ЧЕРВОНІ МАКИ – СИМВОЛ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ - “ПРОРОСЛИ” В КОРЮКІВЦІ

                                                               ФОТОрепортаж

.


 

   Корюківка відзначила 69-ту річницю закінчення другої світової війни в Європі з новим символом. Червоні маки із блакитно-жовтою стрічкою прикрасили груди активістів Корюківщини, представників Самооборони. Біля пам’ятника жертв нацизму відбулося поминальне Богослужіння. Провів його настоятель Свято-Вознесенського Храму УПЦ КП отець Тарас Баїк.

  “Цей символ дуже давній, він не тільки європейський, а й український, бо там, де гинули оборонці рідного краю, з’являлися дивовижні квіти, – каже керівник Корюківської міської молодіжної організації “Альтернатива”, Володимир Онищук. – В Європі цей символ з’явився після закінчення першої світової війни у 1918 році”. (Ідея використовувати червоний мак, як символ пам’яті, належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. “We Shall Keep the Faith”), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам’ять за загиблими. Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.)

  Кожний бажаючий пригадав історії з війни свого роду, перебування родичів в нацистській Німеччині, окупацію й спротив українців загарбникам. Зверталася увага на моральний аспект – залишатися людьми в будь-якій ситуації. Особливо під час таких подій, як війна. Добре слово мовили про німців, котрі лишилися людьми – допомагали вижити остарбайтерам з України. Анатолій Савченко звернув увагу присутніх на увіковічнення пам’яті жертв Корюківської трагедії, на будівництво    Меморіалу, яке  розпочалося декілька років тому, ще за  минулої влади.

  І скільки б не говорили про минулу війну, багато присутніх звертали свої думки на події, що відбуваються на сході країни. Як казав Уїнстон Черчіль: “Фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами”. І це  справді так. Війна постукала в двері України, бо прийшли на нашу землю люди з новітньою російською зброєю. Її не придбаєш у воєнторзі. Себе вони називають антифашистами. Чи є такими вони? Звичайно  ні!   Бо чинять вони так, як нацисти сімдесят років тому..

   У день закінчення війни в Європі патріоти продовжили розпочату минулими вихідними акцію “Корюківка за єдину Україну”. В парку, що біля міської ради, розмальовували наше місто у національні кольори. Лілія-Лоліта Зіненко розмальовувала дітлашні на обличчі й руках веселі метелики та національні прапорці.

   9-го ж травня влада традиційно вшановувала ветеранів війни. За словами свідків дійства, під час заходу, на меморіалі Слави були відсутні будь-які символи, як Червоні маки так і георгіївські стрічки. Корюківська влада проігнорувала почин громадськості району. Виникає запитання: “Що це? Непоінформованість керівництва району, чи саботаж України, як держави? ” А ще складається враження, що ця влада боягузлива. Бо біля пам’ятника жертв нацизму у четвер не було жодного з представників влади та журналіста єдиного друкованого засобу масової інформації  газети “Маяк”.

  На свято Перемоги у п’ятницю вийшло достатньо велика кількість людей. На жаль, цього року міська влада не в повній мірі забезпечила зручність та безпеку громадянам під час проходження до парку Слави: автомобільна дорога не була перекрита. Людям довелося йти тротуарами. Безпеку забезпечувала міліція, а також Самооборона Корюківщини. За словами Леоніда Неживого у громадян Корюкіщини нема довіри до правоохоронців.
               Член спілки  журналістів  України   Віктор Татарин