Головна » 2016 » Березень » 13 » Прощаймо ближнім провини їхні, щоби Всемилостивий Господь простив нам!
10:30 Прощаймо ближнім провини їхні, щоби Всемилостивий Господь простив нам! |
Прощаймо ближнім провини їхні, щоби Всемилостивий Господь простив нам!-  .
Возлюбленні
у Христі браття і сестри! З настанням весни, Господь дає нам духовну
весну - Великий Піст, як засіб очищення духовного і тілесного. Початку
посту передує " Прощена неділя".Чому
остання неділя перед великим постом має назву "прощена"? Тому що в цей
день усі вірні, які готуються до очищувального періоду посту, покликані
простити один одному усілякі образи, та попросити прощення за все зле й
недобре, що вчинили всім, кого скривдили.
Християни мають увійти в
постовий період очистившись від усіх образ, кривд і непорозумінь,
повинні простити оточуючим, щоб і Господь простив нам наші провини чи то
в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі. Згідно з приписами церкви,
якщо у цей день ми не маємо змоги особисто зустрітися з тим чи іншим
ближнім своїм, але відчуваємо, що скривдили його хоча б у думках, або
тримаємо на нього образу в серці своєму, – конче необхідно хоча подумки
попросити в нього пробачення і самому вибачити йому все.
У цей день в усіх храмах східної традиції читається уривок з Нагірної проповіді Господа нашого Ісуса Христа:
"Бо
як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний
Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам
прогріхів ваших.
А як постите, то не будьте сумні, як лицеміри:
вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. По
правді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш,
намасти свою голову і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив
людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне,
віддасть тобі явно.
Не складайте скарбів собі на землі, де нищить
їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж
собі скарби на Небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до
них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце
твоє!" (Євангеліє від Матвія, 6 розділ, 14 – 21 вірші).
В
молитві Господній "Отче наш" ми промовляємо такі слова: "І прости нам
провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..." Отже, як бачимо,
якщо ми не прощаємо своїм боржникам, то не простить і нам Отець наш
Небесний. Тут – велика мудрість! Господь встановив чіткий закон: "Що
тільки людина посіє, те саме й пожне!" (див. Послання апостола Павла до
галатів, 6.7). Якщо ми сіємо навколо себе добро, милосердя, любов, –
відповідно й пожнемо сторицею. Коли ж сіємо ненависть, зло,
нелюбовність, – такий само зберемо й врожай. Якщо сіємо вітер –
обов'язково пожнемо бурю, і таким чином пізнаємо, що "Бог осміяний бути
не може" (див. там же).
Ідея
милосердя і богопізнання – основна ідея Біблії. Це шлях до спасіння,
шлях до щастя, шлях до Царства Небесного. "Милості хочу, а не жертви, і
богопізнання більше, ніж цілопалень" (Книга пророка Осії, 6.6). І тут
же, в четвертому розділі читаємо: "І погине народ Мій за те, що не має
знання..." Брак знання, недовіра до слова Божого, небажання пізнавати
волю Його і жити згідно з цією Волею – ось причина усіх наших проблем.
Проблем як економічних, так і політичних, і релігійних. Лукавство і
лицемірство правлять світом.
Ми
плачемо від того, що навколо буря – і вперто сіємо вітер. Ми не знаємо,
як вирватись з тенет нещасть – і відвертаємо обличчя своє від Істини.
Ми чекаємо від оточуючих розуміння й добра – і скрегочемо зубами від
злості. Воістину, найреальніше пекло –
це наш світ, це ми з вами, це наші запеклі в безбожності серця, де
темрява незнання Бога, де тільки "плач і скрегіт зубів". "Ми мацаємо,
мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі: спотикаємося
ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!... Усі ми
ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті, постійно воркочемо, чекаємо права –
й немає, спасіння – й від нас віддалилось воно..." (Ісаї, 59.10 – 11).
"Наверніться
– і будете жити", – узиває Господь. Наверніться до милосердя, до
прощення, до любові. Розпочніть піст духовний. Скажіть "досить!"
ненависті, ворожнечі, розділенню. "Возлюбіть ворогів своїх..." Та чи
зможемо, коли не навчилися прощати навіть братові своєму?
Прийшов
Великий піст. Час зупинитися на шляхах своїх. Час зосередитись,
заспокоїтись і поглянути на дорогу давню. На той шлях, яким більш як три
тисячі років тому зносив Мойсей з гори Божої скрижалі Завіту – закон
Божий. На той Голгофський шлях, яким дві тисячі років тому возніс їх
Господь наш Ісус Христос на оцю висоту: "Возлюби!"
"Нову заповідь Я вам даю: любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!"
"Так
говорить Господь: "На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про
давні стежки, де то добра дорога, – то нею ідіть, і знайдете мир для
своєї душі!..." (Єремії, 6.16).
Дорогі у Христі браття і
сестри! Я, священик, прошу в кожного з вас прощення! Простіть мене
грішного! Простімо один одного і обнімімо. Відкиньмо свою гординю і
уподібнюймося Господу Нашому Ісусу Христу у смиренні і відчуймо душевний
спокій і умиротворення. Бог - є любов, і тієї любові ми повинні
навчитися в Нього, бо Його любов вирівнює найбільші людські падіння.
Христос тричі падав під тягарем хреста, а ми без числа падаємо в гріхах і
беззаконнях, але Господь дає нам руку, щоб ми покаявшись вставали і
йшли слідом за Ним дорогою спасіння. Хай кожен з нас віднайде той шлях і
ніколи з нього не звертає
Миру і відради духовної вам! З повагою благочинний Корюківського району протоієрей о. Тарасій Баїк.
|
|
Категорія: Свята |
Переглядів: 615 |
Додав: VLAS-KOR
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
