Аукціон небаченої щедрості
Фонд загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття покликаний підтримувати людей, які втратили роботу. Існує він на кошти всіх працюючих громадян України та підприємців, які відраховують до нього частину своїх заробітків. На ці гроші утримуються і центри зайнятості.
Останнім часом, буваючи у різних райцентрах Чернігівщини, помітила: якщо раніше в найкрасивіших, найсучасніших будівлях розміщувалися податкові органи, то тепер пальма першості – у будівель районних центрів зайнятості. Кілька місяців тому Черніговом поповзли чутки, нібито обласний центр зайнятості купує будинок аж за 44 мільйони гривень, що у кілька разів більше ціни, яка оголошувалася на прилюдних торгах. Люди не могли повірити, що народні кошти можуть витрачатися так хвацько.
Та чутки виявилися правдою. Це підтвердила перевірка Державної фінансової інспекції Чернігівської області (донедавна – Контрольно-ревізійне управління), яка провела ревізію кільканадцяти центрів зайнятості Чернігівщини. У результаті ревізії виявився ряд фактів кричущого розбазарювання коштів службою, покликаною служити народові, витрачаючи його гроші ощадливо і раціонально. Причому робилося це з винятковою винахідливістю, з використанням "дірок” і слабких місць у законодавстві, щоб "і комар носа не підточив”.
Скажімо, всі перевірені центри зайнятості купляли офісний папір у однієї й тієї ж одеської комерційної структури по 60 гривень за пачку. Тоді як її вартість у Чернігівській області на той час не перевищувала 33 гривень. Різниця між виплаченою за папір сумою і тією, за яку можна було його придбати, – 166 тисяч гривень. Так само всі центри зайнятості купили в однієї й тієї ж харківської фірми генератори безперебійного струму по 8,5 тисячі гривень за кожний, коли вартість аналогічного прилада була 3,2 тисячі гривень. Різниця – 127 тисяч гривень. "А чи були ці генератори взагалі потрібні?” – задаються запитанням ревізори. Гроші на них виділялися без обгрунтування, без запитів від центрів зайнятості. Тож і через рік після купівлі генератори стояли нерозпакованими, гарантійні талони на них не були заповнені. По завищених цінах купувалася і комп’ютерна техніка. Переплата – 823 тисячі гривень. Усі центри зайнятості застрахували майно в одних і тих же київських фірмах, де вартість страхових тарифів у кілька разів вища, ніж у Чернігові. Різниця між заплаченою сумою та тією, яку могли б віддати чернігівським страховикам, перевищує 1 мільйон гривень.
Директор обласного Центру зайнятості Лідія Падалка вважає, що результати ревізії сфабриковані, бо комусь потрібна її посада. А свою велику щедрість пояснює просто: центрам зайнятості потрібні найкращий папір, найкращі генератори та інша техніка. Без цього вони належно обслуговувати безробітних не зможуть. У відповідь на таку турботу про людей начальник відділу Держфінінспекції Роман Лумінський, який проводив ревізію, каже йдеться не про гірші або кращі папір чи генератори, а про ті самі, які можна було купити значно дешевше, зменшивши податковий тиск на трудовий народ та підприємців. Чому ж чиновники не зацікавлені у цьому? Чому обласному центру зайнятості було так вигідно централізовано розсилати у підпорядковані йому районні центри угоди про нібито прибирання їхніх приміщень одним і тим же чернігівським підприємцем, хоча досі там робили прибирання найняті працівники? Кореспонденту "Сільських вістей” Лідія Падалка пояснила: до 20-річчя служби у Чернігів надійшли значні суми для генерального прибирання центрів зайнятості. Тож наймали верхолазів для миття височенних вікон, чистили зачовгані підлоги новітніми парогенераторами тощо. Звідси, мовляв, і витрати на "одноразове комплексне прибирання” – 358 тисяч гривень. Однак, кажуть ревізори, підприємець-прибиральник не зміг показати їм жодного документа на підтвердження того, що він справді виконував ці роботи, і врешті зізнався, що не робив цього, хоча керівники центрів зайнятості нібито бачили у себе невідомих людей у спецодязі.
– Схему "вилучення” коштів задіяли таку, – розповів Р.Лумінський. – Представник Центру зайнятості привозив підприємцю документи з "надання послуг”, той їх підписував, а потім вони разом їхали до банку, де підприємець знімав готівку та віддавав її представникові. За свої "труди” останній отримував 5 тисяч гривень. Ми порівняли вартість послуг таємничих прибиральників із висновком експертизи Чернігівської регіональної торгово-промислової палати щодо середньоринкової вартості таких послуг. Зайві витрати – 285 тисяч гривень.
Кому пішли ці та інші "зайві” гроші? Відповіді на це та інші запитання, каже фінінспектор, у компетенції міліції та прокуратури. Вони ж поки що свої висновки не оприлюднили. Суд, до якого подала на Фінінспекцію ображена Л.Падалка, відмовив їй у задоволенні позову, тим самим визнавши правоту ревізорів. Та з директором обласного Центру зайнятості судиться власник наддорогого будинку, з яким вона так необачно підписала угоду про купівлю-продаж, хоча за багатьма нормативними актами робити цього не мала права. Незважаючи на це, комерсант наполягає, щоб йому таки перерахували 44 мільйони гривень.
"Чи відповість хтось за цей аукціон небаченої чиновницької щедрості? Чи дізнаємось про справжні її причини?” – хвилюється громадськість області. Адже так уже бувало: спочатку галасують про якісь неподобства, а потім тихенько спускають справу на гальмах. Тим паче, якщо добре пошукати, то подібні непрозорі "схеми” можна знайти і в багатьох інших конторах.
http://www.silskivisti.kiev.ua/18779/index.php?n=12777
|
