СУМНІВНІ ЛІКИ: ЩО КУПУЮТЬ УКРАЇНЦІ ЗАМІСТЬ ПІГУЛОК
Українці витрачають в аптеках мільярди гривень, купуючи ліки з недоведеною ефективністю. При цьому кожен 2 пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів, - повідомляє Українська Правда.
За словами Заступника міністра охорони здоров’я Романа Ілика, найвиразнішим показником впливу реклами ліків на українців є те, що понад 50% ліків на ринку – це ліки, які не мають доведеної клінічної ефективності.
З топ-10 препаратів, які найбільше купували українці, лише три препарати є в категорії основних лікарських засобів.
Інші ліки або симптоматичні, або не відносяться до групи основних лікарських засобів, які не мають доказової бази ефективності.
Найбільша проблема реклами ліків – це свідоме маніпулювання інформацією про препарат та його властивості. Це спонукає українців до самолікування та так званої "гугл-терапії".
«15 травня був проведений моніторинг різних центральних каналів. За цей час рекламували 45 лікарських засобів, 2 з них незареєстровані як лікарські засоби, це не ліки, а БАДи, ще 6 – заборонені до реклами в Україні», – додав Ілик.
За даними Нацради, від 30 до 50% від усієї реклами на українському телебаченні – це реклама ліків та медичних виробів.
На окремих регіональних каналах такої реклами може бути 70%.
При цьому статистика показує, що 69% хворих в Україні займаються самолікуванням.
Посадовець розповів, що це призводить до багатьох ускладнень, особливо у хронічно хворих пацієнтів, це впливає на високі показники інвалідності та скорочення тривалості життя.
У 2017 році українці спожили понад 1,2 млрд упаковок. Ринок ліків загалом оцінюють у 70 мільярдів гривень.
Лише 9% цих ліків, які спожили українці, спожиті в умовах стаціонару в лікарні. Це близько 9 мільярдів гривень (12,6% від 70 млрд).
Близько 90% усіх реально спожитих ліків українці приймали вдома, купуючи медпрепарати в аптеках і часто не консультуючись з лікарем.
В європейських країнах та країнах, що розвиваються, в стаціонарі хворі приймають від 40% до 70% від усіх ліків. У нас цей показник у 7 разів нижчий.
Нині в Україні ринок реклами регулюють майже 10 законів та підзаконних актів, але на практиці вони працюють неефективно, зазначив Ілик.
Він вважає, що це насамеред через неефективний механізм контролю, бо функції виявлення порушень на штрафування розпорошені між різними органами держвлади, і додає, що МОЗ є фактично поза цим процесом моніторингом. Штрафувати має Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.