Генеральний директор Віктор Мурай
АТ «Слов’янські шпалери – КФТП завершило 2017 рік досить стабільно. Усі плани з вироб-ництва та реалізації продукції виконані. Порівнюючи з відповідним періодом позаминулого року, мають близько десяти відсотків росту.
Зрозуміло, це не ті обсяги, які мали у кращі попередні роки. Та фахівці-практики з великим досвідом кажуть так: краще мати незначний плюс, ніж значний мінус. На головному підприємстві району з хвилюванням стежать, як на його основних ринках збуту відбувається збіднення народу, що помітно й з курсів валют. Кращі сировинні матеріали фабрика купує за долари та євро, а реалізація продукції відбувається за гривні, звідки й втрати. Натомість ціни на шпалери торік не підвищували.
Потрібні
програмісти –
обдаровані,
із хистом…
На фабриці турбувалися про стабільну кількість трудового колективу і заробітну плату, яка в середньому по підприємству – 13 тисяч гривень. Її торік підвищили на 25 відсотків. Позаторік була – 10,5 тисячі. Генеральний директор Віктор Мурай не приховує, що відчувається кадрова проблема – потрібні як фахівці робочих професій, так і спеціалісти. Наприклад, у січні торік чисельність кадрів була 833, а в грудні – 1112. Набрали більше 200 робітників, але непокоїть, що дуже складно знайти кваліфікованих. Усі хочуть бути фінансистами та економістами. Не вдалося підібрати достатньо технологів, програмістів, конструкторів високого рівня, а тому й тепер охоче прийняли б – тож бажаючі поспішіть. З уведенням безвізового режиму окремі особи стали розраховуватися та їхати на Польщу: на фабриці такі кадри отримували щомісячно по 13-14 тис грн., або це 500 доларів, а в сусідній країні їм платили – 600. Проте жили без родини, трудилися 6 днів по 12 годин. Деякі, звільняючись, сподівалися на кращі умови праці за кордоном, але різницю у зарплаті отримали невелику. Тепер частина з них повернулася, і знову просяться – прийміть на фабрику.
«І Австрія – наша… »
Акціонерне товариство «Слов’янські шпалери –КФТП” постійно дбає про нові ринки збуту, заявляючи про себе якісною продукцією. І для цього робиться багато – завжди у творчому пошуку і роботі дизайнери та художники, тому що шпалери повинні приваблювати майбутніх покупців. Фахівці кажуть, що товар повинен сподобатися з першого погляду. Отже, у ньому мають бути присутні елементи втягування. Це чітко розуміють і художники та дизайнери, і керівництво під- приємства. Аби краще продавалися шпалери, долучають інших фахівців, працюють над новими колекціями, малюнками, яких торік було створено близько 250. Добре розуміють, що один із кращих способів заявити про своє розкручене підприємство – це періодично брати участь у міжнародних і великих регіональних виставках, просувати свою продукцію за рахунок реклами, інших заходів впливу на споживача. Значну увагу фабрика техпаперів приділяє саме виставкам. Тільки минулого року її фахівці побували на більше ніж десяти – у країнах Азії та ряді європейських.
Один з головних векторів – Центральна і Західна Європи. Саме туди прокладали шлях майже п’ятнадцять років. Багато в цьому плані робив колишній генеральний директор, а тепер президент «Слов’янських шпалер» Анатолій Бондар, а в останні роки гідно продовжує його справу нинішній наполегливий керівник Віктор Мурай. Ним та його помічниками, головними спеціалістами приділяється багато часу пошукам ринків збуту. Ось і недавно поважна делегація, яку очолював Віктор Мурай, побувала на Міжнародній виставці «Хаймтекстиль» у Німеччині. До неї наполегливо готувалися. На цій дуже представницькій виставці був яскраво оформлений стенд нашого підприємства, представлені нові колекції шпалер. Мали достатньо рекламної продукції європейського рівня. Там були представлені товари з різних куточків світу, а найбільше з Європи. Це тисячі виробників. Біля стенду «Слов’янські шпалери” зупинялося багато представників торгових фірм, великих компаній. Їх цікавило все, і оцінювали вони корюківські шпалери дуже високо. Відбувалися перемовини. І позитивного результату досягнуто – 25 січня було підписано контракт, і тепер якісні шпалери з Чернігівського Полісся купуватиме Австрія, а в березні вони почнуть поставлятися у Німеччину. Зокрема, Австрія, країна з центру Західної Європи, уперше братиме «Слов’янські”.
Конкуренція значна
В Україні, Білорусі та Росії, на ринках центральноєвропейських і західних країн конкуренція значна і досить жорстка, каже Віктор Мурай. Що стосується «головних гравців» на ринку шпалер України, то ще не так давно їх усіх було вісім – більших і менших. Три з них, не витримавши конкурентних пресингів сильніших, «зійшли з дистанції», збанкрутували, підприємства закрилися. А велику фабрику з Дніпра власники перевезли до Росії. Хоча й там величезна конкуренція. Якщо раніше разом з маленькими фабриками там мали близько десяти шпалерних виробництв, то нині майже половина закрилася або перепрофілювалася. І тепер в Україні тримаються на плаву тільки три великих підприємства, які випускають якісні шпалери. Взагалі, на великих ринках колишнього Радянського Союзу конкуренцію фахівці оцінюють як дуже серйозну. А з конкурентами потрібно рахуватися, говорить Віктор Петрович. Та зважаючи на вагомий досвід нашої фабрики і раніше реалізовані технологічні завдання, як пишуть ЗМІ України і СНД, «Слов’янські шпалери” почуваються досить впевнено. Тільки від впливу зовнішніх політичних і економічних чинників ніхто не застрахований. І вони, на жаль, мають дуже велику силу, додає генеральний директор.
Не забувають
про ветеранів
На головному підприємстві майже 800 пенсіонерів, яких не обходять увагою. Торік, констатує Віктор Мурай, турботливість знову проявив президент АТ « Слов’янські шпалери – КФТП” Анатолій Бондар, видавши наказ кожному з пенсіонерів щомісячно виплачувати по 600 гривень. Такі кошти вони й отримують без затримок. Щоправда, бувають випадки, коли до ветеранської організації хочуть приєднатися люди, які нетривалий період працювали на підприємстві, зухвало звільнялися. І вони прагнуть отримувати допомогу… Підприємство цінує відданих фабриці працівників, завжди пишалося ними і надалі підтримуватиме.
Раз податки,
два – підтримка
«Слов’янські шпалери” – потужне конкурентоспроможне підприємство, яке вже стало різнопрофільним. Адже почали займатися і деревообробкою. А оскільки розвинуте, то й добре наповнює бюджети різних рівнів. Наприклад, торік сплатило 350 мільйонів гривень податків, у тім числі єдиного соціального внеску – 31 мільйон. З ним на теренах області по наповнен-ню бюджету може позмагатися тільки велика фабрика тютюнових виробів з Прилук.
«Ми тримаємо постійний конструктивний діалог і з об’єднаними територіальними громадами – Корюківською та Холминською», – акцентує Віктор Мурай. Оскільки Віктор Петрович депутат обласної ради, то й з головами облдержадміністрації та облради має спільні погляди на проблеми та їх вирішення. Отож і нещодавно фабрикою техпаперів за вказівкою президента АТ «Слов’янські шпалери – КФТП” Анатолія Бондаря перераховано півмільйона гривень на закупівлю обласному лікувальному закладу сучасного і вкрай необхідного обладнання.
Зліва направо: машиніст шпалеродрукувальної машини Євген Концевий,
директор шпалерного виробництва Сергій Артеменко, помічник машиніста Олег Кожедуб
Фарбоукладач Тетяна Лавріненко (зліва) з технологом Інною Білоховець
Машиніст шпалеродрукувальної машини Сергій Хоменко, його помічник Андрій Самойлов (справа)
Фото Віктора Божка
Джерело http://koryukivka-mayak.com/svitlo-nadiji-kraschoho-vyrobnytstva/
