Хто кум і кума у голів РДА
 .
РДА — райдержадміністрація. Її голова — найбільший у районі начальник. До нього ж і найбільша увага, адже від його рішень багато чого залежить, часом навіть людські долі. Та сьогодні, напередодні найбільшого християнського свята, ми вирішили поговорити не про те, хто правильно керує, а хто ні. А про кумів. Кум і кума у кожного е, а як з цим у голів райдержадміністрацій Чернігівщини? Питали в усіх районах, крім Бахмацького, бо там Президент голови ще не призначив.
Бобровиця
Голова РДА Іван Захарченко:
— У мене син. Його хрещені — з села Хомутець Миргородського району Полтавської області, — розповів Іван Андрійович. — Називати їх прізвища я б не хотів.
— А скільки у вас хрещеників?
— Один. Тарас Приходько. Його батьки, Таня і Вітя, мої друзі та однокласники. Нині кияни.
— Чесно кажучи, я чомусь подумала, що ви не називаєте прізвища хрещеного свого сина, бо воно дуже гучне. Це, часом, не Леонід Яковишин?
— Ні. Леонід Григорович скоріше мій «хрещений батько». Свого часу він запросив мене на роботу в Бобровицю.
Борзна
Голова РДА Анатолій Дробот:
— Шестеро кумів, а також хрещені батько і мати у мене з'явилися в один день, у 1990 році, — говорить Анатолій Андрійович. — Моя мама була секретарем партійної організації школи, де працювала завучем, тато теж був партійний, бригадир, потім управляючий у господарстві, заробив два ордени Трудового Червоного Прапора. Зараз мамі 80 років, батьку 85, вони і тепер живуть у селі за 25 кілометрів від Харкова. І от, коли у нас з дружиною народився син, виявилось, що ми не хрещені: ні донька, ні я, ні моя сестра Зоя. Я в той час працював головою колгоспу у Пісках Бобровицького району, І селі, де народився Павло Тичина. Ми з дружиною поговорили і дійшли рішення: раз син, треба його похрестити, а заразом і нас усіх. Так і зробили. Приїздив батюшка з Нової Басані.
Хрещеними батьками доньки стали мій друг Олександр Рябікін і моя рідна сестра Зоя Андріївна. Анатолій Сльозка з Нової Басані — хрещений сина. Кума Ніна Черней з Києва. У мене п'ятеро хрещеників. Віта, донька двоюрідного брата, у Харкові Ігор Сохраним, син жінчиного брата, Саша Омельченко, син друга, з яким я разом учився. Двох дівчаток хрестив у Пісках.
Варва
Голова РДА Петро Бакуменко:
— У мене сім кумів і сім кумась, — розсміявся Петро Іванович. — Усі вони прості хороші люди. Старшого сина хрестили Григорій Скорик з Харитонівки Срібнянського району та Любов Радах зі Срібного. Молодшого хрестили редактор срібнянської газети Сергій Бебик та Лариса Михайлівна Лещенко з Прилук.
А ще в мене п'ять хрещеників. Вони вже дорослі. І Куми Ковгани — із Побочіївки Срібнянського району, куми Лавриненки з Харитонівки, з Сергієм Лавриненком ми ходили в один клас, куми Лоза із Сумщини, є куми у Києві.
Ічня
Голова РДА Сергій Рубашка:
— Я своїх кумів набув до роботи в Ічні. Вони живуть у Носівці, в Носівському районі, у Харкові та в Ічнянському районі. Працюють: вчителем сільської школи, в комерційній фірмі та держслужбовцями. Зокрема Сергій Войко трудиться в управлінні агропромрозвитку, а живе в селі Ольшана Ічнянського району.
Козелець
Голова РДА Леонід Мисливець:
— Так вийшло, що трьох моїх кумів звати Павлами. Я хрестив трьох дітей: двох дівчат і одного хлопчика. Моя хрещениця Іра — донька двоюрідної сестри Валентини, яка працює бухгалтером у приватному підприємстві в Чернігові. Інша хрещениця — Настя — донька мого старого товариша Павла Корчагіна. А хрещеник Женя — син Павла Іванова, оператора котельні в Острі.
Моїх доньок Дашу і Діану хрестила двоюрідна сестра Світлана, вона зараз займається вихованням своїх дітей, живе у Києві. Хрещеним батьком їм став мій старий знайомий Павло Приступа, він бізнесмен у Києві.
Короп
Голова РДА Володимир Бригинець:
— Усіх трьох моїх доньок Марину, Ярославу і Вікторію хрестив мій двоюрідний брат, мій тезко Володимир Бригинець. Тільки він Іванович, а я Дмитрович. Він працює вчителем у селі Козелецького району. Хрещена наших дітей — жінчина рідна сестра Світлана, по чоловіку — Нечаєва. Вона живе в Києві, домогосподарка.
Я також маю хрещеника. Звуть його Давид, йому шість років. Він син мого рідного брата.
Хрещеники бачать своїх хрещених, як ми всі з'їжджаємося однією великою родиною до матері в Козелець на великі свята — Різдво та Паску.
Куликівка
Голова РДА Олег Шпак:
— То тільки балачки, що у мене кум Труш (Віктор Труш — голова селянсько-фермерського господарства «Колос» у смт Куликівка. Відомий, багатий і авторитетний. — Авт.). Насправді одна кума — вчитель у музичній школі Чернігова, друга — викладач у Чернігівському педуніверситеті, третя — бухгалтер приватної фірми у Києві. Два куми — приватні підприємці, один займається продажем і установкою електрообладнання, другий — перевезенням, має власний автобус.
Мена
Голова РДА Анатолій Соломко:
— У мене двоє дітей. Дочку хрестив мій двоюрідний брат, нині він живе в Росії. А кума працює інспектором по кадрах і головою профкому у ШРБД-82. Сина хрестили однокласник (він уже покійний) моя двоюрідна сестра. Працювала вона бухгалтером у Менській міськраді, нині на пенсії.
Маю ще четверо хрещеників — двоє дівчат і двоє хлопців. Один кум — голова адміністрації в Алтайському краї Росії, це, приблизно, як у нас сільський голова. А кума — сестра кумової дружини. Ще один кум, Микола Фесюн, агроном, колишній перший секретар райкому комсомолу. Його дружина сільський голова у Бірківці Менського району. Третій кум живе у Куковичах, працював у сільгосппідприємстві. Кума була телятницею, нині обоє на пенсії. Четвертий кум — сусід (я живу у Куковичах), працює інженером з техніки безпеки у СК «Куковицька», кума — вагар на молочнотоварній фермі.
Ніжин
Голова РДА Володимир Другаков:
— У мене одна кума — подруга дружини, її однокурсниця. Працює у перукарні, робить жінок гарними. А кум — чоловік моєї сестри, приватний підприємець.
І я став хрещеним один раз. Кума працює у Ніжинському університеті у бібліотеці, кум — військовий, підполковник у відставці.
Новгород-Сіверський
Голова РДА В'ячеслав Кауфман:
— Хрещеників у мене немає. А куми є. У мене двоє дітей. Один кум займається ремонтом машин, а кума — бізнесом у Росії. Ще одна кума живе у Брянську, її бізнес — озеленення. Кум працював капітаном теплохода у Київському річпорту.
Ріпки
Голова РДА Петро Головач:
— У мене двоє дітей. Донька Анжела і син Михайло. Хрещений батько у них — Олександр Андрійович Тищенко. Це рідний брат моєї дружини. Живе в Росії, у місті Желєзногорськ. Телефоном спілкуємося щотижня, бачимося рідко.
У мене два хрещеники: Толя і Серьожа.
Толя — син Анатолія Івановича Калібаби. Покумалися, коли працювали в «Міжколгоспбуді». Анатолій Калібаба був водієм. Родом він із Куликівського району. Зараз живе в Ріпках.
Серьожа — син Наталі! Михайлівни Науменко. Кума живе у селі Землянка Глухівського району на Сумщині. Працювала дояркою. Село Землянка — сусіднє з моїм рідним селом Шевченкове (колишня назва Чорториги).
Усі мої куми — прості, робочі люди, і я цим пишаюся. Я дуже рано одружився, в 19 років. Наш первісток Анжела народилася, коли ми з дружиною були зовсім молодими. Ім'я доньці вибирали, мабуть, усім гуртожитком «Міжколгоспбуду». Серед друзів по гуртожитку шукали їй кумів.
Запрошували мене в куми родичі, але я відповідав: «Ми ж і так родичаємося!»
Семенівка
Голова РДА Сергій Євменов:
— Мої дві доньки вже дорослі. Наталі 30 років, Ірині — 26. У мене куми — звичайні люди. Не при посадах. Буває, що в куми беруть для вигоди, для ділових стосунків. Я зиску в кумах не шукав. Наталю хрестив мій друг дитинства. Проста робоча людина, водій. Ірину — мій старший брат Олександр. Хрещена мати моїх доньок — подруга дружини, медична сестра. У мене один хрещеник — Валерій. Він уже дорослий. Створив свою сім'ю. Батько його, мій приятель, вже покійний.
Сосниця
Голова РДА Василь Колос:
— У мене двоє дітей Алла і Аліна. Хрещений батько у дівчат — одна і та ж людина. Я теж хрестив дітей в інших. Несу відповідальність за це. Все як положено. Мої куми — не начальство. Прості люди. Що про них писать? Я запитував, вони цього не хочуть.
Срібне
Голова РДА Олег Власенко:
— Мого сина Ростислава (йому зараз 12 років) хрестив Олександр Лобко. Товариш, однокашник. Разом навчалися у Ніжинському педагогічному інституті. На першому курсі спільно наймали квартиру. Потім жили в одному гуртожитку, але на різних поверхах. Закінчили вуз із червоними дипломами. Зараз Олександр працює менеджером Прилуцької компанії «Бритиш Американ Тобакко Україна». І він, і я живемо у Прилуках. Бачимося зазвичай на родинних святах.
Я хрестив сина Олександра Пишевського. Він директор Прилуцької компанії «Радіо Планета FM 102,8». Хрестив сина мого рідного брата Юрія. Він юрист у Києві. Племінник Макар — наймолодший мій хрещеник, йому всього півтора рочку. Л от найстаршій моїй хрещениці Валерії — 16, вона живе з батьками у Ромнах Сумської області.
Талалаївка
Голова РДА Микола Лубін:
— Доньку моя дружина Наталія Петрівна похрестила підпільно. Я про це і не знав. Мені розповіли пізніше, — і говорить Микола Борисович. — Тоді, у 1982 році, і ми жили у Києві, я працював у Центральному комітеті комсомолу. В ті часи партія, комсомол переконували не ходити в церкву, хрестити дітей заборонялося. Я, як уповноважений по двох західних областях, сам же їздив і забороняв. Тим часом Наталія Петрівна поїхала до: батьків у Прилуки, запросила батюшку. Потихеньку, без кумів, похрестили дитину.
Син народився у 1974 році, коли я ще працював у колгоспі, членом партії не був. Сина ми в церкву возили, у Прилуках. Його хрещений батько — двоюрідний брат дружини Василь Матухно з Варви, кума — подруга дружини по академії Софія Цеханська.
Уже років десять, як я докорінно змінив своє ставлення до релігії. Відновив церкву у Журавлі. У минулому році, на Варвару, ми відкрили церкву у Талалаївці. Уявіть — райцентр, а храму не було. Гроші на побудову церкви збирали громадою, 100 тисяч гривень залучила райдержадміністрація. Збираюся відновити старовинний дерев'яний восьмикупольний храм у селі Сильченкове.
Хрещеників у мене небагато. У Журавці, будучи головою, похрестив дівчинку.
Чернігівський район
Голова РДА Микола Кудрик:
— У мене двоє дітей. Сину Сергію 31 рік. Доньці Ірині 27.
Моїх дітей хрестив друг дитинства Володимир Сапон. Зараз працює під Києвом. Інженер, заступник директора виробничого об'єднання.
Хрещена мати моїх дітей, Тетяна Волошина, військова. Полковник Збройних сил України. Живе в Києві. Спеціаліст з комп'ютерної техніки. Що кума — полковник, мені не страшно. Коли покумалися, була тільки старшим лейтенантом.
У мене один хрещеник — Сашко. Він син мого товариша Федора Стеченка. Федір Миколайович зараз на пенсії, живе у селищі Михайло-Коцюбинське. Працював у Левковичах, сусідньому селі, головою колгоспу.
Ми з моїми кумами Федею і Володею — однокласники. Навчалися у Жеведській школі Чернігівського району. Федя закінчив сільськогосподарську академію. Володя — політех. Я — історичний факультет Чернігівського педінституту. Вже 28 років на держслужбі, півтора року як очолюю «столичний» Чернігівський район. Куми в моєму житті — дуже дорогі мені люди. І друзі, і порадники.
Щорс
Голова РДА Олександр Грабовський:
— У мене один син — Дмитро. Йому вже двадцять чотири роки. Дмитра хрестив мій друг Андрій Томашев. Він колишній військовий. А зараз — успішний бізнесмен. Живе у Санкт-Петербурзі. Бачимося з кумом три-чотири рази на рік. Вважаю, що для такої відстані і для зайнятих людей це досить-таки часто.
Один у мене хрещеник Микола Він син сестри моєї дружини. Бути кумом у родичів приємно. Зміцнюються родинні зв'язки.
Проводячи це опитування, ми робили також тест на відкритість очільників виконавчої влади. Більшість склала його блискуче і виглядає достойно. Дехто так і не вийшов на зв'язок. Можливо, пізніше?
Підготували Ольга Макуха, Тамара Кравченко, Валентна Тимошко, Аліна Сіренко, Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №12 (1350) P. S. Дуже цікавий матеріал, але то про область... А хто надасть інформацію про кумівні стосунки великих і малих посадовців на корюківщині ??? З свого боку обіцяємо поставити ту цікавинку на наш сайт, також, чекаємо від вас коментарів.
|
