Акумуляторна батарея повинна бути безпечною.
 .
З настанням холодної пори року багато автолюбителів починають стикатися з проблемою ускладненого пуску двигуна внаслідок зниження температури повітря та підвищеного розряду акумуляторних батарей (АКБ). Частина автолюбителів при підготовці до зимових умов експлуатації здійснюють зарядку АКБ на СТО, але більшість виконує ці операції в домашніх умовах (в гаражах, побутових приміщеннях і т. д.). З метою забезпечення якості заряду АКБ та безпеки здоров’я людини необхідно знати будову батареї та розуміти природу хімічних процесів, які відбуваються в них. Свинцева акумуляторна батарея складається з декількох свинцевих акумуляторів, кожний з яких в свою чергу складається з позитивного електроду, активною речовиною якого є двоокис свинцю PbO2 (темно-коричневого кольору) та негативного електроду, активною речовиною якого є губчатий свинець Pb (сірого кольору). Обидва електроди поміщені в ебонітову банку з електролітом ( розчином сірчаної кислоти H2SO4 в дистильованій воді).
Необхідно пам’ятати, що хімічний процес заряду АКБ супроводжується інтенсивним нагріванням та кипінням електроліту, внаслідок чого утворюються вибухонебезпечні гази (гримучий газ), пари та аерозолі сірчаної кислоти, свинцю та його окисів, а також відбувається розбризкування електроліту.
Свинець небезпечний тим , що здатний накопичуватися організмі людини і погано виводиться. Пари свинцю попадають в Сорганізм людини через дихальні шляхи та органи травлення.
При цьому спостерігається загальна в’ялість, втрата апетиту. Тривала дія свинцю може призвести до лейкемії (білокрів'я) із-за його здатності гальмувати утворення гемоглобіну.
Пари та аерозолі сірчаної кислоти подразнюють верхні дихальні шляхи, особливо слизову оболонку носа. При отруєнні ними у постраждалого з’являються чихання, нежить, кашель, різь в очах, сльозотеча, затрудняється дихання.
Основними факторами небезпеки при роботі з АКБ є:
отруйна дія на організм людини свинцю та його окислів;
подразнююча дія аерозолів сірчаної кислоти на слизові оболонки та органи дихання;
агресивна дія сірчаної кислоти при попаданні на шкіру;
вибухонебезпечність гримучого газу.
При обслуговуванні та заряді АКБ необхідно мати запас нейтралізуючих та медичних засобів: двовуглекисла (питна) сода, настойка йоду, нашатирний спирт, вазелін, марлеві тампони та бинти.
Після закінчення робіт з АКБ необхідно вимити руки та обличчя водою з милом, прополоскати рот, почистити зуби.
Для надання першої допомоги постраждалого необхідно вивести на свіже повітря, дати йому прополоскати рот 5%-м розчином питної соди та подихати парами содового розчину.
Сірчана кислота , яка потрапила на шкіру, може викликати сильний опік.
Кислоту треба негайно видалити тампоном, змоченим в 10%-му розчині питної соди або нашатирного спирту, потім вражене місце промити сильним струменем води.
Електроліт, який потрапив на шкіру або обличчя, нейтралізується шляхом вмивання водою з милом.
Бризки кислоти чи електроліту, що потрапили в очі, нейтралізуються шляхом промивання 5%-м розчином питної соди.
Кожен водій при обслуговуванні АКБ повинен пам’ятати про необхідність суворого дотримання правил безпеки, а саме:
* зарядку АКБ необхідно проводити в приміщеннях, які обладнані витяжною вентиляцією. Категорично забороняється заряджати АКБ в житлових приміщеннях;
* перед постановкою АКБ на зарядку необхідно вивернути пробки, щоб не допустити накопичення всередині батареї великої кількості гримучого газу;
* при під’єднанні АКБ до зарядного пристрою необхідно забезпечити надійний електричний контакт з метою виключення можливості іскріння;
* під час заряду заборонено нахилятися над батареєю, щоб уникнути опіків обличчя і очей бризками електроліту;
* п приміщенні , де проводиться заряд АКБ, забороняється курити, вживати їжу та воду;
* категорично забороняється при огляді батареї під час заряду користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічками, запальничками), щоб уникнути вибуху гримучого газу, який накопичується в АКБ.
* приєднувати і від’єднувати АКБ дозволяється тільки при відключеній зарядній мережі;
* при проведенні робіт необхідно використовувати гумові рукавиці і фартух із кислотостійкого матеріалу з метою запобігання опікам та забрудненню рук сполуками свинцю, а для захисту органів дихання необхідно використовувати респіратор;
* рівень електроліту доводиться до норми шляхом доливання дистильованої води.
Олександр Ромащенко Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області
|
