людини, першого Друга Христового, першого мученика й останнього пророка Божого. Це день усікновення глави пророка, Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Згадаймо ж ті далекі події, які відбулися цього дня на ізраїльській землі близько двох тисяч років тому.
Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини і в кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа одержав від імператора Августа в управління Галілею. З євангельської оповіді видно, що Ірод Антипа охоче слухав бесіди св. Іоанна і багато робив за його порадою. Непохитна правда і святе життя Хрестителя з одного боку, з іншого - слабохарактерність Ірода і його відкрите перед усім народом спокусливе життя не дозволяли йому робити ніяких заперечень на справедливі викриття, які доводилося йому вислуховувати з вуст пророка Божого. Але коли св. Іоан став викривати злочинний союз Антипа з Іродіадою і відкрито вимагати, щоб він віддалив її від себе, - Антипа змінив своє ставлення до нього. Роздратований наполегливим викриттям Хрестителя, засліплений пристрастю до Іродіади і за її невідступним проханням, Ірод наказав заточити св. Івана до в'язниці, щоб він уже не міг приходити до нього з викриттями, ані ходити по всій його області і всюди розповідати про його беззаконне життя. Заточити до в'язниці таку усіма шановану людину, як Іоанн, було нелегко, тому що можна було побоюватися народного обурення і помсти. Євангелісти Матвій і Марк ясно говорять, що св. Іоанна було зраджено. Найбільш грунтовною є думка, що в зраді Іоанна брали участь фарисеї, які, побачивши, як народ був прив'язаний до Хрестителя і з усіх боків стікався до нього, побоювалися, як би це не обурило римлян, і тому таємно зрадили його Іродові, щоб той наказав убити Іоанна.
Св. Іоанн Хреститель був схоплений та ув'язнений, як злочинець, і, за розпорядженням Антипа, під вартою був відведений в далеку фортецю Махеру, що знаходиться на самому кордоні з Аравією. Ірод хотів, щоб народ поступово забув про святого Хрестителя, тому і заточив його подалі від тих місць, де народ до нього зазвичай стікався. Мало того, крім цього Ірод всіляко намагався підірвати народну довіру до моральних достоїнств Хрестителя, розпускаючи проти нього різні чутки і звинувачення! У день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисячникам. Дочка Іродіади Саломія танцювала перед гостями і догодила Іроду. У подяку дівчині він присягнувся дати все, чого тільки попросить вона, навіть до половини свого царства. Підла танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіади просила дати їй негайно ж на блюді голову Іоанна Хрестителя. Іоанн Златоуст пише: «... І про гідність Хрестителя Саломія пам'ятає, але не соромитися того, але ніби кажучи про які-небудь харчі, просить принести на блюді цю священну, блаженну голову. Навіть не розуміючи причини, чому просить, немаючи ніякої причини, але просто виявляє бажання, щоб у повагу їй було зроблено зло іншому». Подібного роду жорстокості були в звичаї того часу. Але не без ніяковості прийняв Ірод прохання своєї племінниці. Його співрозмовники, бачачи свого повелителя сумним та у великому сумніві, звернулися до нього з проханням виконати свою клятву і бажання Саломії, котра їх так зачарувала. І сам Ірод подумав, що, не виконавши її прохання, стане клятвопорушниками перед усіма вельможами свого двору, та й не хотілося йому пропустити нагоду Іоанну за його сміливі образи у бік його величності. Антипа боявся бути клятвопорушниками, але не лякався вчинку беззаконного; боявся мати свідків свого клятвопорушення, але не лякався мати так багато свідків настільки несправедливого вбивства! Ірод звелів принести голову Іоанна Предтечи, і св. Іоанна усікли мечем у його темниці. Саломія отримала те що просила. За переказами, вуста мертвої голови проповідника покаяння ще раз відкрилися і вимовили: "Ірод, не годиться тобі мати за дружину жінку Філіпа, брата твого". Соломія узяла блюдо з главою святого Іоанна і віднесла своїй матері. Шалена Іродіяда сколола язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але дружині приставника царя було відомо, де Іродіяда закопала голову і вона поховала святу голову Іоанна Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Іоанна Хрестителя узяли в ту ж ніч його учні і поховали в Севастії, там, де здійснилося злодіяння. Після вбивства святого Іоанна Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Іудеї, посилав до нього зв'язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23:7-12).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою та Соломією ще за їх земного життя. Соломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її знаходилася над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцюючий, виробляла безпорадні рухи в крижаній воді. Так вона висіла до тих пір, поки гострий лід не перерізав їй шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Іоанна Предтечі. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки рушив військом проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув'язнення до Галії, а потім до Іспанії. Там вони були поглинуті труснувшою землею.
Святий Іоанн Хреститель помер рано: йому було не більше 32 років, коли його позбавили тимчасового життя. Святий Іоанн був Предтечею Христовим як за життя свого, так і після смерті. Передувавши зішестя Господа в пекло, він благовістив там Бога, Котрий з'явився у тілі, й втішив душі праведних, що містяться там.
Коли розорено було пекло на воскресіння Христове, святий Іоанн разом з Христом вийшов звідти і сподобився багатьм вінцям на небі: як незайманий, як пустинножитель, як учитель і проповідник покаяння, як пророк, як Предтеча і Хреститель, і, нарешті, як мученик!
У день Усікновіння глави Предтечі Церквою встановлено свято і строгий піст, щоб гідно вшанувати пам'ять великого пісника та пустельника. Одночасно цей одноденний піст має на меті нагадати про згубні наслідки пристрасті непомірності. Немає ніяких заборон на вживання їжі, що має круглу форму, і на використання рубаючих та ріжучих засобів. Це народне повір'я не є язичницьким, а народилися з наївно-символічних уявлень.
Отож, цього дня дотримуються суворого посту. Не можна нічого різати, що нагадує собою голову. Взагалі вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі речі: ніж, сокиру. Тобто, все, що нагадує мученицьку смерть святого. У народі кажуть: «Якщо зрізати головку капусти в цей день, то може потекти кров». На Усічення не можна їсти круглі фрукти та овочі: яблука, капусту, картоплю (їхня форма нагадує відрубану голову Предтечі), а також червоні помідори, кавуни, бо вони нагадують кров святого. Відтак, не можна їсти й будь-що на блюді – на ньому лежала голова Іоана Предтечі.
У деяких регіонах це свято називали: Іван Пісний. Але найбільш поширеною назвою була Головосіка. Цього дня заборонялося співати й танцювати. Бо, саме з допомогою пісень та танців Іродіада домоглася страти Хрестителя. Цього дня кожен намагався побувати в церкві, а ті хто страждав на головні болі, просили зцілення.
За народним віруванням день Головосіка є останньою межею, коли з’являються грози. Але, якщо хтось почув грім, то це віщувало довгу і теплу осінь. Звідси й приповідка: «Загримів Головосік – тепла прибавить рік». Цього дня у лісі збирали лікарські коріння.
.
