У  Мені  золоте лихо захоплює городи

.


 

    Російський сільгоспнагляд не так давно повернув в Україну 60 тонн нашого «другого хліба». Виявили карантинний шкідливий організм – золотисту картопляну нематоду. Селяни про цю гидоту знають небагато, хоча паразит зафіксований у 14 областях України – західних, північних та центральних, в основному на присадибних ділянках. Не оминуло лихо і Менщину.

«Гість» у капсулі

Цей дрібний хробак паразитує на коренях картоплі. Розповсюджується разом із ґрунтом у цистах – щільних капсулах, близько міліметра в діаметрі, які, дозрівши, набувають золотистого кольору (звідси і назва).

Однієї такої капсули, що зачепилася за бульбу, достатньо, щоб шкідник за кілька років захопив усю ділянку. Бульба потрапляє у ґрунт, корінці, що проростають, змушують прокинутися цисту. Вона розкривається, личинки розповзаються і розселяються на коренях. Дозрівають і запліднюються вони у період цвітіння картоплі.

Потім самка-хробак помирає, а її тіло перетворюється на щільну капсулу, у якій знову дозріває до 300 яєць.

Нематоди, пошкоджуючи оболонки клітин картоплі, відкривають шлях хворобам, зокрема, фітофторозу.
На заражених полях урожай може знизитися на 30 – 50% і більше. Хоча для людини і худоби така картопля не шкідлива, її можна вживати.

Жовте листя – шкідник близько

– Хворі рослини утворюють кволі стебла, які починають передчасно жовтіти і в’янути вже у червні, – пояснює фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду фітосанітарної інспекції Чернігівської області Володимир Савченок. – При високому ступені зараження бульби не утворюються взагалі.

Картоплю може вражати ще й стеблова нематода. Тоді на самій картоплині під шкіркою з’являються плями різних розмірів коричневого кольору із свинцево-сірим блиском. Шкірка відстає, при натисканні провалюється, з’являються тріщини, через які видно трухляву середину.

Врятує сівозміна і стійкі сорти

Щоб не стати винуватцем зараження власної землі, новий посадковий матеріал треба ретельно вимити. Купуючи насіннєву картоплю, треба звертати увагу на назву сорту. Стійкими до нематоди є: Чернігівська рання, Рум’яна, Пекурівська, Седнівська рання, Доброчин, Водограй, Слов’янка, Повінь, Поран, Санте, Світанок київський, Невська.

Картоплесховища слід очищати від залишків ґрунту, дезінфікувати розчином негашеного вапна і ретельно провітрювати.

А найважливіший прийом – використання сівозміни, бо за кілька років відсутності на площі картоплі кількість нематод тут значно зменшується.

Добре очищають ґрунт бобові культури (особливо люпин), багаторічні злакові трави та жито. Можна після збору картоплі посіяти озиме жито. Навесні його заорати і після цього саджати крохмалисту.
Та й на державному рівні заходи протидії хворобі передбачені.

– Згідно з «Фітосанітарними правилами» та Законом України «Про карантин рослин» уся продукція рослинного походження, яка вивозиться з району чи ввозиться до нього, повинна проходити фітосанітарний контроль, – говорить Володимир Савченок. – Для вивезення за межі району видається фітосанітарний дозвіл, а за межі області – карантинний сертифікат.

         Анатолій Фурман