Головне завдання об'єднаного козацтва
Трагічна історія України спонукала чернігівських козаків замислитись над не менш трагічним сьогоденням нашої багатостраждальної Батьківщини.
Історія свідчить, що єдиним захисником національних інтересів українців була Запорозька Січ. Ані ліві, ані праві наказні гетьмани України (роздертої навпіл по Дніпру) не спромоглися об’єднати український народ і подвигнути до розбудови незалежної держави. Лише Запорозька Січ єднала українську націю в незламному прагненні свободи і вподовж багатьох століть визнавалась у всьому світі як Незалежна Козацька Республіка.
Чернігівські козаки не заплющують очі, б'ючи себе в груди і запевняючи у щирості свого патріотизму. Вони осягнули "здобутки” на шляху удаваного патріотизму, що призвели до повального вимирання українського народу і тотального знищення національної свідомості українців. Козаки вирішили, годі дурити себе сподіваннями, буцімто хтось подбає про нас і поверне наше життя на краще. Лише знання, вміння та козацька наполегливість допоможе нам утвердити світле майбутнє Україні.
Прагнення найбільш активних отаманів Чернігівщини та їх однодумців до активізації захисту інтересів українського народу, відродження традиційних принципів народовладдя, що панували в Козацькій Республіці, спонукали шукати шляхи обєднання численних козацьких товариств нашого краю.
Зусиллями ініціативної козацької групи 12 лютого відбулось Велике Козацьке Коло за участю отаманів 47 козацьких товариств Чернігівської області та представників Сумщини і навіть козаків зі Львова.
На Козацькому Колі, кожний отаман мовив своє слово. Говорили про наболіле.
Часи "шароварного”, показного козацтва минають. Сьогодні козацькі товариства Чернігово-Сіверського краю все активніше беруться до реальних справ.
Наша молодь повинна знати гірку правду про жахливі часи поневолення українського народу вподовж багатьох століть. Лише знання своєї достеменної минувшини убезпечить український народ від повторення колишніх помилок і не допустить колишньої сваволі іноплемінних меншин на теренах України, що наживались на знедоленні українців.
З прикрістю мусимо констатувати, що на сьогодні (на двадцятому році Незалежності України) немає жодної політичної сили, яка гідно захищає етнічні інтереси українського народу. Такою народною силою має постати козацька громада, як традиційна опора українського суспільства.
Потрібно навчаючись на помилках попередніх поколінь не наслідувати приклади зрадницької політики колишніх гетьманів-маріонеток. Козацька громада не потерпить Отаманів-пристосованців, керівна посада для яких є засобом для особистих амбіцій або ж збагачення.
Не забуваймо, що зверхність колишніх панів, злочинно збагачених за часів бездіяльності гетьманів-запроданців козацької доби, навдивовижу однозвучно перегукуються з сучасністю: "Почесті у нас здобуваються не наукою, не заслугами, а грошима. Хто заплатить чи пригостить, той правий у суді, той отримує старшинство й посаду, той усюди користується повагою; якщо він пихатий, то має право зневажати кожного, хоча й розумнішого, бідняка. Інші лише те й роблять, що п’ють, б’ються та шукають кому б продати свій голос на сеймі (Верховній Раді) чи в суді.
Аморальність розтлила все шляхетське суспільство – сім’ю й державу; красномовність підміняється нудною риторикою, чесність – шахрайством, правосуддя – сутяжництвом. Казну грабують збирачі податків. Рівність шляхетська – лише фраза, що прикриває олігархічні прагнення багатих панів” (МС с.322). Ці слова видатного українського історика, професора Київського університету, Володимира Антоновича, сказані два століття тому стосовно шляхетської аморальності в часи панування Речі Посполитої, актуальні й нині, бо досконало відображають сучасну ідеологію олігархічної влади. Тож маємо потурбуватися про збереження прав і свобод етнічних українців на Україні, якщо не бажаємо бути поневоленими національними меншинами, що узурпували владу і розподіляють поміж себе національні багатства українського народу.
Багатовікове поневолення українського народу має одну характерну рису – повторення одних і тих же помилок. Уберегтися від цього можна лише одним шляхом: українці повинні знати свою достеменну історію, не спотворену ура-патріотизмом. Подібні фальсифікації призведуть до відродження колишніх аморальних ідеалів та антинаціональних тенденцій, що матимуть однозначні наслідки: нове покоління, зрощене на брехні, припускатиметься тих же помилок, що й попередні покоління; внаслідок чого Україна знову втратить Незалежність.
Найбільш конструктивно виступили: справжній Козак – Господар хутора Соколиний Микола Череп, Отаман окремого Прилуцького козацького полку Олег Дурбалов, Головний Отаманом Корюківської Козачої Січі вільного козацтва Анатолій Коротков, бойовий генерал Анатолій Собора. Мали слово на раді також депутат Чернігівської обласної ради Юрій Богомолець та Гетьман Соборного Українського Козацтва Олександр Костюк.
Об’єднане чернігівське козацтво ставить собі за мету відновити запорозькі чесноти і продовжити святу справу Запорозької Січі, яка боронила український народ від знедолення.
Козацькі ватажки були одноголосні в створенні Чернігівської козацької ради.
Козацька рада делегувала до громадської ради при Чернігівській обласній державній адміністрації чотирьох представників, керівників козацьких товариств: Анатолія Короткова, Анатолія Собору, Олега Дурбалова, Миколу Черепа.
Козацька громада визначилась: головне патріотичне призначення козацтва – захист Батьківщини від зовнішніх і внутрішніх ворогів (у тому числі й казнокрадів), які змушують український народ терпіти знущання, спрямоване на збагачення нацменшин, що насаджують по Україні злигодні й страждання, беззаконня й безчинства при повній бездіяльності громадськості.
Відтак, нове покоління об'єднаного чернігівського козацтва, як оновлена патріотична верства етнічного українського суспільства, зрощена на засадах істинної демократії, не заангажована чужою ідеологією та політичною демагогією, має подбати про відродження і процвітання Чернігово-Сіверського краю і передати його прийдешнім поколінням як найцінніший скарб, омріяний тисячами знедолених поколінь.
http://monitor.chernigov.net/ Джерело: Кострюля Григорій
|
