ЧОМУ ???

         Майдан без Дня Свободи?

                                                                                         фото: З архіву 2004 - 2005 року. 

.

   22 листопада — День свободи, 8-а річниця початку Помаранчевої революції. 

   Але, схоже, її святкуватиме в столиці лише громадська організація «Коаліція учасників помаранчевої революції» (КУПР). Саме вона подала заявку на святкування 22 листопада річниці Помаранчевої революції на Майдані Незалежності.Можливо, приєднаються ще представниками Комітету звільнення політичних ув’язнених і УНА-УНСО, що підтвердили готовність вивести людей на площу.

    Хочеться нагадати, що масові акції протесту, які поширилися на всю Україну і дістали назву Помаранчевої революції, почалися в центрі Києва 22 листопада 2004 року, відразу після завершення другого туру президентських виборів. За результатами його Центральна виборча комісія оголосила переможцем кандидата від влади Віктора Януковича. 

Опозиція, кандидатом якої був Віктор Ющенко, заявила, що ці результати були сфальсифіковані. Помаранчева революція привела до проведення третього туру президентських виборів, у якому переміг Віктор Ющенко. Одним з перших указів В.Ющенка стало оголошення 22 листопада святом — Днем свободи.

Проте нинішній Президент Віктор Янукович своїм указом торік скасував День Свободи 22 листопада. Як було зазначено, це рішення ухвалене «з метою впорядкування відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят та на підтримку пропозицій громадян та громадських організацій". Янукович видав указ, згідно з яким День Свободи був перенесений на 22 січня, коли традиційно відзначається День Соборності. Відтепер 22 січня відзначається як День Соборності та Свободи України.

Втім, ніхто не забороняє демократичним силам, які вважають Помаранчеву революцію, Майдан нашим проривом до демократії, і далі святкувати річницю революції. Щоправда, торік цю акцію заборонили в судовому порядку, адже нинішня влада через свої слухняні суди виносить численні заборони на проведення мирних зібрань громадян, гарантованих їм Конституцією України. Свіжий приклад — заборона проведення масових акцій по всьому центру столиці від дня виборів 28 жовтня аж по12 листопада. Під дивним приводом, що, мовляв, «можуть бути» порушення громадського порядку. То ж невідомо, чи в останній день або й ніч якийсь районний суд знову не заборонить акцію на Майдані 22 листопада.

Торік на Майдані все ж зібралося близько 1,5 тис. осіб, а святкування закінчилося бійками з міліцією. Можливість повторення торішніх подій КУПР не бентежить. «Ми вийдемо на Майдан у будь-якому разі. Ми хочемо нагадати народу, що владу можна перемогти, що вона не вічна й може злетіти в будь-який момент. Нехай радіють, якщо все це повториться за сценарієм 2004 року», — заявив глава КУПР Сергій Мельниченко.

А що ж інші демократичні сили? Представники Об’єднаної опозиції «Батьківщина», лідер якої Юлія Тимошенко стояла пліч-о-пліч з Ющенком на Майдані, зі своїми планами поки не визначилися. ВО «Свобода» від участі у святкуванні відмовилася. «Ми ніколи цей день не відзначали. Наша революція — національно-визвольна — ще попереду», — заявив заступник глави партії Андрій Мохник.

Невже отаке несприйняття через те, що Майдан у підсумку не призвів до остаточної перемоги державницьких і демократичних сил в Україні? Чи того, що Майдан асоціюється з розгромленою на нинішніх виборах партією «Наша Україна» та її лідером? До речі, з надр цієї партії теж нічого не чути про святкування річниці Майдану, як не чути й аналізу ганебних для себе результатів виборів.

  Але до чого тут ці політичні перипетії, коли є святі поняття Свободи і Демократії? І хіба не за них, а тих чи інших політиків і партії, стояли мільйони людей на всіх Майданах України 8 років тому?

                   ПЕТРО АНТОНЕНКО  http://newvv.net/politics/region/220588.html

                     На фото: З архіву  2004 - 2005 року.