Прополіс лікує безліч хвороб
Бджолиний клей — пропо́ліс — це смолиста клейка речовина темно-зеленого кольору і гіркого смаку, яку збирають медоносні бджоли з бруньок різних рослин. Легко скачується в грудочки та має приємний специфічний запах, що нагадує запах берези. Згодом прополіс набуває темнішого, навіть чорного забарвлення і стає щільнішим, втрачаючи запах. Є одним із основних продуктів бджільництва.
Прополіс являє собою суміш різних речовин, серед яких переважають зібрані з бруньок (береза, тополя, вільха, верба, каштан), стебел і листків рослин смоли та бальзами. У вулику до них домішуються віск, квітковий пилок або бальзамисті оболонки пилкових зерен, а також виділення верхньощелепних залоз бджіл. При добуванні з гнізда в прополіс потрапляють часточки деревини, утеплювальних матеріалів, тіла бджіл. Прополіс бджоли використовують як будівельний матеріал для полірування воскових комірок, склеювання рамок, корпусів, замазування щілин, звуження льоткових отворів, просмолювання внутрішньої поверхні вулика тощо. Завдяки специфічній дії його на мікроорганізми підтримується належний санітарний стан гнізда.
З прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну, і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.
У народній медицині прополіс здавна використовується як лікувальний засіб при лікуванні ран. Має сильно виражену місцеву знеболюючу дію. Анестезуюча (знеболююча) сила 0,25% спиртового розчину прополісу перевершує дію кокаїну в 3.5 рази.
Спиртова витяжка (екстракт) прополісу. Спочатку прополіс охолоджують, подрібнюють і позбавляють різних домішок (частинок воску, мертвих бджіл, дерев’яних скалок тощо).
Для приготування 10-20%-ного екстракту прополісу беруть 10-20 г подрібненого прополісу, заливають його 100 мл 96%-ного спирту і ретельно, протягом 30 хв, збовтують. Суміш зберігати в прохолодному темному місці, періодично збовтуючи. Через тиждень поставити на 2 години в холодильник для відстоювання, тоді процідити через марлю в пляшку з темного скла. Можна зберігати суміш і без проціджування. Добре закритий розчин зберігає свої властивості роками. Для лікування використовується прозорий розчин коричневого кольору. Найкращою дозою для організму людини є 15-20 крапель 5%-ного спиртового розчину на один прийом (В.Я.Починок, І.В.Мудрий, 1975). В якості екстракту А.Ф.Синяков (1995) пропонує використовувати 70%-ний винний оцет. При цьому віск, як баластна речовина, не буде розчинятись у спиртовій настоянці.
Спиртова витяжка прополісу використовується для приготування медово коланхольної емульсії: 78 г рідкого меду, 15 г соку коланхое і 7 мл 10%-ного спиртового екстракту прополіса. Суміш ретельно перемішувати до отримання емульсії вершковоподібної консистенції. Ця емульсія ефективна при лікуванні фарингітів, ринофарингітів, ларингітів і тонзілітів (щоденні змащування глотки ватним тампоном).
Для більш точного визначення вмісту в спирті фракції прополісу після фільтрування суміші сухий залишок зважують. До фільтрату додають стільки спирту, щоб отримати бажаний (2, -5, -10, -20%) розчин прополісу.
10%-тну настоянку прополісу використовують для обробки ран і лікування виразок, для лікування грибкових захворювань ніг (протирати стопи між пальцями), лікування туберкульозу легень і туберкульозу шкіри, лікування пародонтозу (протирати ясна тричі на день тампоном, змоченим розчином прополісу).
Споживання прополісу підвищує загальну фізіологічну та імунну реактивність організму, відновлює працездатність. При прийманні розчину прополісу всередину його розчиняють теплою водою, чаєм або молоком. Для цього беруть пів склянки теплого молока, чаю або води і додають 20-40 крапель (½ чайної ложки) спиртового розчину. Отримана водно-спиртова емульсія має молочно-білий колір і гіркуватий присмак. Пити таку емульсію потрібно поступово, малими ковтками.
Двадцятивідсотковий розчин прополісу вживають при ангінах – 2-4 рази на день по 30-40 крапель після їди. Краплі бажано добре перемішувати з слиною, тоді повільно проковтнути. Трьохвідсоткова спиртова витяжка прополісу виявилась досить ефективною при лікуванні ерозій, запаленні піхви і шийки матки різної етіології (А.Ф.Синяков, 1990).
Після фільтрування спиртової настоянки прополісу залишається його тверда фракція, яка також має протимікробну дію. Змішавши її з чистим вазеліном (1:1), можна отримати мазь для лікування риніту (нежиті), тріщин, подряпин, зовнішнього геморою.
Водний екстракт прополісу (Ш.М.Омаров, 1990). 20 г подрібненого прополісу залити 100 мл дистильованої води, настояти у водяній бані протягом 1 години (температура екстрагування не вище 60°С), фільтрувати через паперовий фільтр. Так отримують 10%-тну водну витяжку прополісу (1:5). Колір – світло-кавовий; при стоянні утворюється осад, тому перед вживанням екстракт потрібно збовтувати.
Препарат має знеболюючі, антибактеріальні, противірусні та протигрибкові властивості, стимулює регенерацію тканин. Використовується для інгаляцій і для зовнішнього застосування (примочки, орошення) при ранах і виразках, захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, зубів, при хронічних тонзилітах, кон’юнктивітах, запаленнях гайморових пазух, трихомонадних, грибкових і бактеріальних запаленнях піхви і ерозії шийки матки, тріщинах прямої кишки, геморої, пухлинних захворюваннях, променевому враженні.
Мед із прополісом. Однорідна маса з певним вмістом витяжки активних речовин прополісу: у профілактичних цілях – 0,1-0,5%, в лікувальних – 3-5%. Колір суміші медовий з жовтувато-лимонним відтінком, смак – солодкий з гіркотою, запах приємний, бальзамовий.
Суміш характеризується виразною антисептичною, дезодоруючою, ранозаживляючою та антисептичною дією, знижує судинні спазми і артеріальний тиск, сповільнює звертання крові, стимулює обмінні і регенеративні процеси. Завдяки антисептичним властивостям препарат гальмує окислення внутрішньоклітинних жирів, що сповільнює процеси старіння, попереджує виникнення онкологічних захворювань.
У медичній практиці використовується 5-, 10-, 15-, і 20%-ний прополісний мед. Для його отримання необхідно взяти 5, 10, 15 або 20 г подрібненого прополісу, розтопити його в емальованому посуді на водяній бані. Тоді додати відповідно 95, 90, 85 або 80 г меду, витримати ще декілька хвилин на водяній бані, постійно помішуючи. Отриману суміш процідити через два шари марлі, розфасувати в банки з темним склом і кришками, що закручуються.
Нормативна доза вживання 5-10%-ного прополісного меду – 1 чайна ложка, 15 і 20%-ного – 0,5 чайної ложки 2-3 рази на день за 0,5 год. до їди (тримати в роті до розчинення). Тривалість курсу лікування – від 5 до 30 днів (при туберкульозі – 1,5-2 міс., при ангіні, бронхіті, запаленні легень тощо – до видужання).
М’яка спиртова витяжка прополісу (прополісний екстракт). Спочатку готують концентрований спиртовий розчин прополісу. Для цього 50 г подрібненого після охолодження і очищеного від механічних домішок прополісу заливають 100 мл 96%-ного спирту. Суміш настоюють протягом тижня в темнім склянім посуді. Тоді фільтрують через один шар марлі (перед фільтруванням ретельно збовтують), випаровують спирт на водяній бані. Готову м’яку витяжку прополісу використовують для приготування свічок. Такі свічки виявились ефективними при захворюваннях передміхурової залози (простатит) і прямої кишки (геморой).
М’яка витяжка прополісу успішно використовується для приготування сиропу, меду з 2% і 5%-ним вмістом прополісу, таблеток з 5%-ним вмістом прополісу (Е.Палош, Н.Петря, К.Андрей, 1980).
Прополісове масло. До 100 г розтопленого на водяній бані вершкового масла додають 15 г попередньо очищеного від механічних домішок подрібненого прополісу, нагрівають до 80°С, проціджують через марлю і охолоджують. При охолодженні суміші на дні може утворитись осад з частинками прополісу. Щоб цього не сталось, під час охолодження суміш періодично помішують. Зберігають м’яку витяжку прополісу в добре закритому скляному посуді в холодильнику. Прополісове масло має зеленкувато-жовтий колір, гіркуватий присмак і запах прополісу. Окрім вершкового масла можна також використовувати інші тваринні й рослинні жири, вазелін.
Прополісове масло має тонізуючі і загальнозміцнювальні властивості. Його рекомендується вживати внутрішньо по 1 столовій ложці тричі на день за годину до їди, або змащувати хворе місце, або ж прикладати тампон з маззю на 10-12 годин при лікуванні лишаїв. Внутрішньо прополісове масло приймають при ангінах, запаленні легень, туберкульозі.
Прополісова мазь на вазеліні. Найбільш ефективні 10%-ні мазі (А.Ф.Синяков, 1990). Для їх приготування 10 г подрібненого і ретельно очищеного від механічних домішок прополісу змішати з 100 г підігрітого до температури 50-60°С чистого вазеліну або тваринного жиру. Суміш нагрівають до 70-80°С, постійно помішуючи, потім фільтрують у гарячому стані через марлевий фільтр, охолоджують. Зберігають прополісову мазь у щільно закритім склянім посуді в темному, сухому і прохолодному місці.
Мазь використовують при лікуванні хвороб шкіри, екземи, грибкових хвороб, при появі тріщин грудних сосків у жінок, які годують немовлят, при нежиті (змащують внутрішню поверхню ніздрів), для лікування порізів, гнійних ран; 5%-на прополісна мазь на вазеліні (5 г прополісу на 100 г вазеліну) ефективна при захворюванні очей (механічні пошкодження, опіки, різні захворювання рогівки). Свіжі рани рогівки епітелізуються вже через 2-3 доби. П’ятипроцентовна мазь вводиться під верхню повіку для рівномірного розподілу на оці. Легкий пекучий біль після накладання мазі проходить через 5-10 хвилин.
Для лікування опіків на обпечене місце накладають 10%-ну прополісову мазь, приготовану на обліпиховому маслі. Вже через 5-10 хвилин після накладання пов’язки з такою маззю сверблячка зменшується, а згодом швидко зникає взагалі.
Прополісова мазь із воском. В 150 г вазелінового масла, підігрітого до кипіння, розтопити 40-50 г воску і 70 г прополісу. В підігріту суміш поступово, протягом 30 хв (безперервно помішуючи), додають 50 г вершкового масла. При дерматозах, фурункульозі, гідроанемії мазь накладається на пошкоджені місця тонким шаром 1-2 рази протягом дня.
Прополісна мазь на маслі. Може бути приготована на будь-якій жировій основі, проте найліпшим є рослинне масло (абрикосове, персикове, соняшникове). Масло доводять до кипіння, тоді до нього додають відповідну кількість подрібненого і очищеного від побічних домішок прополісу, постійно помішуючи, знову доводять до кипіння. Домішки, які спливають, видаляють. Отриману суміш фільтрують і зберігають у герметично закритих баночках із темного скла. При сонячних і термічних опіках найчастіше використовують 5-15%-ні прополісні мазі (А.Ф.Синяков, 1995).
Прополісно-масляний розчин (В.М.Фролов, Н.А.Пересадін, 1993). 20 г очищеного і подрібненого прополісу заливають 200 мл масла шипшини (або обліпихового масла), витримують 30-40 хв. на водяній бані (безперервно помішуючи), фільтрують через 3 шари марлі. Препарат рекомендується вживати по чайній ложці 4-6 разів на день, додаючи безпосередньо перед вживанням вітамін Е у вигляді 30%-ного розчину (1 мл препарату на 10 мл прополісно-масляного розчину). Засіб ефективний при виразках шлунка і кишечника, при гастродуоденітах, хронічних гастритах з підвищеною кислотністю, хронічних колітах тощо.Медово-прополісна мазь: 14 г меду, 14 г прополісу, 48 г ланоліну, 20 г вазеліну і 4 г анестезіну (А.Ф.Синяков, 1995). Суміш готується на водяній бані в емальованому посуді при постійному помішуванні (до отримання однорідної маси). Мазь ефективна при лікуванні синусітів.
Десятипроцентна мазь використовується при опіках і обмороженнях шляхом змащування і втирання в пошкоджені ділянки; при гонореї мазь вводять в сечовивідний канал; при нежиті – ватні тампони, змащені маззю, вводять у носові ходи; мазь 20%-тної концентрації ефективна при грибкових захворюваннях, фурункулах і карбункулах; мазь 30-40%-ної концентрації використовується при пухлинних захворюваннях шкіри, радикулітах, ішіасі і враженні периферійної нервової системи (кінцівок), при сибірсько-виразковім карбункулі.
Прополісне молоко. Довести до кипіння 1 л свіжого молока, в нього всипати 100 г подрібненого і очищеного прополісу. Суміш процідити у скляний посуд. Воскову плівку, яка утвориться на поверхні молока, видалити.
Отримане таким чином 10%-тне прополісне молоко володіє бактерицидними властивостями, а тому довгий час не псується. Приймати по 1 столовій ложці 2 рази на день при бронхітах, астмі. Прополіс на молоці особливо корисний дітям і людям старшого віку, а також усім тим, хто бажає пройти 4-6-тижневий оздоровчо-профілактичний курс лікування. Вживати двічі-тричі на добу по 1 столовій ложці (через 0,5-1 год. після прийняття їжі).
Прополісна паста (В.П.Ківалкіна, А.А.Барсуков, 1991). Для її приготування беруть у різних співвідношеннях подрібнений прополіс і вазелінове масло. Охолоджений у морозильній камері прополіс подрібнюють, звільняють від механічних домішок і ретельно розтирають у фарфоровій ступці спочатку з невеликою кількістю масла, тоді додають решту і перемішують. Готова паста прополісу – однорідна густа сметаноподібна маса жовто-зеленого кольору з ароматним запахом. Її використовують так само, як і прополісну мазь на вазеліні.
Свічки з прополісом. Їх готують із м’якої витяжки прополісу або з його екстракту. В якості основи використовують масло какао, сплави парафіну з ланоліном, гліцериново-желатинові гелі тощо.
Для приготування свічок із м’якої витяжки прополісу розплавляють на водяній бані 20 г масла какао, тоді ретельно розтирають його з 1 г м’якої витяжки прополісу. З отриманої маси готують 10 свічок (з вмістом в кожній 0,1 г витяжки прополісу).
Для приготування свічок з екстрактом прополісу беруть екстракт прополісу і жирову основу в співвідношенні 1:4, змішують в ступці до однорідної маси. Свічки товщиною 1 см викачують на скляній пластині дощечкою, покритою вощаним папером. Розрізані по 3 см шматочки загострюють з одного боку, загортають у пергаментний папір чи целофан і зберігають у холодильнику.
Свічки вводять у пряму кишку по 1 шт. після очисної клізми або довільного випорожнення кишечника. При хронічному простатиті проводять два-три 30-денних курси з перервою 1 міс. Свічки мають антибактеріальну, знеболюючу, протизапальну і регенеративну дію.
Медово-каланхойна емульсія з прополісом. Змішати 78 г світлого меду, 15 мл соку каланхое перистого, 7 мл 10%-ного спиртового екстракту прополісу. Суміш витримують 30 хв. на водяній бані при постійному помішуванні. Зберігають у герметично закритих скляних банках у темному і прохолодному місці. Використовують для змащування слизових оболонок рота, мигдалин і задньої стінки глотки при їх захворюванні, при лікуванні хронічного гастриту з секреторною недостатністю (1 столова ложка тричі на день за 1 год. до їди протягом 1 міс.), для інгаляцій – при гострих респіраторних захворюваннях. При лікуванні захворювань травного тракту до медово-каланхойної емульсії можна додати сік алое (10:1).
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ !
Переглянути багато цікавих публікацій щодо лікування, Ви можете на сайті http://korjukivka-sity.at.ua/ ТА У РУБРІЦІ ЗДОРОВ-Я http://korjukivka-sity.at.ua/news/zdorov_ja/1-0-1
|
