Християни відзначають Водохреща
 .
Завтра, 19 січня, більшість православних віруючих світу відзначають свято Богоявлення.
Це свято встановлене як нагадування про хрещення Ісуса Христа, яке, як оповідає Євангеліє, зробив Іван Предтеча у водах Йордану, коли Спасителеві було 30 років від роду.Свято Хрещення називають ще Богоявлення, тому що в момент занурення Христа у води Йордану Бог явив Себе людям як Святу Трійцю: голос Бога-Отця свідчив про Сина, Син Божий хрестився від рук Іоанна в річці Йордан, а Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Сина .Цього дня Церква здійснює велике освячення води в честь того, що Господь Ісус Христос, який не мав гріхів, Своїм зануренням в Йордан освятив її води.
Богоявленську святу воду православні християни шанують як велику святиню і зберігають увесь рік - до наступного свята Водохреща. Її п'ють, окропляють нею оселі. Вважається, що Хрещенська вода зцілює від хвороб і страстей.
До цього дня існує благочестива традиція влаштовувати йордані - хрестоподібні ополонки під льодом річок, озер і ставків і освячувати їх. Багато віруючих в хрещенські дні купаються в освячених ополонках, хоча цей звичай Церква не вважає обов'язковим.
Нагадаємо, що сьогодні, 18 січня, православні та греко-католики відзначили велике церковне свято - хрещенський святвечір (або надвечір'я Богоявлення), який передує Хрещенню Господню.
Водохреща (Йордана, Богоявлення)
Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується "Голодна кутя", або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, "щоб хліб родився".
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені "трійці" – три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
на Водохрещi день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі повно "сажки";
іде лапатий сніг – на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
Джерело: Вікіпедія
|
