КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО
ГоловнаРеєстрація Вхід
Ви увійшли як Гість • Група "Гості"Вітаю Вас, ГістьRSS
-Громадський Інформаційний Сайт - -
Меню сайту
Категорії розділу
Події [424]
Вибори [145]
Громада та влада [864]
Точка зору [235]
Право знати [1061]
Свобода слова [37]
Гарячий коментар [5]
Тут я живу [275]
Історія нашого краю [91]
Захисник [26]
Свята [720]
Здоров-Я [551]
Господар і Господарка [56]
Смакота [50]
Поради [141]
Рибалка та полювання [42]
Цікавинки [69]
Всячина [43]
Радіо онлайн
СЛУХАТИ ОНЛАЙН РАДІО
Наше опитування
Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Друзі сайту

Корюківська ЗОШ І-ІІІ ст.№1.





Семеновка - наш город!

Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архів записів
 


Головна » 2015 » Листопад » 18 » Хто і як ліквідував стратегічну авіацію України
13:12
Хто і як ліквідував стратегічну авіацію України

  Хто і як  ліквідував  стратегічну  авіацію  України

.

 У 1992 році на території України перебувало 4 повітряні армії, 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилій, навчальні та спеціальні установи і заклади[1]. На базі штабу 24-ї Повітряної армії у м. Вінниця було сформовано Командування ВПС України.  До складу ВПС України були передані 3 повітряні армії (1100 бойових літаків), серед яких були 30 Ту-16 (ракетоносців), 30 Ту-22КД (ракетоносців), 30 Ту-22Р (розвідників), 36 Ту-22М3, 23 Ту-95МС-16, 19 Ту-160, 21 літак-заправник Іл-78, а також великі арсенали авіаційних крилатих ракет Х-55 (1068 одиниць) і Х-22 (423 одиниці)[1][2][3].

   У 1992 році Україна також отримала більшу частину авіації Чорноморського флоту СРСР, в тому числі дивізію (три полки) морських ракетоносців Ту-22М2 і Ту-16К, і розвідувальний полк на Ту-22Р[4].
 2 Місця базування

2.1 Авіабаза Прилуки

2.2 Авіабаза Полтава

2.3 Авіабаза Узин

2.4 Авіабаза Біла Церква

2.5 Авіабаза Кульбакине

2.6 Авіабаза Стрий

2.7 Авіабаза Озерне

2.8 Авіабаза Ніжин

Ліквідація стратегічної авіації України[ред.  

Знищення Ту-22М3 ВПС України за допомогою обладнання американської компанії Raytheon Technical Service, авіабаза Полтава, 2002 рік

Розріз першої Х-22 на авіабазі Озерне, в рамках «Програми спільного зниження загрози» агентства МО США зі скорочення військової загрози (DTRA), Україна, 6 листопада 2002 года[5].

Причини ліквідації стратегічної авіації України[6][7]:
Глибока економічна криза, що охопила України після виходу з СРСР
Підписання Україною у 1992 році Лісабонського протоколу до договору СНО-1, згідно з яким новоутворена країна зобов'язалася до 5 грудня 2001 року ліквідувати всі стратегічні засоби доставки ядерної зброї
Тиск Державного департаменту США на керівництво України
Відсутність технічної підтримки заводів-виробників і конструкторських бюро, які залишилися на території Росії
Масове скорочення і звільнення зі збройних сил досвідчених льотчиків та інших фахівців, необхідних для експлуатації літаків стратегічної авіації
Закінчення ресурсу на ряд вузлів і агрегатів

Фінансування робіт з ліквідації стратегічної авіації України здійснювалася за рахунок коштів, виділених американським урядом в рамках угоди «Про надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї і запобіганні поширення зброї масового ураження», підписаного 25 листопада 1993 року між Україною і США[2]. У 2000 році угода була продовжена до 31 грудня 2006 року[8].

У 1996–1999 роках керівництво України ліквідувало 29 стратегічних літаків-ракетоносців (10 Ту-160, 19 Ту-95МС) і 487 крилатих ракет Х-55, що перебували на озброєнні ВПС України[9].

У 1999–2000 роках, відповідно до міжурядової угоди, Україна передала Росії 8 Ту-160, 3 Ту-95МС і 581 крилату ракету Х-55 в рахунок сплати українського боргу за поставлений природний газ на суму $ 285 млн[10][11]. Два ракетоносці Ту-95МС (б/н 31 і 95) були переобладнані в літаки-розвідники і поставлені на зберігання біля НАРП (Миколаївського авіаремонтного заводу). По одному Ту-160 і Ту-95МС як музейні експонати залишилися в Полтавському музеї дальньої та стратегічної авіації[9]. Також на території України було утилізовано 5 російських Ту-95 (3 Ту-95МС і 2 Ту-95К22), що перебували на авіаремонтному заводі в м Біла Церква, згідно з «Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про ліквідацію і порядок повернення авіаційної техніки, що перебуває на ремонтних підприємствах Міністерства оборони України і Міністерства оборони Російської Федерації»[12][13].

У 2001 році Україна продала 12 крилатих ракет Х-55 в Іран і 6 одиниць в КНР[14]. Про це стало відомо у 2005 році, коли Святослав Піскун, генеральний прокурор України, розповів про оборудку британській газеті «FinancialTimes»[15].

У 2002–2006 роках на авіабазах в Миколаєві, Полтаві, Прилуках та Білій Церкві було ліквідовано 60 Ту-22М (43 Ту-22М3 та 17 Ту-22М2), що перебували на озброєнні ВПС і авіації ВМC України, а також перебували на базах зберігання і авіаремонтних заводах[9]. Також на авіабазі Озерне було знищено 423 авіаційні крилаті ракети Х-22[9]. Для музейної експозиції було залишено 4 Ту-22М, з яких один Ту-22М3 перебуває в Полтавському музеї дальньої та стратегічної авіації, і по одному Ту-22М0, Ту-22М2 і Ту-22М3 — в Державному музеї авіації України[9].

У 2004 році на території Державного авіаційного науково-випробувального центру ВПС України (колишнє Управління 8 ДНДІ ВПС ім. В. П. Чкалова) був розрізаний перший Ту-142, що належав Україні, під наглядом групи американських фахівців на чолі з Вільямом Янгстромом, керівником «Програми спільного зменшення загроз в Україні»[16][17]. Ту-142, що належали Україні, базувалися на авіабазі Кульбакіно 33-го Центру бойового застосування і перенавчання ВПС України (м. Миколаїв) і на аеродромі Державного авіаційного науково-випробувального центру ВПС Україна поблизу с. Кіровське (АР Крим).

До 2007 року на території України було знищено 6 дальніх протичовнових літаків Ту-142 і 4 навчально-тренувальних Ту-134УБЛ[2]. Кілька Ту-142 і Ту-134УБЛ залишилися в Україні як музейні експонати: Ту-142 можна побачити в Державному музеї авіації України і Луганському авіаційно-технічному музеї, а Ту-134УБЛ — в Державному музеї авіації України і Полтавському музеї дальньої та стратегічної авіації.
 
Ту-160 (б/н 10) ВПС України, авіабаза Прилуки, 1996 рік.

Ту-22М3 (б/н 59) ВПС України, авіабаза Прилуки, 1997 рік.  Ту-160 і Ту-22М3 на авіабазі Прилуки
Ту-160 (б/н 12), 1997 рік
Ту-160 (б/н 15), 1997 рік
Ту-22М3 (б/н 55), 1997 рік
Ту-22М3 (б/н 51)
Ту-22М3 (б/н 50)


На авіабазі дислокувалися наступні літаки-ракетоносці 184-го гвардійського важкого бомбардувального авіаполку[18]:
Ту-16: з 1955 по 1984 рік
Ту-22М3: 1984–1991 рр; 1993–2000 рр
Ту-160: з 1987 по 2000 рік

25 квітня 1987 року авіабаза Прилуки першою в СРСР отримала стратегічні ракетоносці Ту-160. У 1991 році, на момент розпаду СРСР, в Прилуках перебувало 19 з 35 побудованих Ту-160 у складі двох ескадрилій. У третій ескадрильї базувалися 6 навчально-тренувальних літаків Ту-134УБЛ, які забезпечували навчання льотчиків і допомагали продовжити ресурс ракетоносців.

8 березня 1992 року полк присягнув на вірність Україні[18].

У 1993 році у зв'язку з реформуванням українських ВПС на озброєння полку знову були прийняті 20 Ту-22М3. Після розпаду СРСР більшість Ту-160 українських ВПС були поставлені на консервацію, крім декількох бомбардувальників, а полк знову озброїли Ту-22М3[18].

18 лютого 1995 року в газеті «Правда Прилуччини» так описували боєздатність полку:

Утримання (без проведення польотів) літака Ту-160 нам обходилося (в цінах 1995 року) до 418 000 доларів на рік. Льотчики востаннє піднімалися в повітря в жовтні 1994 року. Немає пального. Пуски ракет не проводилися з 1991 року.[19]

16 листопада 1998 року Україна приступила до знищення Ту-160 по програмі Нанна-Лугара («Програмі спільного зменшення загрози»). У присутності американських сенаторів Ричарда Лугара і Карла Левіна був розрізаний Ту-160 з бортовим номером 24, що був випущений у 1989 році і мав 466 годин нальоту. Другим був знищений Ту-160 з бортовим номером 13, що був побудований у 1991 році і мав наліт менше 100 годин.[18]

8 вересня 1999 року в Ялті було підписано міжурядову угоду між Україною і Росією про обмін 8 Ту-160, 3 Ту-95МС, близько 600 крилатих ракет Х-55 і аеродромного обладнання в рахунок сплати українського боргу за поставлений природний газ на суму $285 млн[10].

5 листопада 1999 року Ту-160 з бортовим номером 10 став першим, який перелетів до Росії, на авіабазу «Енгельс-2».[20] Ось як описує в своїй статті «Перегон Ту-160 з Прилук в Енгельс» технічний спеціаліст С. Воронов, який брав участь в підготовці Ту-160 до перельоту в Росію :
Першим відібраним до приймання та підготовки для перельоту в Енгельс став Ту-160 з бортовим номером «10». Літаки Ту-160 ВПС України не піднімалися в повітря по три — чотири роки, виняток становила якраз «десятка», яка брала участь в параді 1998 р… Треба сказати, що в цілому стан літаків Ту-160 був хорошим. Залишковий ресурс становив 90% від встановленого. Всі літаки укомплектовані необхідним обладнанням та документацією. На них сумлінно виконувалися роботи по зберіганню — видно було, що роботи виконувалися «за совість».
[розгорнути]
 [ 
21 лютого 2000 року два останні Ту-160, продані Росії, вилетіли курсом на авіабазу «Енгельс-2».

30 березня 2000 року Ту-160 ВПС України з бортовим номером 26 перелетів в Полтавський музей дальньої авіації.[23] Згодом бомбардувальник був приведений в небоєздатний стан. Це єдиний Ту-160, який залишився на території України.

11 серпня 2000 року відбулася церемонія прощання з прапором 184-го полку[24]. Прапор було передано на збереження до Міністерства оборони України. Останній Ту-160 залишив гарнізон 30 березня 2000 року[25], а в листопаді того ж року 184-й Гвардійський важкий бомбардувальний авіаполк був остаточно розформований.

2 лютого 2001 року був розрізаний десятий Ту-160, останній із стратегічних бомбардувальників ВПС України, які повинні були бути знищені за домовленістю зі США.

Станом на 2012 рік авіабаза Прилуки занедбана, майже все обладнання демонтовано (знято радіолокаційне та світлотехнічне обладнання, розібрані дальні стоянки). На вимогу США також були знищені земляні капоніри, бомбосховища, два склади пально-мастильних матеріалів та інші об'єкти на авіабазі....

  Докладніше: Авіабаза Полтава ...   Авіабаза Узин ...   Авіабаза Біла Церква[ред...    Авіабаза Стрий...
 Авіабаза Кульбакине ...   Авіабаза Озерне ....

    Авіабаза Ніжин.  

   До 2001 року літаки типу Ту-22 були утилізовані на базі ліквідації в Ніжині. В березні 2014 року на інтернет-аукціоні eBay був виставлений на продаж стратегічний ракетоносець Ту-95МС, що раніше був на озброєнні ВПС України

                  Цікаві факти   повністю читати за посиланням на  https://uk.wikipedia.org/wiki/дальня_авіація_України

Категорія: Право знати | Переглядів: 2034 | Додав: VLAS-KOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
КОРЮКІВКА НАШЕ МІСТО © 2024
Форма входу
Логін:
Пароль:
Переклад Сайту


Пошук
Ми ВКонтакті
Наша кнопка
Її код
Code
<a href=" http://korjukivka-sity.at.ua/"target=_blank><img src=" http://korjukivka-sity.at.ua/knopka_sajta.gif"border="0" title=" Громадський сайт міста Корюківка " width=137 height=50></a>
Погода
Корюковка 

Телефонний довідник Корюківського району

Найближчі свят
Праздники Украины
Гороскоп
Loading...
Гімн України