САЛО — ГАРНИЙ ЖОВЧОГІННИЙ ЗАСІБ
Чула про користь для організму свинячого сала, як свіжого, так і старого. Чи це справді так?
Лист коментує директор Клубу «Здоров-є» лікар, фітотерапевт Борис СКАЧКО.
Сало є найліпшим жовчогінним і антиоксидантним засобом. Бажано вживати ту частину сала, яка розміщена поближче до шкірки: воно м’яке, не містить ні пестицидів, ні гербіцидів, ні радіонуклідів, які тварина могла отримати з їжею. А от у м’ясній прорізі є небезпека наявності гельмінтів, тож цю частину потрібно смажити, тушкувати чи варити. Крім того, сало має бути свіжим — не більше як 10-денної давності. Гарним сніданком для людей будь-якого віку є шматочок свіжого сала завбільшки як половина сірникової коробки. Його можна їсти з хлібом, різними прянощами. Така страва гарно стимулюватиме викид жовчі і запобігатиме застійним явищам у печінці. Єдине, що варто врахувати....., Щодо старого сала, то його вживати не раджу, бо воно містить до 30% ненасичених жирних кислот, які швидко окиснюються, перетворюючи продукт на канцерогенний..... Оскільки за нинішньої екологічної ситуації ми отримуємо різних шкідливих речовин аж надміру, надлишок канцерогенів нам не потрібен. Отож страва наших предків — затирка зі старого сала до борщу, сьогодні не годиться. Старе сало, як і свіже, гарно використовувати зовні для лікування болючих хворих суглобів — робити з нього компреси. Це така собі фізіотерапевтична процедура — сало гарно зігріває суглоб, «розганяючи» кров, поліпшує кровообіг. Такий само ефект має нагріта глина, капустяний листок чи сольовий компрес.
|