. Електронне декларування статків посадових осіб і членів їхніх родин, запроваджене в Україні з першого вересня, перебуває в центрі уваги нашого суспільства. На думку міжнародних експертів, це один з дієвих механізмів, що допоможе побороти тотальну корупцію в державі. Користуватися цим механізмом вчилися і чернігівські журналісти на семінарі «Як зупинити корупціонера? Е-декларування і контроль з боку суспільства», що пройшов у Представництві Світового банку в Україні 10 листопада.

Директорка Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен у своєму виступі, зокрема, зазначила, що декларування чиновниками їхніх статків в електронному вигляді - це тільки перший крок у напрямку подолання корупції. За ним – тривала й відповідальна робота із верифікації та перевірки даних. «Цей процес не буде легким чи швидким, і ви маєте чесно попередити про це суспільство. А ще ЗМІ можуть заглянути в декларації чиновників і допомогти Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірити правдивість наданої інформації. Наступний крок - широкий розголос і громадський осуд, можливо, завдяки цьому службовці й політики побояться наступного разу декларувати брехню, - переконана пані Кахконен. - Якщо ж процес перевірки електронних декларацій буде занадто довгим, знову ж таки саме медіа доведеться «ворушити» спільноту та «бити у дзвони», щоб домогтися результатів». Сату Кахконен вірить у сильну роль засобів масової інформації та громадянського суспільства у поширенні прозорості та підзвітності роботи уряду.

Про нові вимоги щодо фінансового контролю публічних службовців в Україні розповів консультант Світового банку Дмитро Котляр. За словами експерта, коло декларантів не змінилося порівняного із Законом 2011 року. Окрім високопосадовців, голів ОДА та мерів, до нього входять усі депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування, керівники і адміністрація державних і комунальних підприємств, комунальних установ тощо. Всі вони мали подати декларації за 2015 рік до 30 жовтня включно (близько 50 тисяч осіб). А з 1січня 2017-го мають декларувати свої статки директори шкіл, головні лікарі лікарень, ректори ВНЗ, а також члени їхніх родин. «Це коло дуже широке, загалом електронні декларації мають подати близько одного мільйона осіб», - зауважує експерт.

Загалом існує чотири типи декларацій, які службовці повинні подавати. Це щорічна декларація, а також декларація перед/після звільнення (у тому числі їх подаватимуть ті, хто звільнився цього року, щоб уникнути прозорого декларування), і, звісно, декларація кандидата на ту чи іншу посаду. Так було і раніше, але нині, за словами Дмитра Котляра, стало набагато більше прозорості й публічності! Щоправда, не вся інформація в електронних деклараціях доступна громадськості – наприклад, паспортні дані, адреси проживання, а також дата народження декларанта не оприлюднюються, але оприлюднюється назва населеного пункту, де посадовець має нерухомість.

Для нас важливо, що в цих деклараціях з’явилися категорії «Готівка» та «Цінне рухоме майно»: ювелірні вироби, тварини, антикваріат, твори мистецтва, одяг, дороге вино тощо (поріг вартості – від 121 800 грн. (сто мінімальних заробітних плат) і вище). А ще вперше з’явилася вимога назвати юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є декларант чи член його родини. Втім, найбільше представників регіональних ЗМІ цікавило, що ж буде далі? Хто та як перевірятиме правдивість поданих даних? А головне – ким та як будуть покарані ти, хто нажив мільйонні статки, отримуючи зарплати держслужбовців? Ці гострі запитання журналісти адресували заступнику Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслану Радецькому та Голові правління центру протидії корупції Віталію Шабуніну.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) – перший в Україні спеціалізований орган із запобігання корупції та формування і реалізації державної антикорупційної політики. Серед його функцій: розробка антикорупційної стратегії, протидія корупції, антикорупційні дослідження, ведення реєстру декларацій та реєстру осіб, що вчинили корупційні дії, перевірка наданої інформації, запобігання конфлікту інтересів, контроль за звітністю політичних партій, а також реагування на «сигнали», що надходять від журналістів-розслідувачів і викривачів. Руслан Радецький зазначив, що нині штат НАЗК сформований на 70-75%, загалом у цій структурі працюватиме 311 осіб. Тож кому близька ця тема, може подаватися на вільні вакансії.

Заступник Голови НАЗК пояснив представникам ЗМІ, що Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстр декларацій, або система е-декларування) - це електронна онлайн-система, що дозволяє вносити, перевіряти та оприлюднювати майнові декларації держслужбовців та інших осіб, що згідно з законом зобов'язані це робити. Реєстр створюється на виконання Закону України «Про запобігання корупції», який набув чинності у квітні 2015 року. Законодавство передбачає відповідальність, у тому числі кримінальну, за надання завідомо недостовірних відомостей в декларації.

Про контроль з боку суспільства та практичний досвід активістів громадського сектору із викриття нечистих на руку посадовців розповів Віталій Шабунін. А ще порадив корисні ресурси, які можуть допомогти вивести «на чисту воду» корупціонерів. 

Ось вони:

http://declarations.com.ua/ - Декларації українських чиновників

https://nazk.gov.ua/ - Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)

http://antac.org.ua/ - Центр протидії корупції

http://www.worldbank.org/uk/country/ukraine - Світовий банк в Україні