"Україна – це Європа!”, барикади, кров, "Небесна сотня” – невже минуло вже три роки від тих буремних подій?! Редакція звернулась до корюківчанина-очевидця народного повстання, Революції Гідності, щоб згадати – і не забувати…
Анатолій Савченко на столичному Майдані
Давно вже перебуваючи у вирі політичних подій – у підйомі першого синьо-жовтого прапора в столиці, акціях протесту "Кучму – геть!” та інших, не міг бути осторонь й подальших протестів. І першого Майдану – проти фальсифікації виборів президента Ющенка. Знаходив разом з іншими повстанцями прихисток в Українському домі, ходили до Верховної Ради і Кабміну, врешті домоглися повторного голосування… Як журналіст – висвітлював ці події, фотографував, допомагав збирати скарги громадян до Верховного суду. Революції здійснюють небайдужі люди і патріоти, а користуються їх наслідками часто корисливі особи…
Коли президентом обрали Януковича, було багато обіцянок, але вони не виконувалися, життя не покращувалось. І Віталій Кличко почав збирати людей на столичний Майдан. Ми активно їздили у Київ з Леонідом Неживим від районного осередку партії "Удар”. І очікували, що Янукович 29 листопада підпише акт входження України до Європи. Того дня відбувалось два Майдани, на Хрещатику зібралась молодь, а на Європейську площу звезли бюджетників, які у розмовах зізнавалися, що їм погрожували звільненням з роботи за відмову їхати сюди. Деяким видавали по п’ятсот гривень, але організатори переполовинювали плату і клали у свої кишені. Увечері, залишаючи Київ, не міг собі уявити, що через декілька годин привезені "беркутівці” будуть лупцювати невинних дітей, які всього лиш "хотіли до Європи”!
Звістка про побиття мирних демонстрантів сколихнула Україну і світ. На 1 грудня за закликом демократичних сил – до Києва поїхали небайдужі люди. Вранішнім автобусом з Корюківки на участь в акціях протесту відправились і кілька корюківчан. Дорогою до столиці автобус зупиняли, але все-таки доїхали. Місто було збудженим, до центру рухались авто і люди. На площі Незалежності стояла міліція, "охороняла ялинку”. Колона протестуючих рушила від храму Софії до університету ім. Шевченка. Друзі-депутати, з якими підтримую стосунки, запропонували мені та іншим – нести полотно великого державного прапора вулицями аж до площі. Разом я фотографував цю ходу. За прапором йшли Порошенко, Кличко, Яценюк, Луценко, Аваков та багато інших відомих людей. На мітингу з імпровізованої трибуни виступали політики, священики та активісти. Промови переривалися закликами "Зека – геть!”, "Революція!”, "Україна – це Європа!”.
Вже під вечір продовжилося побоїще біля Адміністрації президента. Так минув перший день великолюдного спротиву проти режиму Януковича. Потім ще багато разів я їздив на акції протесту. Довелося ночувати у Київській міськраді, в Будинку профспілок. Коли побили журналістку Тетяну Чорновол, акція протесту відбувалась біля Міністерства внутрішніх справ. Було видно, що правоохоронці розгублені. У спілкуванні один полковник нам сказав: "Хай дадуть нам команду і ми їх за одну ніч переловимо і пов’яжемо. Ви думаєте, ми не бачимо, що робиться?” Під час різдвяних свят ще їздили на вертеп до столиці з благочинним району отцем Тарасом Баїком. А потім були події, що вразили світ – пролилася перша кров…
Довелося бачити, як жертовно виходили на барикади прості трудівники й інтелігенція. І це тривало доти, поки Янукович не збіг з України з челяддю та награбованим. Країна залишилась обдертою, але незламною. Хоча до влади почали набиватися не патріоти-борці, а горлохвати, що через рік-другий позабували про уроки Майдану, погрузли у корупції. І на звернення людей, які пройшли горнило Майданів, революції і АТО – підступно відповідають: "Я вас туди не посилав!” Чи є такі на Чернігівщині й на Корюківщині? Є і чимало. Довелось мені бачити таких, наприклад, що коли Юлі було скрутно – кидали партквитки, відрікалися. А потім, після перемоги – знову приходили у владні кабінети, щоб набити собі кишені… Отож пильнуймо і не даймо знову себе обдурити!
P.S. До речі, хронологію згаданих подій можна переглянути на моєму сайті "Корюківка – наше місто”, який дивиться увесь світ. Там є фото і відео матеріали. Веб-сайт був створений на День незалежності й більше шести років висвітлює сучасну історію рідного краю.
Анатолій САВЧЕНКО,
громадський активіст
Джерело http://koryukivka-mayak.com/
