КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО
ГоловнаРеєстрація Вхід
Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, ГістьRSS
-Громадський Інформаційний Сайт - -
Меню сайту
Категорії розділу
Події [424]
Вибори [145]
Громада та влада [864]
Точка зору [235]
Право знати [1061]
Свобода слова [37]
Гарячий коментар [5]
Тут я живу [275]
Історія нашого краю [91]
Захисник [26]
Свята [720]
Здоров-Я [551]
Господар і Господарка [56]
Смакота [50]
Поради [141]
Рибалка та полювання [42]
Цікавинки [69]
Всячина [43]
Радіо онлайн
СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО
Наше опитування
Календар
Друзі сайту

Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст.№1.





Семеновка - наш город!

Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архів записів
 


Головна » 2010 » Вересень » 6 » На радість колораду
19:02
На радість колораду

                         На радість колораду

  
Картопля на Чернігівщині завжди вважалася продуктом номер один. Щоб отримувати гарні врожаї, потрібні високоякісний насіннєвий матеріал і ефективні засоби боротьби з хворобами та шкідниками, зокрема колорадським жуком. І не лише ефективні, а й безпечні для довкілля і здоров’я людини. На жаль, виробники городини, і, зокрема, картоплі, не завжди дбають про те, щоб у ній не було «хімії».
Не секрет, що селяни масово кроплять картоплю отрутою невідомого походження. У той же час у ЗМІ рекламуються такі отрутохімікати, які колись були категорично заборонені для застосування на осібних городах, а призначалися лише для насіннєвих господарств. Оброблену ними картоплю не їдять дикі кабани і навіть гризуни. Побачити її можна неозброєним оком. Скажімо, у картоплі без «хімії» материнська бульба згниває. А на базарі можна побачити стару материнську картоплю на насіння, яка на вигляд не відрізняється від молодих бульб, тобто не гниє, не розкладається мікроорганізмами. Це означає, що у ній практично законсервована «хімія», пояснили мені фахівці Інституту сільськогосподарської мікробіології, що у Чернігові. Та спробуйте запитати у продавця довідку з лабораторії про вміст хімікатів у городині чи садовині – тільки зіпсуєте собі настрій, а результату не доб’єтесь.
Тим часом безсистемне застосування інсектицидів призводить до сумних наслідків. Шкідливі організми пристосовуються до них, та так, що частота виникнення їх стійких форм випереджає створення нових препаратів. Тож аби знищити шкідника, доводиться збільшувати або агресивність препарату, або кратність обробок ним, тим самим «заганяючи» інсектицид у власну печінку. Через застосування хімічних препаратів накопичуються потенційно канцерогенні сполуки у харчових продуктах, забруднюються ґрунтові води, з’являються стійкі до сучасних інсектицидів популяції комах-шкідників, гинуть корисні комахи тощо.
У той же час ні в Америці, звідки до нас прийшов колорадський жук, ні в Європі проблеми з ним немає, тому що там дотримуються сівозмін при розміщенні культур. Скажімо, картоплю не вирощують по картоплі і садять її на солідній відстані від попереднього місця. За таких умов, якщо шкідник і дістанеться на відстань 5 — 10 кілометрів до нового картопляного поля, то з’явиться на ньому лише наприкінці сезону, коли жодної шкоди вже не завдасть. А в Україні, де 96 відсотків картоплі вирощується у приватному секторі, її доводиться садити на одному місці або, у кращому разі, через межу. Звідси — велика біда з колорадським жуком, у боротьбі з яким ми змушені труїти й самих себе. Чи ж є вихід?
— Українські вчені розробили чимало способів порятунку рослин, зокрема, й картоплі, від шкідників, не вдаючись до застосування хімії, — каже директор Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН Віталій Волкогон. – Існують природні хвороби колорадського жука. Науковці нашого інституту виділили бактерію-збудника цих хвороб і на її основі розробили препарат бацилотуринг. Личинка жука з’їдає листя картоплі, оброблене цим препаратом, і гине. Його застосування забезпечує надійний захист від колорадського жука, сприяє приросту врожаю на 57— 104 відсотки і поліпшенню якості бульб, та головне — не шкодить здоров’ю людей, довкіллю.
Однак радіти рано. «Виробництво цього чудового препарату в Україні не налагоджене, — розповів завідувач лабораторією Інституту сільськогосподарської мікробіології Станіслав Надкерничний. – Наші фахівці згодні продати виробнику ліцензію, технічну документацію, штам мікроорганізму, надати йому нормативні документи. Та препарат потрібно «розкручувати», вкладати кошти у його рекламу. Застосовується він переважно у приватному секторі, тож треба переконати у його перевагах споживача. А вітчизняному аграрному бізнесу, «вахтовикам-тимчасовикам», хочеться вкладати інвестиції лише в те, що відразу дає прибуток. Приміром, не так давно одна київська фірма взялася виробляти бацилотуринг. Але в погоні за прибутком бізнесмени вкладали занадто мало діючої речовини в упаковки з препаратом. Унаслідок він не дав бажаного ефекту».
Отже, мільйони власників селянських господарств та присадибних ділянок позбавлені змоги придбати доброякісний вітчизняний препарат для біологічного захисту рослин. Тоді як у економічно розвинених країнах саме цьому методу приділяють значну увагу. Так, департамент землеробства США затвердив положення про те, що сучасний біологічний захист рослин має стати пріоритетною формою в довго строкових програмах боротьби зі шкідливими організмами і повинен замінити хімічний. У нас же виробництво здорових харчових продуктів досі перебуває поза увагою державної політики. Тож ще довго, мабуть, їстимемо картоплю з отрутою...

  
Джерело: Литвиненко Наталя, "Сільські вісті"
Категорія: Цікавинки | Переглядів: 1008 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО © 2024
Форма входу
Переклад Сайту


Пошук
Ми ВКонтакті
Наша кнопка
Її код
Code
<a href=" http://korjukivka-sity.at.ua/"target=_blank><img src=" http://korjukivka-sity.at.ua/knopka_sajta.gif"border="0" title=" Громадський сайт міста Корюківка " width=137 height=50></a>
Погода
Корюковка 

Телефонний довідник Корюківського району

Найближчі свят
Праздники Украины
Гороскоп
Loading...
Гімн України